Mark 4
1 And again He began to teach beside the sea. And (are gathered together *N+kO) to Him a crowd (greatest *N+KO) so that He into a boat having climbed sitting in the sea, and all the crowd close to the sea on the land (was. *N+kO)
І почав знов навчати над морем; і назбиралось багато народу, так що Він увійшов у човен, щоб сидїти на і морі; а ввесь народ був на землї при морю.
2 And He was teaching them in parables many things and He was saying to them in the teaching of Him;
І навчав їх багато приповістями, й глаголав до них у науцї своїй:
3 do listen! Behold went out the [one] sowing (of the *ko) to sow;
Слухайте: Ось вийшов сїяч сіяти:
4 And it came to pass while sowing, some fell along the road, and came the birds (heaven *K) and devoured it.
і сталось, як сїяв, одно впало над шляхом, і налетїло птаство небесне, й пожерло його.
5 (And *no) other (however *k) fell upon the rocky place (and *o) where not it had soil much, and immediately it sprang up because of the not having depth of soil.
Инше ж упало на каменистому, де не мало доволї землї, і зараз посходило, бо не мало глибокої землї.
6 (And *N+kO) (after *NO) (rose *N+kO) (the *no) (sun it was scorched *N+kO) and because of not having root it withered away.
Як же зійшло сонце, повяло, й, не маючи кореня, посохло.
7 And other fell among the thorns, and grew up the thorns and choked it, and fruit no it yielded.
А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його, і овощу не дало.
8 And (others *N+kO) fell into the soil good and was yielding fruit growing up and (increasing *N+k+o) and was bearing (one *N+K+o) thirtyfold and (one *N+K+o) sixty and (one *N+K+o) a hundred.
А инше впало на землю добру, й дало плід, що сходив і ріс, і вродило одно в трийцятеро, а одно в шістьдесятеро а одно в сотеро.
9 And He was saying (to them: *k) ([He] who has *N+kO) ears to hear he should hear.
І рече до них: Хто має уші слухати, нехай слухає.
10 (And *no) when (now *k) He was (utterly *N+KO) (alone, they were asking *N+kO) Him those around Him with the Twelve (about the *N+kO) (parables. *N+KO)
Як же був на самоті, питались у Него ті, що з Ним, разом з дванайцятьма, про приповість.
11 And He was saying to them; To you (to know *k) the mystery has been given of the kingdom of God, To those however who are outside in parables everything is done
І рече до них: Вам дано знати тайну царства Божого; тим же, що осторонь, у приповістях усе стаєть ся,
12 so that Looking they may look and not they may perceive and hearing they may hear and not they may understand otherwise otherwise they may turn and may be forgiven to them’ (sins. *k)
щоб дивлячись дивились, та й не бачили, й слухаючи слухали, та й не розуміли, щоб инколй не навернулись, і не простились їм гріхи.
13 And He says to them; Not understand you parable this? And how all the parables will you understand?
І рече до них: Хиба не знаєте приповістї сієї? як же всі приповістї зрозумієте?
14 The [one] sowing the word sows.
Сїяч слово сіє.
15 These now are they along the road where is sown the word, and when they may hear, immediately comes Satan and takes away the word sown (in *N+kO) (hearts *K) (them. *N+k+o)
Що ж над шляхом, се ті, де сіється слово, й, як почують, зараз приходить сатана, й забирає слово, посіяне в серцях їх.
16 And these are (likewise *KO) those upon the rocky places sown, who when they may hear the word, immediately with joy receive it
Подібно ж і ті, що на каменистому посіяні, котрі, як почують слово, зараз із радостю приймають його,
17 and not they have root in themselves but temporary are. then when was happening tribulation or persecution on account of the word, immediately they fall away.
та не мають кореня в собі, а тільки до часу вони; опісля ж, як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнять ся.
18 And (another *N+KO) are those among the thorns sown; These are those the word (hearing, *N+kO)
А ті, що посіяні між терниною, се ті, що слухали слово,
19 and the cares of the (age *NK+O) (this *k) and the deceit of the riches and of the other things desires entering in they choke the word, and unfruitful it becomes. (aiōn g165)
та журба сьвіта сього, й омана багацтва, і инші жадоби входять, і глушять слово, й безовочним робить ся воно. (aiōn g165)
20 And (those *N+kO) are those upon the soil good having been sown, such as hear the word and receive [it] and bring forth fruit (one *N+KO) thirtyfold and (one *N+KO) sixty and (one *N+KO) a hundred.
А на землю добру посіяні, се ті, що чують слово й приймають, і приносять овощ, одно в трийцятеро, друге в шістьдесятеро, а инше в сотеро.
21 And He was saying to them (that: *o) surely not ever is brought in the lamp so that under the basket it may be put or under the bed? Surely that upon the lampstand (may it be put? *N+kO)
І рече до них: Чи нате приносять сьвітло, щоб ставити його під посудину, або під ліжко, а не щоб на сьвічнику ставити?
22 Nothing for there is (anything *k) hidden (which *k) only unless (in order *NO) it shall be made manifest, nor has taken place a secret thing but that it shall come to light.
Нема бо нічого схованого, щоб не обявилось; і не втаєно, а щоб на яв вийшло.
23 If anyone has ears to hear he should hear.
Коли хто має уші слухати, нехай слухає.
24 And He was saying to them; do take heed what you hear. With what measure you measure it will be measured to you and more will be added to you (who are hearing. *K)
І рече їм: Вважайте, що чуете: Якою мірою міряєте, відміряється вам, і прибавить ся вам, що слухаєте.
25 Who[ever] for (maybe *k) (has, *N+kO) it will be given to him; and he who not has, even (what *N+kO) he has will be taken away from him.
Хто бо має, дасть ся йому; а хто не має, і що має, візьметь ся від него.
26 And He was saying; Thus is the kingdom of God, as (if *ko) a man shall cast the seed upon the earth
І рече: Так єсть царство Боже, як коли чоловік, що вкине зерно у землю,
27 and he may sleep and he may be risen night and day, and the seed may sprout and it may grow how not knows he himself.
та й спить, і встає в ночі і в день, а зерно сходить і росте, як він не знає.
28 Of itself (for *k) the earth brings forth fruit — first a plant then an ear then full (grain *NK+o) in the ear.
Від себе бо земля родить: спершу траву, потім колос, а далїй повну пшеницю в колосї.
29 When then it may produce the fruit, immediately he sends the sickle for has come the harvest.
Як же доспіє овощ, зараз посилає серпа, бо настали жнива.
30 And He was saying; (how *N+kO) shall we liken the kingdom of God Or in (which *N+kO) it parable (let us present *N+kO)
І рече: Кому уподобимо царство Боже? або до якої приповісти приложимо його?
31 As (a grain *NK+o) of mustard which when it may be sown upon the earth, (smaller than is *N+kO) all the seeds which [are] upon the earth.
Воно мов зерно горчицї, що, як сієш його в землю, то воно дрібніше від усїх зерен, які є на землї;
32 and when it may be sown, it grows up and becomes (greater *N+kO) than all the garden plants and it produces branches great so that to be able under the shadow of it the birds of the air to perch.
а як посієть ся, сходить, і робить ся більшим над усї зілля, і ширить велике віттє, так що під тінню його кублитись може птаство небесне.
33 And with such parables many He was speaking to them the word even as they were able to hear.
І многими такими приповістями глаголав їм слово, скільки могли слухати.
34 Without then parables not was He speaking to them; in private however (to [His] own *N+kO) disciples He was explaining all things.
Без приповістї ж не говорив їм; на самоті ж ученикам своїм вияснював усе.
35 And He says to them on that [very] day evening having come; let us pass over to the other side.
І рече їм того дня, як настав вечір: Перевезімось на той бік.
36 And having dismissed the crowd they take with [them] Him since He was in the boat, also other (now *k) (boats *N+kO) were with Him.
І, відпустивши народ, узяли Його, яв був в човні. І инші ж човни були з Ним.
37 And comes a storm violent of wind (And *no) the (now *k) waves were breaking over the boat so that already is being filled up (the *no) (boat. *N+KO)
І схопилась велика вітряна буря, а филї заливали човен, так що вже тонув.
38 And He himself was (in *N+kO) the stern on the cushion sleeping. And (they wake *N+kO) Him and say to Him; Teacher, not is it concern to You that we perish?
А був Він на кермі, сплючи на подусцї. І розбудили Його, й кажуть Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що погибаємо?
39 And having been awoken He rebuked the wind and said to the sea; Silence! you must be still! And abated the wind, and there was a calm great.
І вставши, погрозив вітрові, і рече до моря: Мовчи, перестань! І втих вітер, і настала тишина велика.
40 And He said to them; Why fearful are you? (Still not *N+KO) (how not *K) have you faith?
І рече їм: Чого ви такі полохливі? Як се? нема в вас віри?
41 And they feared [with] fear great and were saying to each other; Who then this is that even the wind and the sea (it obeys *N+kO) Him?
І полякались страхом великим, і казали один до одного: Хто оце Сей, що й вітер і море слухає Його?
