Hebrews 4
1 We may fear therefore otherwise otherwise while is left remaining [the] promise to enter into the rest of Him, may seem any of you to have fallen short.
Біймо ся ж оце, щоб, коли зостаєть ся обітниця ввійти в покій Його, не явив ся хто з вас опізнившись.
2 And for we are evangelised just as also they [were]; also they [were]; but not did profit the message of [their] hearing them not (united with *N+kO) the faith of those having heard.
Бо й нам благовіствовано, як і тим, тільки не було користне їм слово проповіді, не зеднавшись з вірою тих, що слухали Його.
3 We enter for into the rest those having believed even as He has said: So I swore in the wrath of mine; Not will they enter into the rest of Mine; and yet and yet the works from [the] foundation of [the] world have been finished.
Входимо бо в відпочинок ми, що увірували, яко ж рече: "Так що покляв ся я в гніві моїм, що не ввійдуть в відпочинок мій," хоч дїла від настання сьвіту скінчені.
4 He has spoken for somewhere concerning the seventh [day] in this way; And rested God on the day seventh from all the works of Him.
Рече бо десь про семий день так: "І відпочив Бог дня семого від усїх дїл своїх."
5 And in this [passage] again; [Not] will they enter into the rest of Mine.
І в сьому (місці) знов: "Чи коли ввійдуть у відпочинок мій."
6 Since therefore it remains [for] some to enter into it and those formerly having been evangelised not they did enter in because of disobedience,
Коли ж оставляєть ся, щоб деякі ввійшли в него, а котрим перше благовіствовано, не ввійшли за непослух;
7 again a certain He appoints day: Today, through David saying: after so long a time, even as (it has been predicted, *N+KO) Today if the voice of Him you shall hear, not shall harden the hearts of you.
то знов означає якийсь день, "сьогоднї" глаголючи в Давиді, по стільких лїтах, яко ж було сказано: "Сьогоднї, як почуєте голос Ного, не закаменяйте сердець ваших."
8 If for to them Joshua gave rest, not then would about another was he speaking after this day;
Бо коли б Ісус тих упокоїв, не говорив би про инший день після того.
9 So then there remains a Sabbath rest for the people of God.
Оце ж оставлено ще суботованнє людям божпм.
10 The [one] for having entered into the rest of Him also he himself rested from the works of him as from [His] own God [did].
Хто бо ввійшов у відпочинок Його, той відпочив от дїл своїх, яко ж од своїх Бог.
11 We may be diligent therefore to enter into that [very] rest, so that not by the same anyone example may fall of disobedience.
Стараймо ся ж увійти в той відпочинок, щоб хто не впав тим же робом у нсдовірство.
12 Living [is] for the word of God and active and sharper than any sword two-edged even penetrating as far as [the] division of soul (then *k) and spirit, of joints and also marrows, and able to judge [the] thoughts and intentions of [the] heart;
Живе бо слово Боже і дїйственне, і гостріше всякого обоюдного меча, і проходить аж до розділення душі і духа, членів і мозків, і розсуджує помишлення і думки серця.
13 And not there is creature hidden before Him; all things however [are] uncovered and laid bare to the eyes of Him to whom [is] our reckoning.
І нема творпва невідомого перед Ним; усе ж наге і явне перед очима Його, про кого наше слово.
14 Having therefore a high priest great having passed through the heavens, Jesus the Son of God, we may hold firmly to [our] confession.
Маючи ж Архиєрея великого, що пройшов небеса, Ісуса Сина Божого, держімось визнання.
15 Not for have we a high priest not being able to sympathize with the weaknesses of us, (tempted *N+kO) however in all things by [the] same way without sin.
Не маємо бо архиєрея, що не міг би болїти серцем у немощах наших, а такого, що дізнав усякої спокуси по подобию, окрім гріха.
16 We may come therefore with boldness to the throne of grace, so that we may receive (mercy *N+kO) and grace may find for in time of need help.
Приступаймо ж з одвагою до престола благодати, щоб прийняти милость і знайти благодать на поміч зачасу.
