Luke 1
1 Inasmuch as many undertook to draw up a narration concerning the accomplished among us things,
Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
2 even as delivered [them] to us those from [the] beginning eyewitnesses and servants having been of the word,
як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
3 it seemed good also to me also to me having been acquainted from the first with all things carefully with method to you to write, most excellent Theophilus,
тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
4 so that you may know concerning which you were instructed [of the] things the certainty.
щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
5 There was in the days of Herod (*k*) king of Judea a priest certain named Zechariah of [the] division of Abijah, and (the *k*) wife (of him *N(k)O*) of the daughters of Aaron and the name of her Elizabeth.
За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
6 They were now righteous both (in front of *N(k)O*) God walking in all the commandments and ordinances of the Lord blameless.
І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
7 And no there was to them child, inasmuch as was Elizabeth barren and both having advanced in the years of them were.
А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
8 It came to pass now in the priestly serving of him in the order of the division of him before God,
І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
9 according to the custom of the priesthood the lot picked [him as] the [one] to burn incense entering into the temple of the Lord;
за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
10 And all the multitude were of the people praying outside at the hour of the incense.
Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
11 Appeared then to him an angel of [the] Lord already standing at [the] right of the altar of the incense;
І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
12 And was troubled Zechariah having seen [him], and fear fell upon him.
І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
13 Said then to him the angel; Not do fear Zechariah; because has been heard the prayer of you, and the wife of You Elizabeth will bear a son to you, and you will call the name of him John.
А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
14 And he will be joy to you and gladness, and many at the (birth *N(k)O*) of him will rejoice.
І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
15 He will be for great before the Lord, and wine and strong drink certainly not shall he drink, and [of the] Spirit Holy he will be filled even from [the] womb of [the] mother of him.
Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
16 And many of the sons of Israel he will turn to [the] Lord the God of them,
І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
17 And he himself will go forth before Him in [the] spirit and power of Elijah to turn [the] hearts of [the] fathers to [the] children and [the] disobedient to [the] wisdom of [the] righteous, to make ready for [the] Lord a people prepared.
І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
18 And said Zechariah to the angel; By what will I know this? I myself for am an old man, and the wife of mine having advanced in the years of her.
І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
19 And answering the angel said to him; I myself am Gabriel the [one] standing before God and I was sent to speak to you and to bring glad tidings to you these.
А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
20 And behold you will be silent and not able to speak until that day may happen these things, in return for that not you did believe in the words of mine which will be fulfilled in the season of them.
І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
21 And were the people expecting Zechariah and they were wondering at the delaying in the temple of him.
А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
22 Having come out then not he was able to speak to them; and they recognized that a vision he has seen in the temple. And he himself was making signs to them and was remaining mute.
Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
23 And it came to pass when were fulfilled the days of the service of him, he departed to the home of him.
І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
24 After then these days conceived Elizabeth the wife of him and was hiding herself months five saying
А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
25 that Thus to me has done (the *k*) Lord in [the] days in which He looked upon [me] to take away (the *k*) disgrace of mine among men.
„Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
26 In now the month sixth was sent the angel Gabriel (by *N(k)O*) God to a city of Galilee whose name [was] Nazareth
А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
27 to a virgin betrothed to a man whose name [was] Joseph of [the] house of David, and the name of the virgin [was] Mary.
до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
28 And having come (*ko*) (angel *KO*) to her he said; Greetings! you graciously favored; The Lord [is] with you. (blessed [are] you yourself among women. *KO*)
І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
29 And (having seen [him] *K*) at the statement she was troubled (of him *k*) and was pondering what kind would be salutation this.
Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
30 And said the angel to her; Not do fear Mary, you have found for favor with God.
А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
31 and behold you will conceive in womb and will bring forth a son and you will call the name of Him Jesus.
І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
32 He will be great and Son of [the] Most High He will be called, and will give to Him [the] Lord God the throne of David of the father of Him,
Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
33 and He will reign over the house of Jacob to the ages, and of the kingdom of Him not there will be an end! (aiōn g165)
І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“. (aiōn g165)
34 Said then Mary to the angel; How will be this since a man not I know?
А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
35 And answering the angel said to her; [the] Spirit Holy will come upon you and power of [the] Most High will overshadow you; therefore also the [one] being born Holy [One] will be called [the] Son of God.
І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
36 And behold Elizabeth the (relative *N(k)O*) of you also she (has conceived *N(k)O*) a son in old age of her, and this month [the] sixth is to her who [was] called barren
А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
37 For not will be impossible with (God *N(k)O*) every declaration.
Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
38 Said then Mary; Behold the handmaid of [the] Lord; Would [that] it happen to me according to the declaration of you. And departed from her the angel.
А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
39 Having risen up then Mary in days these she went into the hill country with haste to a town of Judah
Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
40 and she entered into the house of Zechariah and greeted Elizabeth.
І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
41 And it came to pass as heard the greeting of Mary Elizabeth, leaped the baby in the womb of her, and was filled with [the] Spirit Holy Elizabeth
Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
42 and she cried out (in a shout *N(k)O*) loud and said; Blessed [are] you yourself among women, and blessed [is] the fruit of the womb of you.
і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
43 And from where to me this that may come the mother of the Lord of mine to me myself?
І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
44 Behold for as came the voice of the greeting of you into the ears of mine, leaped in exultation the baby in the womb of mine.
Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
45 And blessed [is] the [one] having believed that there will be a fulfillment to the [things] spoken to her from [the] Lord.
Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
46 And said Mary: Magnifies the soul of Mine the Lord,
А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
47 and rejoices the spirit of mine in God the Savior of mine,
і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
48 For He has looked upon the humiliation of the handmaiden of Him. Behold for from henceforth will count blessed me all the generations
що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
49 For has done to me (great [things] *N(k)O*) the Mighty One; And holy [is] the name of Him;
бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
50 And the mercy of Him [is] to generations (and *no*) (generations *N(k)O*) to those fearing Him;
і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
51 He has shown strength with [the] arm of Him; He has scattered [the] proud in [the] thought of heart of them;
Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
52 He has brought down rulers from thrones and exalted [the] humble;
Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
53 [Those] hungering He has filled with good things and [those] being rich He has sent away empty;
удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
54 He has helped Israel [the] servant of Him remembering mercy,
Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
55 even as He spoke to the fathers of us, to Abraham and to the descendants of him to the age. (aiōn g165)
як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“ (aiōn g165)
56 Dwelt then Mary with her (about *N(k)O*) months three and returned to the home of her.
І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
57 Now Elizabeth was fulfilled the time to give birth for her and she bore a son.
А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
58 And heard the neighbours and the relatives of her that magnified [the] Lord the mercy of Him with her, and they were rejoicing with her.
І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
59 And it came to pass on day the eighth they came to circumcise the child and were calling it after the name of the father of him Zechariah.
І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
60 And answering the mother of him said; No, but he will be called John.
І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
61 And they said to her that No [one] is (among the relatives *N(k)O*) of you who is called the name by this.
А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
62 They were making signs then to the father of him the what maybe he would wish to be called (him. *N(k)O*)
І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
63 And having asked for a writing tablet he wrote saying; John is (the *ko*) name of him. And they marveled all.
Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
64 Was opened then the mouth of him immediately and the tongue of him and he was speaking blessing God.
І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
65 And came upon all fear those dwelling around them; and in all the hill country of Judea were being talked about all declarations these,
І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
66 And laid [them] up all those having heard in the heart of them saying; What then child this will be? And (for *no*) [the] hand of [the] Lord was with him.
А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
67 And Zechariah the father of him was filled with [the] Spirit Holy and prophesied saying;
Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
68 Blessed [be] [the] Lord the God of Israel, because He has visited and He has performed redemption [on] the people of Him,
„Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
69 and has raised up a horn of salvation for us in (the *k*) house of David (the *k*) servant of Him,
Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
70 even as He spoke through [the] mouth of the holy (of the *k*) of [old] age prophets of Him; (aiōn g165)
як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх, (aiōn g165)
71 salvation from [the] enemies of us and from [the] hand of all those hating us,
що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
72 to fulfill mercy toward the fathers of us, and to remember [the] covenant holy of Him,
що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
73 [the] oath that He swore to Abraham the father of us,
що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
74 to grant us without fear from [the] hand (of the *k*) enemies (of us *k*) having been saved to serve Him
щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
75 in holiness and righteousness before Him (all the days *N(k)O*) (of the life *k*) of us.
у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
76 And you yourself (now, *no*) child, prophet of [the] Most High will be called; you will go for (in front of *N(k)O*) ([the] face of *ko*) [the] Lord to prepare ways of Him,
Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
77 to give knowledge of salvation to the people of Him in forgiveness of [the] sins of them
щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
78 through [the] affections of compassion of God of us in which (will visit *N(k)O*) us [the] Sunrise from on high,
через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
79 to shine upon those in darkness and in [the] shadow of death sitting, to direct the feet of us into [the] way of peace.
щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
80 And the child was continuing to grow and he was strengthened in spirit and he was in the deserted places until [the] day of appearance of him to Israel.
А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
