2 Chronicles 24

1 Seven years old, was Joash when he began to reign, and, forty years, reigned he, in Jerusalem, —and, the name of his mother, was Zibiah, of Beersheba.

Йоаш був віку семи́ років, коли зацарював, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Цівія, з Беер-Шеви.

2 And Joash did that which was right, in the eyes of Yahweh, -all the days of Jehoiada the priest.

І робив Йоаш вгодне в Господніх оча́х по всі дні священика Єгояди.

3 And Jehoiada took for him two wives, —and he begat sons and daughters.

І взяв йому Єгояда дві жінки, а той породи́в синів та дочо́к.

4 And it came to pass, after this, that it was near the heart of Joash to renew the house of Yahweh.

І сталося по тому, було́ в Йоашевому серці віднови́ти Господній дім.

5 So he gathered together the priests and the Levites, and said unto them—Go ye out unto the cities of Judah, and gather out of all Israel silver to repair the house of your God, year by year, and, ye, shall hasten the matter, —but the Levites hastened it not.

І зібрав він священиків та Левитів, і сказав до них: „Підіть по Юдиних міста́х, і збирайте з усього Ізра́їля срібло на направу храму вашого Бога рік-річно, і ви бу́дете спіши́ти в цій справі!“Та не спіши́лися Левити.

6 Then the king called for Jehoiada the chief, and said unto him, Wherefore hast thou not required of the Levites, to bring in out of Judah and out of Jerusalem the tribute of Moses the servant of Yahweh, and of the convocation of Israel, —for the tent of testimony?

І покликав цар Єгояду, голову священиків, і сказав до нього: „Чому ти не жада́єш від Левитів, щоб прино́сили з Юди та з Єрусалиму дару́нки, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевого збору — на скинію свідо́цтва?

7 For, as for Athaliah the Lawless, her sons, brake up the House of God, —moreover, all the hallowed things of the house of Yahweh, offered they unto the Baalim.

Бо сини нечестивої Аталії вломи́лися були до Божого дому, і всі святощі Господнього дому вжили для Ваалів“.

8 So the king bade [them], and they made a certain chest, —and set it in the gate of the house of Yahweh, outside.

І сказав цар, і зробили одну скри́ньку, і поставили її в брамі Господнього дому назо́вні.

9 And they made a proclamation, throughout Judah and Jerusalem, to bring in unto Yahweh the tribute of Moses the servant of God, laid upon Israel in the desert.

І проголоси́ли в Юді та в Єрусалимі прино́сити для Господа да́ток, що його встановив на Ізраїля в пустині Мойсей, Божий раб.

10 And all the rulers and all the people rejoiced, —and brought in and cast into the chest, until they had finished.

І раділи всі зве́рхники та ввесь наро́д, і прино́сили й ки́дали до скриньки, аж поки вона напо́внилася.

11 And it came to pass, what time the chest was brought into the office of the king by the hand of the Levites, and when they had seen that abundant was the silver, that the scribe of the king came in, and the officer of the chief priest, and they emptied the chest, and bare it, and put it back in its place, —thus, they did, day by day, and collected silver, in abundance;

І бувало того ча́су, коли Левити прино́сили скриньку на царськи́й перегляд, і як вони бачили, що числе́нне те срібло, то прихо́див царськи́й писар та призна́чений від священика-голови, і вони випоро́жнювали скриньку. Потім відно́сили її, і поверта́ли її на її місце. Так робили вони день-у-день, і зібрали дуже багато срібла.

12 and the king and Jehoiada gave it unto such as were doing the work of labouring upon the house of Yahweh, and they were hiring masons and carpenters, to renew the house of Yahweh, —moreover also, such as were fashioners of iron and bronze, to repair the house of Yahweh.

А цар та Єгояда давали його тим, що робили працю роботи Господнього дому, і все наймали каменярі́в та те́слів, щоб відно́влювати дім Господній, а також тим, що обробля́ли залізо та мідь на змі́цнення Господнього дому.

13 So the doers of the work wrought, and the work of restoration went forward, in their hand, —and they caused the house of God to stand forth according to its due proportions, and made it strong.

І працювали робітники́, і чинилася направа працею їхньої руки. І поставили вони Божий дім на міру його, і зміцнили його.

14 And, when they had finished, they brought in before the king and Jehoiada the rest of the silver, and he made it into utensils for the house of Yahweh, utensils of attendance, and bowls and spoons, even utensils of gold and silver. Then were they offering ascending-sacrifices in the house of Yahweh, continually, all the days of Jehoiada.

А коли покінчи́ли, вони прине́сли перед царя та Єгояду решту срібла. І поробили вони з нього речі для Господнього дому, речі для служби та для жертвоприно́шення, і ложки, і по́суд золотий та срібний. І прино́сили цілопа́лення в Господньому домі за́вжди, по всі дні Єгояди.

15 But Jehoiada waxed old and became satisfied with days, and died, —a hundred and thirty years old, when he died.

І постарі́в Єгояда, і наситився днями й помер. Він був віку ста й тридцяти́ літ, коли помер.

16 And they buried him in the city of David, with the kings, —because he had done good in Israel, both toward God and his house.

І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму.

17 Now, after the death of Jehoiada, came the rulers of Judah, and bowed themselves down unto the king, —then, hearkened the king unto them.

А по Єгоядиній смерті прийшли князі́ Юдині, і поклонилися цареві. Тоді цар їх послухав.

18 And they forsook the house of Yahweh, God of their fathers, and served the Sacred Stems, and the images, —so there was wrath against Judah and Jerusalem, for this their guilt.

І покинули вони дім Господа, Бога своїх батькі́в, та й служили Аста́ртам та божка́м. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину.

19 And he sent among them prophets, to bring them back unto Yahweh, —and they testified against them, but they would not give ear.

І послав Він між них пророків, щоб приверну́ти їх до Господа, і вони сві́дчили проти них, та ті не слу́хались.

20 And, the spirit of God, clothed Zechariah son of Jehoiada the priest, and he took his stand above the people, —and said unto them, Thus, saith God, Wherefore are, ye, transgressing the commandments of Yahweh, so that ye cannot prosper, because ye have forsaken Yahweh, therefore hath he forsaken you.

А Дух Господній огорну́в Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед наро́дом та й сказав до них: „Так сказав Бог: Чому ви переступаєте Господні заповіти? Ви не ма́тимете у́спіху, бо ви покинули Господа, то й Він покинув вас!“

21 So they conspired against him, and stoned him with stones, by the commandment of the king, —in the court of the house of Yahweh.

І змо́вилися вони на нього, і заки́дали його камінням з царсько́го наказу в подві́р'ї Господнього дому.

22 Thus Joash the king, remembered not, the lovingkindness which Jehoiada his father had done for him, but slew his son, —and, as he died, he said, Yahweh see and require!

І не пам'ята́в цар Йоаш тієї ми́лости, яку зробив був із ним батько того Єгояда, але вбив сина його. А як той умирав, то сказав: „Нехай побачить Господь, і нехай покарає!“

23 And it came to pass, when the year had gone round, that the force of Syria came up against him, and they entered Judah, and Jerusalem, and destroyed all the rulers of the people, from among the people, —and, all the spoil of them, sent they unto the king of Damascus.

І сталося наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і прибули́ до Юди та до Єрусалиму, і позабивали всіх зверхників народу, а всю здо́бич із них послали цареві в Дама́ск.

24 Although, with a comparatively few men, came the force of Syria, yet, Yahweh, delivered into their hand an exceeding large force, —because they had forsaken Yahweh, the God of their fathers, —and, upon Joash, executed they judgments.

Хоч з мало́ю кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони виконали присуд.

25 And, when they had departed from him, for they left him with sore diseases, his own servants conspired against him, for the blood of the son of Jehoiada the priest, and slew him upon his bed, and he died, —and, though they buried him in the city of David, yet did they not bury him in the sepulchres of the kings.

А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжки́х хворобах, змо́вилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, — і забили його на ліжку його, і він помер. І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в гроба́х царськи́х.

26 Now, these, are they that conspired against him, —Zabad son of Shimeath the Ammonitess, and Jehozabad son of Shimrith the Moabitess.

А оце змовники на нього: Завад, син аммонітянки Шім'ат, і Єгозавад, син моавітянки Шімріт.

27 But, as for his sons, and the greatness of the oracle on him, and the foundation of the house of God, lo! there they are written, in the commentary of the Book of Kings, —and Amaziah his son reigned in his stead.

А сини його, і великість тягару, покладеного на нього, і відбудова Божого дому, — ото вони описані в викладі Книги Царів. А замість нього зацарював син його Амація.