John 2
1 And, on the third day, a marriage, took place, in Cana, of Galilee; and the mother of Jesus was there, —
А третього дня було весїллє в Кані Галилейській; і була мати Ісусова там;
2 and Jesus also was invited, with his disciples, unto the marriage.
запрошено ж і Ісуса, й учеників Його на весїллє.
3 And, wine falling short, the mother of Jesus saith unto him—Wine, have they none!
І, як не ставало вина, каже мати Ісусова до Него: Вина не мають.
4 And Jesus saith unto her—What part can I take with thee, O woman? Not yet, hath come, mine hour.
Рече їй Ісус: Що менї й тобі, жено? ще не прийшла година моя.
5 His mother saith unto them who are ministering—Whatsoever he may say to you, do!
Каже Його мати слугам: Що вам скаже, робіть.
6 Now there were there, six stone water-vessels, placed, according to the purification of the Jews; holding each, two or three measures.
Стояло ж там шість камяних водників про очищеннє Жидівське, що містили відер по два або по три.
7 Jesus saith unto them—Fill the vessels with water. And they filled them up to the brim.
Рече їм Ісус: Поналивайте водники водою. І поналивали їх аж по верх.
8 And he saith unto them—Draw out now, and be bearing unto the master of the feast. And they bare.
І рече їм: Черпайте тепер, та й несїть до старости. І понесли.
9 And, when the master of the feast had tasted the water, now made, wine, and knew not whence it was, —though, they who were ministering, knew, even they who had drawn out the water, the master accosteth the bridegroom,
Як же покоштував староста води, що сталась вином (а не знав, звідкіля, слуги ж знали, що черпали воду), кличе жениха староста,
10 and saith unto him—Every man, first the good wine, setteth out; and, when they had been well-supplied, the inferior: —Thou, hast kept the good wine until, even now.
і каже йому: Кожен чоловік перш добре вино ставить, а як підопють, тодї гірше; ти ж додержав добре вино аж досі.
11 This, beginning of his signs, did Jesus, in Cana of Galilee, and manifested his glory; and his disciples believed on him.
Сей почин ознак вробив Ісус у Канї Галилейській, і показав славу свою; і вірували в Него ученики Його.
12 After this, he came down into Capernaum, —he, and his mother and brethren, and his disciples; and, there, they abode, not many days.
Після сього пійшов у Капернаум, Він і мати Його, й брати Його, й ученики Його; і там пробували небагато днів.
13 And, near, was the passover of the Jews; and, Jesus, went up unto Jerusalem.
А була близько пасха у Жидів, і пійшов у Єрусалим Ісус,
14 And he found, in the temple, them that were selling oxen and sheep and doves, also the money-changers sitting.
і знайшов у церкві продаючих воли, й вівці, і голуби, й міняльників сидячих.
15 And, making a scourge out of rushes, all of them, thrust he forth out of the temple, both the sheep and the oxen; and, the money-changers’ small coins, poured he forth, and, the tables, he overturned;
І, зробивши джгута [скрутля, плетїнку] з мотузків, повиганяв усїх із церкви, й вівці й воли, а міняльникам порозсипав гроші, і столи поперевертав;
16 and unto them who were selling, the doves, he said—Take these things hence! Be not making, the house of my Father, a house of merchandise.
а тим, що голуби продавали, рече: Візьміть се звідсіля; не робіть дому Отця мого домом торговим.
17 His disciples remembered that it was written—The zeal of thy house, eateth me up.
Згадали ж ученики Його, що написано: Ревність дому твого з'їла мене.
18 The Jews therefore answered, and said unto him, What sign, dost thou point out to us, in that, these things, thou doest?
Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Що за знак покажеш нам, що се робиш?
19 Jesus answered, and said unto them—Take down this shrine, and, in three days, will I raise it.
Озвавсь Ісус і рече їм: Зруйнуйте сю церкву, й я за три дні підніму вам її.
20 The Jews, therefore, said—In forty and six years, was this shrine built. And, thou, in three days, wilt raise it!
Казали тодї Жиди: Сорок і шість років будовано церкву сю, а Ти в три днї піднімеш її?
21 But, he, was speaking concerning the shrine of his body.
Він же глаголав про церкву тіла свого.
22 When, therefore, he had been raised from among the dead, his disciples remembered, that, this, he had been saying; and they believed in the Scripture, and in the word which Jesus had spoken.
Як же встав з мертвих, згадали ученики Його, що Він се глаголав їм; і вірували писанню і слову, що глаголав Ісус.
23 Now, when he was in Jerusalem, during the passover, during the feast, many, believed on his name, viewing his signs which he was doing.
Як же був у Єрусалимі у пасху на сьвята, многі увірували в імя Його, побачивши чудеса Його, що робив.
24 Jesus himself, however, was not trusting himself unto them, by reason of his understanding them all,
Сам же Ісус не звіряв ся їм, тим що знав усїх:
25 and because he had, no need, that anyone should bear witness concerning man; for, he, understood what was in man.
бо не треба було Йому, щоб хто сьвідкував про чоловіка, бо Він знав, що було в чоловіку.
