Luke 7
1 (And since *N+kO) He had completed all the declarations of Him in the hearing of the people, He entered into Capernaum.
Як же скінчив усї глаголи свої в слух людям, увійшов у Капернаум.
2 Of a centurion then a certain servant sick being was about to die who was to him valued highly.
В одного ж сотника слуга недугуючи мав умирати, котрий був йому дорогий
3 Having heard then about Jesus he sent to Him elders of the Jews begging Him that having come He may save the servant of him.
Почувши ж про Ісуса, післав до Него старших Жидівських, благаючи Його, щоб, прийшовши, спас слугу його.
4 And having come to Jesus they were begging Him earnestly saying that Worthy he is to whom (You will grant *N+KO) this;
Вони ж, прийшовши до Ісуса, благали Його пильно, говорячи: Що достоєн він, щоб йому зробив се:
5 he loves for the nation of us and the synagogue he himself built for us.
любить бо нарід наш, і шкоду він збудував нам.
6 And Jesus was going with them. Already then when he not far being distant from the house sent (to him *ko) friends the centurion saying to Him; Lord, not do be troubled; not for worthy I am that under the roof of mine You may come,
Ісус же пійшов з ними. І як вже він недалеко був од будинка, вислав до Него сотник другів, говорячи Йому: Господи, не трудись, бо я недостоєн, щоб Ти під стелю мою ввійшов;
7 therefore neither myself counted I worthy to You to come. but do say a word, and (let be healed *N+kO) the servant of mine.
тим і себе не вважав достойним до Тебе прийти; тільки промов слово, то й одужає слуга мій.
8 Also for I myself a man am under authority appointed, having under myself soldiers. and I say to this [one]; do go, and he goes, and to another; do come, and he comes, and to the servant of mine; do enact this, and he enacts [it].
Бо й я чоловік під властю поставлений, маючи під собою воїнів; і скажу сьому: Йди, то й іде, а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби оце, то й зробить.
9 Having heard then these things Jesus marveled at him; and having turned to the following Him crowd He said; I say to you, (not even *NK+o) in Israel such great faith did I find.
Почувши ж се Ісус, дивувавсь йому, й, обернувшись до йдучого за собою народу, рече: Глаголю вам: Навіть в Ізраїлі, такої віри не знайшов я.
10 And having returned to the house the [ones] having been sent found the (ailing *K) servant in good health.
І вернувшись послані у будинок, знайшли недужнього слугу здоровим.
11 And it came to pass on (the *N+kO) next [day] (He went *N+kO) into a town being called Nain, and were going with Him the disciples of Him (many *K) and a crowd great.
І сталось опісля, ійшов Він у город, званий Наш, і йшло з Ним доволї учеників Його, й багато народу.
12 As then He drew near to the gate of the town, also behold was being carried out [one] having died only begotten son from the mother of him, and she was a widow; And a crowd of the town considerable was with her.
Як же наближився до городських воріт, аж ось винесено мертвого, сина єдиного в матері своєї, вона ж була вдова; й багато народу з городу було з нею.
13 And having seen her the Lord was moved with compassion on her and He said to her; Not do weep.
І побачивши її Господь, змилосердивсь над нею, і рече їй: Не плач.
14 And having come up He touched the bier; those then bearing [it] stopped; And He said; Young man, to you I say, do be arised.
І приступивши, приторкнув ся до мар; ті ж, що несли, з'упинились. І рече: Молодче, тобі глаголю: встань.
15 And sat up the dead [man] and began to speak. and He gave him to the mother of him.
І сїв мерлець, і почав говорити. І оддав його матері його.
16 Seized then fear (all, *N+kO) and they were glorifying God saying that A prophet great (was raised up *N+kO) among us! and that Has visited God the people of Him!
Обняв же страх усїх; і прославляли вони Бога, кажучи: Що пророк великий устав між нами, й навідав Бог людей своїх.
17 And went out report this in all Judea concerning Him and (in *ko) in all the surrounding region.
І розійшлось слово се по всїй Юдеї про Него й по всїй околицї.
18 And brought word to John the disciples of him concerning all these things.
І сповістили Йоана ученики його про все те.
19 And having called near two certain the disciples of him John sent [them] to the (Lord *N+KO) saying; You yourself are the coming [One], or (another *NK+o) are we to look for?
І покликавши двох ученикїв своїх Йоан, післав до Ісуса, кажучи: Ти єси грядущий, чи иншого ждати нам?
20 Having come then to Him the men said; John the Baptist (has sent *N+kO) us to you saying; You yourself are the coming [One], or another are we to look for?
Прийшовши ж до Него чоловіки, казали: Йоан Хреститель прислав нас до Тебе, кажучи: Ти єси грядущий, чи иншого ждати нам?
21 At (that very *N+kO) (now *k) hour He healed many of diseases and afflictions and spirits evil and to blind many He granted to see.
Того ж часу сцїляв Він многих від недуг і ран, і духів лихих, і многим слїпим давав прозрїннє.
22 And answering (Jesus *k) He said to them; Having gone do relate to John what you have seen and heard: (that *ko) Blind receive sight, lame walk, lepers are cleansed, (and *no) deaf hear, dead are raised, poor are evangelised,
І озвавшись Ісус, рече їм: Ідїть сповістіть Йоана, що бачили й чули: як слїпі прозирають, криві ходять, прокаженні очищають ся, глухі чують, мертві встають, і вбогі благовіствують.
23 And blessed is who might not shall be offended in Me myself.
І блажен, хто де зблазнить ся мною.
24 When were departing then the messengers of John He began to speak to (the crowds *NK+o) concerning John: What (did you go out *N+kO) into the wilderness to see? A reed by [the] wind shaken?
Як же пійшли посланці Йоанові, почав глаголати до народу про Йоана: Чого виходили ви дивитись у пустиню? На тростину, що вітер колише?
25 But what (have you gone out *N+kO) to see? A man in fine clothing arrayed? Behold those in clothing splendid and in luxury living in the palaces are.
Або чого ж виходили їй дивитись? На чоловіка, в мягку одежу одягненого? Ось ті, що в одежі пишній та роскоші, панують у царських дворах.
26 But what (have you gone out *N+kO) to see? A prophet? Yes I say to you; and [one] more excellent than a prophet.
Або чого виходили ви дивитись: На пророка? Так, глаголю вам, і більш пророка.
27 This is he concerning whom it has been written: Behold (I myself *k) I send the messenger of Mine before [the] face of you who will prepare the way of You before You.’
Се той, про кого написано: Ось я досилаю ангела мого перед лицем Твоїм, що приготовить дорогу Твою перед Тобою.
28 I say (for *k) to you; a greater among [those] born of women (prophet *KO) (than John *N+KO) no [one] is. yet the least in the kingdom of God greater than he is.
Глаголю бо вам: Більшого між нарожденими від жінок пророка над Йоана Хрестителя нема; найменший же у царстві Божім більший від него.
29 And all the people having heard even the tax collectors declared as righteous God having been baptized [with] the baptism of John.
І ввесь народ слухаючий, і митники, справдили Бога, хрестившись хрещеннєм Йоановим.
30 but the Pharisees and the lawyers the counsel of God rejected as to themselves not having been baptized by him.
Фарисеї ж та законники раду Божу про них відкинули, не хрестившись від него.
31 (said now Lord *K) To what therefore will I liken the men of the generation this And to what are they like?
Рече ж Господь: Кому ж оце уподоблю людей роду сього? й кому подобні вони?
32 Like are they to little children in the marketplace sitting and calling to each other (one *no) (and *k) (says: *N+k+o) We piped to you, and not you did dance; we sang a dirge (to you *k) and not you did weep.
Подобні вони дітям, що сидять на торгу та гукають одно на одного, та й кажуть: Ми сурмили вам, а ви не скакали; ми голосили вам, а ви не плакали.
33 Has come for John the Baptist (neither *N+kO) eating bread nor drinking wine and you say; A demon He has.
Прийшов бо Йоан Хреститель, що хлїба не їсть, анї вина не пє, і кажете: Диявола мав.
34 Has come the Son of Man eating and drinking, and you say; Behold a man a glutton and a drunkard, a friend of tax collectors and of sinners.
Прийшов Син чоловічий, що їсть і пє, і кажете: Ось чоловік прожора та пяниця, митникам друг і грішникам.
35 And was justified wisdom by all the children of her.
І справдилась премудрість од дітей своїх усїх.
36 Was asking now one Him of the Pharisees that He may eat with him. and having entered into (the house *N+kO) of the Pharisee (He was sat. *N+KO)
Просив же хтось Його з Фарисеїв, щоб їв з ним. І, ввійшовши з господу Фарисееву, сїв за столом.
37 And behold a woman who was in the city a sinner. (And *no) she having known that (reclines back *N+kO) in the house of the Pharisee, having taken an alabaster flask of fragrant oil
І ось жінка у городі, що була грішниця, довідавшись, що сидить за столом у господї Фарисеевій, принісши любастровий збаночок мира,
38 and having stood behind at the feet of Him weeping with the tears she began to wet the feet of Him and with the hairs of the head of her she was wiping [them] and was kissing the feet of Him and was anointing [them] with the fragrant oil.
і ставши коло ніг Його ззаду, плачучи, почала обмивати ноги Його слїзми, й волоссєм голови своєї обтирати; й цілувала ноги Його, й мастила миром.
39 Having seen now the Pharisee the [one] having invited Him he spoke within himself saying; This if He was prophet, he have known then would who and what the woman [is] who touches Him for a sinner she is.
Бачивши ж Фарисей, що запросив Його, казав сам у собі, говорячи: Коли б сей був пророк, знав би, хто й яка се жінка, що приторкуєть ся до Него; бо грішниця вона.
40 And answering Jesus said to him; Simon, I have to you something to say. And; Teacher do say [it], he says.
І озвавшись Ісус, рече до него: Симоне, маю тобі щось сказати. Він же каже: Учителю, скажи.
41 Two debtors there were to a creditor certain. the one was owing denarii five hundred, and the other fifty.
Два довжники були в одного вірителя: один завинив пятьсот денариїв, другий же пятьдесять.
42 Nothing were having (now *k) they to pay to both he forgave. Which therefore of them (do tell *k) more will love him
Як же не мали чим оддавати, обом простив він. Хто ж оце з них, скажи, більш його любити ме?
43 Answering (now *ko) Simon said; I take it that [he] to whom the most he forgave. And He said to him; Rightly You have judged.
Озвав ся ж Симон і Каже: Думаю, що той, кому більш простив він. Він же рече йому: Право судив єси.
44 And having turned to the woman to Simon He was saying; See you this the woman? I entered of you into the house, water to Me for (the *ko) feet (of mine *k) not you gave; with her however tears she wet My feet and with the hair (the head *K) of her wiped [them].
І, обернувшись до жінки, рече Симонові: Чи бачиш ти сю жінку? Увійшов я в твою господу, - води на ноги мої не дав єси; ся ж слїзми обмила ноги мої, і волоссєм голови своєї обтерла.
45 A kiss to Me not you gave; she herself however from which [time] I came in not she has ceased kissing My feet.
Цїлування не дав єси менї; ся ж, відколи ввійшов я, не перестала цілувати ноги мої.
46 With oil the head of Mine not you did anoint; she herself however with fragrant oil anointed the feet of Mine.
Оливою голови моєї не намастив єси; ся ж миром намастила ноги мої.
47 of this Because I say to you, have been forgiven the sins of her many, for she loved much; to whom however little is forgiven, little he loves.
Тим тлаголю тобі: Оставляють ся гріхи її многі, бо возлюбила много; кому ж мало оставляєть ся, мало любить.
48 He said then to her; Have been forgiven your sins.
Рече ж їй: Оставляють ся гріхи твої.
49 And began those reclining to say within themselves; Who this is who even sins forgives?
І почали ті, що вкупі сиділи, казати в собі: Хто сей, що й гріхи відпускає?
50 He said then to the woman; The faith of You has saved you; do go in peace.
Рече ж до жінки: Віра твоя спасла тебе; йди з упокоєм.
