< Psalms 38 >

1 A Psalm of David, to bring to remembrance. O LORD, rebuke me not in thy wrath: neither chasten me in thy hot displeasure.
Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
2 For thine arrows stick fast in me, and thy hand presseth me sore.
бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
3 There is no soundness in my flesh because of thine indignation; neither is there any health in my bones because of my sin.
Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
4 For mine iniquities are gone over mine head: as an heavy burden they are too heavy for me.
бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
5 My wounds stink and are corrupt, because of my foolishness.
смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
6 I am pained and bowed down greatly; I go mourning all the day long.
Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
7 For my loins are filled with burning; and there is no soundness in my flesh.
бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
8 I am faint and sore bruised: I have roared by reason of the disquietness of my heart.
Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
9 Lord, all my desire is before thee; and my groaning is not hid from thee.
Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
10 My heart throbbeth, my strength faileth me: as for the light of mine eyes, it also is gone from me.
Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
11 My lovers and my friends stand aloof from my plague; and my kinsmen stand afar off.
Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
12 They also that seek after my life lay snares [for me]; and they that seek my hurt speak mischievous things, and imagine deceits all the day long.
Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
13 But I, as a deaf man, hear not; and I am as a dumb man that openeth not his mouth.
А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
14 Yea, I am as a man that heareth not, and in whose mouth are no reproofs.
I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
15 For in thee, O LORD, do I hope: thou wilt answer, O Lord my God.
бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
16 For I said, Lest they rejoice over me: when my foot slippeth, they magnify themselves against me.
Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
17 For I am ready to halt, and my sorrow is continually before me.
Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
18 For I will declare mine iniquity; I will be sorry for my sin.
бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
19 But mine enemies are lively, [and] are strong: and they that hate me wrongfully are multiplied.
А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
20 They also that render evil for good are adversaries unto me, because I follow the thing that is good.
Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
21 Forsake me not, O LORD: O my God, be not far from me.
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
22 Make haste to help me, O Lord my salvation.
поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!

< Psalms 38 >