Matthew 8
1 When Jesus had come down from the hill, great crowds followed him.
Коли [Ісус] зійшов з гори, багато людей пішло за Ним.
2 He saw a leper who came up, and bowed to the ground before him, and said, ‘Master, if only you are willing, you are able to make me clean.’
І ось один прокажений прийшов, поклонився Йому й промовив: ―Господи, якщо хочеш, Ти можеш мене очистити.
3 Stretching out his hand, Jesus touched him, saying as he did so, ‘I am willing; become clean.’ Instantly he was made clean from his leprosy;
[Ісус] простягнув руку, доторкнувся до нього й промовив: ―Хочу, будь чистим! І вмить [чоловік] очистився від прокази.
4 and then Jesus said to him, ‘Be careful not to say a word to anyone, but go and show yourself to the priest, and offer the gift directed by Moses, as evidence of your cure.’
Ісус сказав йому: ―Дивись, нікому не кажи про це, але йди, покажи себе священникові та принеси дар, який наказав Мойсей, їм на свідчення.
5 After Jesus had entered Capernaum, a centurion in the Roman army came up to him, entreating his help.
Коли ж [Ісус] увійшов до Капернаума, прийшов до Нього сотник, який просив Його,
6 ‘Sir,’ he said, ‘my manservant is lying ill at my house with a stroke of paralysis, and is suffering terribly.’
кажучи: ―Господи, мій слуга лежить вдома паралізований і тяжко страждає.
7 ‘I will come and cure him,’ answered Jesus.
[Ісус] сказав йому: ―Я прийду та зцілю його.
8 ‘Sir,’ the centurion went on, ‘I am unworthy to receive you under my roof; but only speak, and my manservant will be cured.
Але сотник відповів: ―Господи, я не достойний, щоб Ти увійшов під мій дах, але скажи лише слово, і одужає мій слуга.
9 For I myself am a man under the orders of others, with soldiers under me; and, if I say to one of them “Go,” he goes, and to another “Come,” he comes, and to my slave “Do this,” he does it.’
Бо і я людина підвладна й маю під своєю владою воїнів. Кажу одному: «Іди!» – і він іде, а іншому: «Прийди!» – і він приходить, і рабу моєму: «Зроби це!» – і він робить.
10 Jesus was surprised to hear this, and said to those who were following him, ‘Never I tell you, in any Israelite have I met with such faith as this!
Почувши це, Ісус здивувався та промовив тим, що йшли за Ним: ―Істинно кажу вам: ні в кого в Ізраїлі Я не знайшов такої великої віри.
11 Yes, and many will come in from East and West and take their places beside Abraham, Isaac, and Jacob, in the kingdom of heaven;
Кажу ж вам: багато хто прийде зі сходу та заходу і сядуть за стіл разом з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небесному.
12 while the heirs to the kingdom will be banished into the darkness outside; there, there will be weeping and grinding of teeth.’
А сини Царства будуть викинуті геть у темряву, де буде плач та скрегіт зубів.
13 Then Jesus said to the centurion, ‘Go now, and it will be according to your faith.’ And the man was cured that very hour.
А сотникові Ісус сказав: ―Іди! Нехай станеться за твоєю вірою! І тієї ж миті його слуга одужав.
14 When Jesus went into Peter’s house, he saw Peter’s mother-in-law prostrated with fever.
Прийшовши в дім Петра, Ісус побачив, що його теща лежить у гарячці.
15 On his taking her hand, the fever left her, and she rose and began to take care of him.
Він доторкнувся до її руки – і гарячка залишила жінку. Вона встала та почала прислуговувати Йому.
16 In the evening the people brought to Jesus many who were possessed by demons; and he drove out the spirits with a word, and cured all who were ill,
Коли ж настав вечір, привели до Нього багатьох біснуватих. Він словом виганяв духів та зцілив усіх хворих на різні недуги,
17 in fulfilment of these words in the prophet Isaiah – “He took our infirmities on himself, and bore the burden of our diseases.”
щоб сповнились слова, сказані через пророка Ісаю: «Він узяв на Себе наші хвороби і поніс наші недуги».
18 Seeing a crowd round him, Jesus gave orders to go across.
Побачивши навколо Себе багато народу, Ісус наказав [учням] відплисти на другий бік [моря].
19 A teacher of the Law came up to him, and said, ‘Teacher, I will follow you wherever you go.’
Тоді підійшов до Нього один книжник і сказав: ―Учителю, я піду за Тобою, куди б Ти не пішов!
20 ‘Foxes have holes,’ answered Jesus, ‘and wild birds their nests, but the Son of Man has nowhere to lay his head.’
Ісус відповів йому: ―Лисиці мають нори, птахи небесні – гнізда, а Син Людський не має, де голову прихилити.
21 ‘Master,’ said another, who was a disciple, ‘let me first go and bury my father.’
А інший з Його учнів сказав: ―Господи, дозволь мені спочатку піти та поховати мого батька!
22 But Jesus answered, ‘Follow me, and leave the dead to bury their dead.’
Але Ісус відповів: ―Іди за Мною й залиши мертвим ховати своїх мерців.
23 Then he got into the boat, followed by his disciples.
Потім [Ісус] зайшов у човен, за Ним увійшли і Його учні.
24 Suddenly so great a storm came up on the sea, that the waves broke right over the boat. But Jesus was asleep;
І ось здійнялась на морі велика буря, так що хвилі заливали човен, а Він спав.
25 and the disciples came and roused him. ‘Master,’ they cried, ‘save us; we are lost!’
[Учні] підійшли й розбудили Його, кажучи: ―Господи, спаси нас, бо ми гинемо!
26 ‘Why are you so timid?’ he said. ‘You of little faith!’ Then Jesus rose and rebuked the winds and the sea, and a great calm followed.
Він сказав їм: ―Чому ви злякалися, маловіри? Тоді, піднявшись, наказав вітрам та морю, і настала велика тиша.
27 The men were amazed, and exclaimed, ‘What kind of man is this, that even the winds and the sea obey him!’
Люди дивувалися кажучи: ―Хто ж Він такий, що вітри та море підкоряються Йому?
28 On getting to the other side – the region of the Gadarenes – Jesus met two men who were possessed by demons, coming out of the tombs. They were so violent that no one was able to pass that way.
Коли [Ісус] прийшов на другий берег [моря], у землю Гадаринську, Його зустріли двоє біснуватих, що вийшли з гробниць. Вони були дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.
29 Suddenly they shrieked out, ‘What do you want with us, Son of God? Have you come here to torment us before our time?’
І ось вони закричали: ―Що Тобі до нас, Сину Божий? Ти прийшов сюди, щоб мучити нас завчасно?
30 A long way off, there was a herd of many pigs, feeding;
Неподалік від них паслося велике стадо свиней.
31 and the foul spirits began begging Jesus, ‘If you drive us out, send us into the herd of pigs.’
Демони просили Ісуса, кажучи: ―Якщо виганяєш нас, то надішли нас у це стадо свиней.
32 ‘Go,’ he said. The spirits came out, and entered the pigs; and the whole herd rushed down the steep slope into the sea, and died in the water.
Він сказав їм: ―Ідіть! Тоді, вийшовши, вони увійшли у свиней, і ось стадо кинулося з кручі в море й потонуло у воді.
33 At this the men who tended them ran away and went to the town, carrying the news of all that had occurred, and of what had happened to the possessed men.
Свинопаси побігли й, діставшись до міста, сповістили про все, а також про біснуватих.
34 At the news the whole town went out to meet Jesus, and, when they saw him, they entreated him to go away from their region.
І ось усе місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши Його, благали, щоб Він залишив їхні околиці.
