Psalms 108
1 A Song, a Melody: David’s. Fixed, is my heart, O God, I will sing and touch the strings, even mine honour.
Пісня. Псалом Давидів. Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
2 Awake, O harp and lyre, I will awaken the dawn!
Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
3 I will thank thee among the peoples, O Yahweh, and will sing praise unto thee, among the tribes of men.
Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
4 For, great, above the heavens, is thy lovingkindness, and, as far as the skies, thy faithfulness.
бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
5 Be thou exalted above the heavens, O God, And, above all the earth, be thy glory.
Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
6 To the end thy beloved ones may be delivered, Oh save thou with thy right hand and answer me!
Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
7 God, hath spoken in his holiness, I will exult! I will apportion Shechem! And, the Vale of Succoth, will I measure out;
У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
8 Mine, is Gilead—mine, Manasseh, but, Ephraim, is the defence of my head, Judah, is my commander’s staff;
Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
9 Moab, is my wash-bowl, Upon Edom, will I throw my shoe, Over Philistia, raise a shout of triumph.
Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
10 Who will conduct me to a fortified city? Who will lead me as far as Edom?
Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
11 Hast not thou, O God, rejected us? and wilt not go forth, O God, with our hosts.
Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
12 Grant us help out of distress, for, vain, is the deliverance of man:
Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
13 In God, shall we do valiantly, He himself, therefore, shall tread down our adversaries.
Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
