Matthew 26
1 When Jesus had finished teaching all of that, he said to his disciples,
Коли Ісус закінчив усе це говорити, Він звернувся до Своїх учнів:
2 ‘You know that in two days time the Festival of the Passover will be here; and that the Son of Man is to be given up to be crucified.’
«Ви знаєте, що через два дні Пасха і Сина Людського буде видано на розп’яття».
3 Then the chief priests and the elders of the people met in the house of the high priest, who was called Caiaphas,
Тоді зібралися первосвященники та старійшини народу у дворі первосвященника, на ім’я Каяфа.
4 and plotted together to arrest Jesus by stealth and put him to death;
І змовилися підступом схопити та вбити Ісуса.
5 but they said, ‘Not during the Festival, or the people may riot.’
Але говорили: «Не у свято, щоб не сталося заворушення в народі».
6 After Jesus had reached Bethany, and while he was in the house of Simon the leper,
Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого.
7 a woman came up to him with an alabaster jar of very costly perfume, and poured the perfume on his head as he sat at the table.
Коли Він сидів за столом, до Нього підійшла жінка, яка принесла алебастровий глечик із дуже дорогим миром, і вилила його на голову Ісуса.
8 The disciples were indignant at seeing this. ‘What is this waste for?’ they exclaimed.
Побачивши це, учні обурилися й сказали: ―Навіщо така трата?
9 ‘It could have been sold for a large sum, and the money given to poor people.’
Адже це миро можна було продати дорого та роздати бідним.
10 ‘Why are you troubling the woman?’ Jesus said, when he noticed it. ‘For this is a beautiful deed that she has done to me.
Але Ісус, знаючи це, сказав їм: ―Чому ви докоряєте жінці? Адже вона зробила добре діло для Мене.
11 You always have the poor with you, but you will not always have me.
Бідних ви завжди маєте з собою, а Мене не завжди матимете.
12 In pouring this perfume on my body, she prepares me for my burial.
Виливши миро на Моє тіло, вона приготувала Мене до поховання.
13 I tell you, wherever, in the whole world, this good news is proclaimed, what this woman has done will be told in memory of her.’
Істинно кажу вам: всюди, де буде проповідуватись ця Добра Звістка у всьому світі, будуть казати й те, що вона зробила, на згадку про неї.
14 It was then that one of the Twelve, named Judas Iscariot, made his way to the chief priests,
Тоді один із дванадцятьох, якого звали Юда Іскаріот, пішов до первосвященників
15 and said ‘What are you willing to give me, if I betray Jesus to you?’ The Priests counted him out thirty pieces of silver as payment.
і сказав: «Що ви дасте мені, якщо я віддам вам Ісуса?» Вони ж заплатили йому тридцять срібних монет.
16 So from that time Judas looked for an opportunity to betray Jesus.
Відтоді він шукав слушної нагоди, щоб Його видати.
17 On the first day of the Festival of the unleavened bread, the disciples came up to Jesus, and said, ‘Where do you wish us to make preparations for you to eat the Passover?’
У перший день свята Опрісноків учні підійшли та запитали Ісуса: ―Де Ти хочеш, щоб ми приготували Тобі спожити Пасху?
18 ‘Go into the city to a certain man,’ he answered, ‘and say to him “The teacher says – My time is near. I will keep the Passover with my disciples at your house.”’
Він відповів: ―Ідіть у місто до такого-то чоловіка й скажіть йому: «Учитель каже: „Мій час наблизився, у тебе Я буду споживати Пасху з Моїми учнями“».
19 The disciples did as Jesus directed them, and prepared the Passover.
Учні зробили, як наказав їм Ісус, та приготували там Пасху.
20 In the evening Jesus took his place with the twelve disciples,
Коли ж настав вечір, Він сів до столу разом із дванадцятьма.
21 and, while they were eating, he said, ‘I tell you that one of you will betray me.’
А як вони їли, [Ісус] сказав їм: ―Істинно кажу вам: один із вас зрадить Мене.
22 In great grief they began to say to him, one by one, ‘Can it be I, Master?’
Вони дуже засмутилися й почали запитувати Його, один за одним: ―Це не я, Господи?
23 ‘The one who dipped his bread beside me in the dish,’ replied Jesus, ‘is the one who will betray me.
Він сказав у відповідь: ―Той, хто опустить руку разом зі Мною в миску, той Мене зрадить.
24 True, the Son of Man must go, as scripture says of him, yet alas for that man by whom the Son of Man is being betrayed! For that man it would be better never to have been born!’
Син Людський, безумовно, іде, як про Нього написано, але горе тому чоловікові, через якого зраджено Сина Людського. Було б краще тому чоловікові не народжуватись.
25 Judas, who was betraying him, turned to him and said, ‘Can it be I, Rabbi?’ ‘It is,’ answered Jesus.
Юда, який зрадив Його, спитав: ―Це не я, Равві? [Ісус] відповів йому: ―Ти сказав!
26 While they were eating, Jesus took some bread, and, after saying the blessing, broke it and, as he gave it to his disciples, said, ‘Take it and eat it; this is my body.’
Коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив його, розламав та дав учням, кажучи: «Візьміть та їжте, це є тіло Моє».
27 Then he took a cup, and, after saying the thanksgiving, gave it to them, with the words, ‘Drink from it, all of you;
Потім узяв чашу, подякував і дав її учням, кажучи: «Пийте з неї всі,
28 for this is my covenant blood, which is poured out for many for the forgiveness of sins.
бо це кров Моя, [кров] Нового Завіту, яка проливається за багатьох для прощення гріхів.
29 I tell you that I will never, after this, drink of this juice of the grape, until that day when I will drink it new with you in the kingdom of my Father.’
Кажу вам: не питиму більше з цього виноградного плоду до дня, коли питиму з вами нове вино в Царстві Мого Отця».
30 They then sang a hymn, and went out to the Mount of Olives.
І, проспівавши пісні, вони пішли на Оливну гору.
31 Then Jesus said to them, ‘Even you will all fall away from me tonight. Scripture says – “I will strike down the shepherd, and the sheep of the flock will be scattered.”
Тоді Ісус сказав [учням]: ―Усі ви відмовитесь від Мене цієї ночі, бо написано: «Уражу пастиря – і вівці отари розсіються».
32 But, after I have risen, I will go before you into Galilee.’
Але після Мого воскресіння Я піду до Галілеї, і там ми зустрінемось.
33 ‘If everyone else falls away from you,’ Peter answered, ‘I will never fall away!’
Тоді Петро відповів Йому: ―Навіть якщо всі зречуться Тебе, я ніколи не зречусь.
34 ‘I tell you,’ replied Jesus, ‘that this very night, before the cock crows, you will disown me three times!’
Ісус сказав йому: ―Істинно кажу тобі: цієї ночі, перед тим, як півень заспіває, ти тричі зречешся Мене.
35 ‘Even if I must die with you,’ Peter exclaimed, ‘I will never disown you!’ All the disciples spoke in the same way.
Петро ж наполягав: ―Навіть якщо треба буде померти разом із Тобою, усе одно я не зречуся. І всі учні сказали так само.
36 Then Jesus came with them to a garden called Gethsemane, and he said to his disciples, ‘Sit down here while I go and pray over there.’
Тоді Ісус разом із ними прийшов до місця, яке називається Гефсиманія, і сказав учням: ―Посидьте тут, поки Я піду й помолюся там.
37 Taking with him Peter and the two sons of Zebedee, he began to show signs of sadness and deep distress of mind.
І, узявши з Собою Петра та обох синів Зеведеєвих, почав сумувати та тривожитись.
38 ‘I am sad at heart,’ he said, ‘sad even to death; wait here and watch with me.’
Тоді сказав їм: ―Моя душа страждає смертельно! Залишайтеся тут та пильнуйте зі Мною.
39 Going on a little further, he threw himself on his face in prayer. ‘My Father,’ he said, ‘if it is possible, let me be spared this cup; only, not as I will, but as you will.’
І, відійшовши трохи далі, Він упав долілиць та молився кажучи: «Отче Мій, якщо можливо, нехай ця чаша обмине Мене. Однак нехай буде не як Я хочу, а як Ти».
40 Then he came to his disciples, and found them asleep. ‘What!’ he said to Peter, ‘could none of you watch with me for one hour?
Повернувшись до учнів, знайшов, що вони заснули, та сказав Петрові: ―Ви не могли навіть однієї години пильнувати зі Мною?
41 Watch and pray so that you don’t fall into temptation. True, the spirit is eager, but human nature is weak.’
Пильнуйте та моліться, щоб вам не впасти в спокусу. Бо дух бадьорий, а тіло немічне.
42 Again, a second time, he went away, and prayed. ‘My Father,’ he said, ‘if I cannot be spared this cup, but must drink it, your will be done!’
І вдруге Він відійшов та молився кажучи: «Отче Мій, якщо неможливо, щоб ця чаша Мене обминула і щоб Я не пив її, то нехай станеться Твоя воля!»
43 And coming back again he found them asleep, for their eyes were heavy.
Коли Він повернувся до учнів, знову знайшов, що вони сплять, бо їхні очі були обтяжені.
44 So he left them, and went away again, and prayed a third time, again saying the same words.
Залишивши їх утретє, Він ще раз пішов молитися, промовляючи ті ж слова.
45 Then he came to the disciples, and said, ‘Sleep on now, and rest yourselves. Look – my time is close at hand, and the Son of Man is being betrayed into the hands of wicked people.
Потім прийшов до учнів і сказав їм: ―Ви все ще спите та відпочиваєте? Ось наблизилась година, і Син Людський віддається в руки грішників.
46 Up, and let us be going. Look! My betrayer is close at hand.’
Вставайте, ходімо! Ось наближається Мій зрадник.
47 And, while he was still speaking, Judas, who was one of the Twelve, came in sight; and with him was a great crowd of people, with swords and clubs, sent from the chief priests and elders of the people.
Коли Він ще говорив, ось підійшов Юда, один із дванадцятьох, і з ним великий натовп із мечами та киями – від первосвященників та старійшин народу.
48 Now the betrayer had arranged a signal with them. ‘The man whom I kiss,’ he had said, ‘will be the one; arrest him.’
Зрадник дав їм такий знак, кажучи: «Той, Кого я поцілую, це Він, арештовуйте Його!»
49 So he went up to Jesus at once, and exclaimed, ‘Welcome, Rabbi!’ and kissed him;
Він одразу підійшов до Ісуса й промовив: ―Вітаю, Равві! – і поцілував Його.
50 at which Jesus said to him, ‘Friend, do what you have come for.’ The men went up, seized Jesus, and arrested him.
Ісус сказав йому: ―Друже, [роби те, ] для чого ти прийшов! Тоді вони підійшли, наклали на Ісуса руки та заарештували Його.
51 Suddenly one of those who were with Jesus stretched out his hand, and drew his sword, and striking the high priest’s servant, cut off his ear.
І ось один із тих, що були з Ісусом, простягнув руку, вихопив свій меч, ударив раба первосвященника й відрубав йому вухо.
52 ‘Sheathe your sword,’ Jesus said, ‘for all who draw the sword will be put to the sword.
Тоді Ісус сказав: «Поверни свого меча на його місце! Бо всі, хто береться за меч, від меча загинуть.
53 Do you think that I cannot ask my Father for help, when he would at once send to my aid more than twelve legions of angels?
Чи ти думаєш, що Я не можу просити Отця Мого надіслати зараз більше дванадцяти легіонівангелів?
54 But in that case how would the scriptures be fulfilled, which say that this must be?’
Але як тоді сповниться Писання, яке каже, що так має статися?»
55 Jesus at the same time said to the crowds, ‘Have you come out, as if after a robber, with swords and clubs, to take me? I have sat teaching day after day in the Temple Courts, and yet you did not arrest me.’
У той час Ісус звернувся до натовпу: «Ви вийшли проти Мене, як проти розбійника, з мечами та киями, щоб заарештувати Мене. Щодня Я сидів та навчав у Храмі, і ви не заарештовували Мене.
56 The whole of this occurred in fulfilment of the prophetic scriptures. Then the disciples all forsook him and fled.
Але все це сталося, щоб збулося Писання пророків». Тоді всі учні, залишивши Його, втекли.
57 Those who had arrested Jesus took him to Caiaphas, the high priest, where the teachers of the Law and elders had assembled.
Ті, що схопили Ісуса, привели Його до первосвященника Каяфи, де зібралися книжники та старійшини.
58 Peter followed him at a distance as far as the high priest’s courtyard, to see the outcome.
Петро ж ішов за Ісусом на відстані до двору первосвященника й, зайшовши всередину, сів разом зі слугами, щоб побачити, [чим усе] скінчиться.
59 Meanwhile the chief priests and the whole of the High Council were trying to get such false evidence against Jesus, as would warrant putting him to death,
Первосвященники й весь Синедріон шукали неправдивого свідчення проти Ісуса, щоб засудити Його на смерть,
60 but they did not find any, although many came forward with false evidence. Later on, however, two men came forward and said,
але не знаходили, хоча прийшло багато лжесвідків. Наостанок прийшли двоє,
61 ‘This man said “I am able to destroy the Temple of God, and to build it in three days.”’
які сказали: ―Він говорив: «Я можу зруйнувати Храм Божий і за три дні відбудувати його».
62 Then the high priest stood up, and said to Jesus, ‘Have you no answer? What is this evidence which these men are giving against you?’
Первосвященник, піднявшись, запитав Ісуса: ―Нічого не відповідаєш на те, що вони свідчать проти Тебе?
63 But Jesus remained silent. The high priest said to him, ‘I order you, by the living God, to tell us whether you are the Christ, the Son of God.’
Але Ісус мовчав. Первосвященник запитав Його: ―Заклинаю Тебе живим Богом, скажи нам: Ти – Христос, Син Божий?
64 ‘It is true,’ Jesus answered, ‘Moreover I tell you all that hereafter you will see the Son of Man sitting on the right hand of the Almighty, and coming on the clouds of the heavens.’
Ісус відповів йому: ―Ти сказав це! Навіть більше скажу вам: відтепер побачите Сина Людського, Який сидить праворуч від Всемогутнього й приходить на хмарах небесних!
65 Then the high priest tore his robes. ‘This is blasphemy!’ he exclaimed. ‘Why do we want any more witnesses? You have just heard his blasphemy!
Тоді первосвященник розірвав на собі одяг та сказав: ―Він богохульствує! Навіщо нам потрібні свідки? Ось тепер ви чули богохульство!
66 What is your decision?’ They answered, ‘He deserves death.’
Яке ваше рішення? Вони відповіли: ―Він заслуговує на смерть!
67 Then they spat in his face, and struck him, while others dealt blows at him, saying as they did so,
Тоді почали плювати Ісусові в обличчя та бити кулаками, а інші били Його по щоках,
68 ‘Now play the prophet for us, you Christ! Who was it that struck you?’
кажучи: «Пророкуй нам, Христе, хто Тебе вдарив?»
69 Peter, meanwhile, was sitting outside in the courtyard; and a maidservant came up to him, and exclaimed, ‘Why, you were with Jesus the Galilean!’
Петро ж сидів назовні, у дворі. До нього підійшла одна зі служниць і сказала: ―І ти був з Ісусом із Галілеї.
70 But Peter denied it before them all. ‘I do not know what you mean,’ he replied.
Але Петро заперечив перед усіма, кажучи: ―Не знаю, про що ти говориш.
71 When he had gone out into the gateway, another maid saw him, and said to those who were there, ‘This man was with Jesus of Nazareth!’
Коли він виходив за ворота, його побачила інша [служниця] й сказала тим, що були там: ―Цей [чоловік] теж був з Ісусом із Назарета.
72 Again he denied it with an oath, ‘I do not know the man!’
Петро знову заперечив, поклявшись, що не знає Цього Чоловіка.
73 But soon afterwards those who were standing by came up and said to Peter, ‘You also are certainly one of them; why, even your way of speaking proves it!’
Згодом підійшли ті, що стояли там, і сказали Петрові: ―Ти й справді один із них, бо й мова твоя викриває тебе.
74 Then Peter said, ‘I swear that I do not know the man! May God punish me if I am lying!’ At that moment a cock crowed;
Тоді він почав клястися та присягати [кажучи]: ―Не знаю Цього Чоловіка! І одразу заспівав півень.
75 and Peter remembered the words which Jesus had said – “Before a cock has crowed, you will disown me three times”; and he went outside, and wept bitterly.
Тоді Петро згадав слова, які сказав Ісус: «Перед тим, як заспіває півень, ти тричі зречешся Мене». І, вийшовши геть, він гірко заплакав.
