Luke 11
1 And it came to pass while being He in a place certain praying, when He ceased, said one of the disciples of Him to Him; Lord, do teach us to pray even as also John taught the disciples of him.
І сталось, як Він молив ся на одному місці, і як перестав, сказав один з учеників до Него: Господи, навчи нас молитись, як і Йоан навчив учеників своїх.
2 He said then to them; When you may pray, do say: Father (of us in to the heavens *K) should be hallowed the name of You; should come the kingdom of You (should be [done] *KO) (the will of you as in heaven and upon earth; *K)
Рече ж їм: Коли молитесь, кажіть: Отче наш, що на небесах! Нехай святить ся імя Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землї.
3 The bread of us daily do give us each day;
Хлїб наш щоденний дай нам сьогодні.
4 And do forgive us the sins of us; also for ourselves we forgive to everyone indebted to us; and may you not lead us into temptation (but do deliver us from evil. *K)
І прости нам довги наші, як і ми прощаємо кожному довжникові нашому; й не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого.
5 And He said to them; Who among you will have a friend, and will go to him at midnight and say to him; Friend, do lend me three loaves,
І рече до них: Хто з вас мати ме приятеля, і прийде до него о півночі, і скаже йому: Друже, позич менї три хліби,
6 since a friend of mine is come off a journey to me, and nothing I have what I will set before him;
бо приятель мій прийшов до мене з дороги, й не маю що поставити перед ним;
7 And he And he from within answering may say; Not me trouble do cause. already the door has been shut, and the children of mine with me in the bed are; not I am able having risen up to give to you.
а той із середини, озвавшись, скаже: Не турбуй мене; вже двері зачинені, і діти мої зо мною в постелї; не можу, вставши, дати тобі:
8 I say to you; if even not he will give to him having risen up because of being friend of him because of yet the persistence of him having risen he will give to him (as many as *NK+o) he needs.
глаголю вам: Хоч і не дасть йому, вставши, що він йому друг, та задля докучання його, вставши, дасть йому, скільки йому треба.
9 And I myself And I myself to you say; do ask and it will be given to you; do seek and you will find; do knock and it will be opened to you.
І я вам глаголю: Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й одчинить ся вам.
10 Everyone for the [one] asking receives, and the [one] seeking finds, and to the [one] knocking it will be opened.
Кожен бо, хто просить, одержує; і хто шукав, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють.
11 Which now (of *no) you who [is] a father will ask for the son (bread surely not stone will he give to him *KO) (if *K+o) a fish, and (surely not *ko) instead of a fish a serpent to him will he give
У которого ж з вас, батьків, просити ме син хліба, чи каменя подасть йому? а як риби, чи замість риби гадюку подасть йому?
12 Or also (if *K) (he will ask for *NK+O) an egg, (surely not *ko) will he give to him a scorpion?
Або коли просити ме яйця, чи подасть йому скорпиона?
13 If therefore you yourselves evil being you know gifts good to give to the children of you, how much more the Father who [is] in heaven will give [the] Spirit Holy to those asking Him!
Коли ж ви, лихими бувши, знаєте добрі дари давати дїтям вашим, яв же більш Отець із неба, не дасть Духа сьвятого тим, що просять у Него?
14 And He was casting out a demon and it was mute. it came to pass then from the demon having gone out spoke the mute And marveled the crowds.
І вигнав біса, а той був нїмий. Стало ся ж, як диявол вийшов, промовив нїмий; і дивувавсь народ.
15 Some then of them said; By Beelzebul (the *no) prince of the demons He casts out the demons.
Деякі ж з них казали: Вельзевулом, князем бісовським, виганяв біси.
16 Others now testing a sign from heaven were seeking from Him.
Другі ж, спокушуючи Його, ознаки від Него шукали з неба.
17 He himself now knowing their thoughts said to them; Every kingdom against itself having been divided is brought to desolation, and a house against a house falls.
Він же, знаючи думки їх, рече їм: Кожне царство, проти себе розділившись, пустіє; і господа - проти господи, падає.
18 If now even Satan against himself is divided, how will stand the kingdom of him? For you say by Beelzebul [am] casting out I the demons.
Коли ж і сатана проти себе роздїлить ся, яв устоїть царство його? Бо кажете, що Ведьзевулом виганяю біси.
19 If now I myself by Beelzebul cast out the demons, the sons of you by whom do they cast out? On account of this they themselves of you judges will be.
Коли ж я Вельзевулом виганяю біси, то сини ваші ким виганяють їх? Тим суддями вашими вони будуть.
20 If however by [the] finger of God (I myself *no) cast out the demons, then has come upon you the kingdom of God.
Коли ж пальцем Божим виганяю біси, то конче пристигло до вас царство Боже.
21 When the strong [man] having armed himself may guard the his own house, in peace are the possessions of him;
Коли ж сильний, в'оружившись, стереже свого двору, то в спокою добро його.
22 when however [one] stronger than he having come upon [him] he may overcome him, the complete armor of him he takes away in which he had trusted, and the plunder of him he divides.
Коли ж сильнїщий над него, прийшовши, подужав його, то всю зброю його бере, що на неї вповав, та й роздав здобич його.
23 The [one] not being with Me against Me is, and the [one] not gathering with Me scatters.
Хто не зо мною, той проти мене; і хто не збирає зо мною, розсипає.
24 When the unclean spirit is gone out from the man, it passes through waterless places seeking rest. and not finding [any] (then *NO) it says; I will return to the house of mine from where I came out.
Як же нечистий дух вийде з чоловіка, то блукав по безвіддях, шукаючи впокою, і, не знайшовши, каже: Вернусь до домівки моєї, звідкіля вийшов.
25 And having come it finds [it] (being unoccupied *O) swept and ordered.
І прийшовши знайде її виметену й прибрану.
26 Then it goes and it takes other spirits more evil than itself seven, and (having entered *NK+o) they dwell there; and becomes the last of the man that [one] worse than the first.
Тоді йде та бере сім инших духів, злїщих над себе; і, ввійшовши, домують там; і буде останнє чоловіка того гірше першого.
27 It came to pass then while [is] saying He these things, having lifted up one [her] voice a woman from the crowd said to Him; Blessed [is] the womb which having borne You, and [the] breasts at which You nursed.
Стало ся ж, як промовляв Він се, піднявши одна жінка зміж народу голос, каже Йому: Блаженна утроба, що носила Тебе, й соски, що ссав єси.
28 He himself then said; No rather blessed [are] those hearing the word of God and keeping (it. *k)
Він же рече: Блаженні ж і ті, що слухають слово Боже, та й хоронять його.
29 Of the now crowds being pressed around together He began to say; generation this (generation *no) an evil is. a sign (it seeks after, *N+kO) and a sign not will be given to it only except the sign of Jonah (the prophet. *K)
Як же народ громадив ся, почав глаголати: Кодло се лукаве; воно ознаки шукає, і не дасть ся ознака йому, тільки ознака Йони пророка.
30 Even as for was Jonah to the Ninevites a sign thus will be also the Son of Man to the generation this.
Бо, як Йона був ознакою Ниневянам, так буде й Син чоловічий кодлу сьому:
31 [The] Queen of [the] South will rise up in the judgment with the men of the generation this and will condemn them; For she came from the ends of the earth to hear the wisdom of Solomon, and behold greater than Solomon here.
Цариця полуденна встане на суд із чоловіками кодла сього, та й осудить їх: бо прийшла вона з краю землі послухати премудростї Соломонової; а ось більший Соломона тут,
32 [The] men (Ninevites *N+kO) will stand up in the judgment with generation this and will condemn it; For they repented at the preaching of Jonah, and behold greater than Jonah [is] here.
Ниневяне встануть на суд із кодлом сим, та й осудять його; бо покаялись по проповіді Йониній; а ось більший Йони тут.
33 But no [one] (now *k) a lamp having lit in (a cellar *N+KO) sets it nor [sets it] under the basket but upon the lampstand that those entering in the (light *N+kO) may see.
Ніхто ж, засьвітивши сьвічку, на потайному не ставить, нї під посудину, а на сьвічнику, щоб хто входить, сьвітло бачив.
34 The lamp of body is the eye (of you. *no) When (therefore *K) the eye of you clear may be, also all the body of you light is; when however evil it may be, also the body of you [is] dark.
Сьвітло тїлу око; коли ж оце тїіо твоє ясне буде, то й все тїло твоє сьвітле: коли ж лихе буде, то й тїло твоє темне.
35 do take heed therefore lest the light that [is] in you darkness be.
Гледи ж оце, щоб сьвітло, що в тобі, не була темрява.
36 If therefore the body of you [is] full of light not having part any dark, it will be light all, as when the lamp so the shining may light you.
Коли ж тїло твоє все сьвітле, не маючи ніякої частини темної, то буде сьвітле все, як би сьвічка сяєвом просьвічувала тебе.
37 While then speaking (asked *N+kO) Him a Pharisee (a certain one *k) that He would dine with him. having entered then He reclined.
Як же Він промовляв, просив Його Фарисей один, щоб обідав у него; ввійшовши ж, сів за столом.
38 And the Pharisee having seen [it] marveled that not first He washed before the dinner.
Фарисей же, побачивши, здивував ся, що перше не обмив ся перед обідом.
39 Said then the Lord to him; Now you yourselves Pharisees the outside the cup and the dish you cleanse, and the inside of you is full of plundering and wickedness.
Рече ж Господь до него: Тепер ви, Фарисеї, верх чаші і блюда очищаєте; середина ж ваша повна здирства та лукавства.
40 Fools! Surely the [One] having made the outside also the inside made?
Безумні! хиба, хто зробив верх, і середини не зробив.
41 But [of] the [things] being within do give alms, and behold all things clean to you are.
Тільки давайте милостиню з того, що є, і ось усе чисте вам буде.
42 But woe to you Pharisees, for you pay tithes of mint and rue and every herb and you pass by the justice and the love of God; These things (also *NO) it was necessary for [you] to do, and those and those not (to neglect. *N+kO)
Та горе вам, Фарисеї! бо даєте десятину з мяти, рути і всякого зїлля, а минаєте суд і любов Божу. Се повинні були чинити, та й того не залишати.
43 Woe to you Pharisees, for you love the first seat in the synagogues and the greetings in the marketplaces.
Горе вам, Фарисеї! бо любите перві сїдалища по школах і витання на торгах.
44 Woe to you (scribes and Pharisees hypocrites *K) for you are like graves unmarked, and the men who are walking above not do know [it].
Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! бо ви мов гроби, що їх невидко, й люде, ходячи поверх них, не знають.
45 Answering now one of the lawyers says to Him; Teacher, these things saying also us You insult.
Озвав ся ж один з законників, і каже Йому: Учителю, так говорячи, ти й вас обижаєш.
46 And He said; Also to you lawyers woe! For you burden the men [with] burdens heavy to bear and yourselves with one of the fingers of you not do touch the burdens.
Він же рече: І вам, законникам, горе! що накдадуете людям тягарі котрі важко носити, а самі одним пальцем вашим не приторкнетесь до тягарів.
47 Woe to you, for you build the tombs of the prophets, yet the fathers of you killed them.
Горе вам! що будуєте гроби пророкам, батьки ж ваші повбивали їх.
48 So (witnesses *N+kO) (you are *no) and you consent to the works of the fathers of you; For they themselves indeed killed them, you yourselves however build (of them *K) (the *k) (monuments. *K)
Правдиво ви сьвідкуєте, і любі вам учинки батьків ваших; бо се вони повбивали їх, ви ж будуєте їм гроби.
49 Because of this also the Wisdom of God said; I will send to them prophets and apostles. and [some] of them they will kill and (will pursue *N+kO)
Тим і премудрість Божа глаголе: Пішлю до них пророків та апостолів, і инших з них вони вбивати муть та гонити муть,
50 so that may be charged the blood of all the prophets which (poured out *N+kO) from [the] foundation of [the] world against generation this,
щоб відомстити за кров усїх пророків, пролиту від основання сьвіта кодлу сьому,
51 from (the *k) blood of Abel until (the *k) blood of Zechariah the [one] having perished between the altar and the house. Yes I say to you, it will be required of generation this.
від крові Авєля аж до крові Захарії, що поліг між жертївнею й храмом. Так, глаголю вам, відомстить ся, кодлу сьому.
52 Woe to you lawyers, for you have taken away the key of the knowledge. You yourselves not did enter and those entering you hindered.
Горе вам, законники! що ви взяли ключ розуміння: самі не ввійшли, й тим, що входять, заборонили.
53 (And from there And from there *no) (when was expressing *N+kO) (now *k) He (these things to them *k) [then] began the scribes and the Pharisees urgently to press upon [Him] and to make speak Him about many things
Як же промовляв Він се до них, стали письменники та Фарисеї вельми наступати на Него, й допитуватись у Него про многі речі,
54 watching Him (and *K) (seeking *KO) to catch in something out of the mouth of Him (so that they may accuse him. *KO)
чигаючи на Него й шукаючи вхопити що з уст Його, щоб обвинувати Його.
