Luke 19
1 He entered and was passing through Jericho.
І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихо́н.
2 And look, there was a man named Zacchaeus. He was a chief tax collector, and he was rich.
І ось чоловік, що звався Закхе́й, — він був старши́й над ми́тниками, і був багатий, —
3 He was trying to see who Jesus was, and could not because of the crowd, because he was short.
бажав ба́чити Ісуса, хто Він, але з-за наро́ду не міг, — бо мали́й був на зріст.
4 He ran on ahead, and climbed up into a sycamore tree to see him, for he was to pass that way.
І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього прохо́дити.
5 And as he came to the place, looking up, Jesus saw him, and said to him, "Zacchaeus, hurry and come down, for today I must stay at your house."
А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув уго́ру до нього й промовив: „Закхе́ю, — зійди за́раз додо́лу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!“
6 He hurried, came down, and received him joyfully.
І той зараз додо́лу ізліз, і прийняв Його з радістю.
7 And when they saw it, they all murmured, saying, "He has gone in to lodge with a man who is a sinner."
А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: „Він до грішного мужа в гости́ну зайшов!“
8 And Zacchaeus stood and said to the Lord, "Look, Lord, half of my goods I give to the poor. If I have wrongfully exacted anything of anyone, I restore four times as much."
Став же Закхе́й та й промовив до Господа: „Господи, половину маєтку свого́ я віддам ось убогим, а коли кого скри́вдив був чим, — верну вче́тверо“.
9 Jesus said to him, "Today, salvation has come to this house, because he also is a son of Abraham.
Ісус же промовив до нього: „Сьогодні на дім цей спасі́ння прийшло, бо й він син Авраамів.
10 For the Son of Man came to seek and to save that which was lost."
Син бо Лю́дський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!“
11 As they heard these things, he went on and told a parable, because he was near Jerusalem, and they supposed that the Kingdom of God would be revealed immediately.
Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну при́тчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж ду́мали, що об'я́виться Боже Царство тепер.
12 He said therefore, "A certain nobleman went into a far country to receive for himself a kingdom, and to return.
Отож Він сказав: „Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.
13 He called ten servants of his, and gave them ten mina coins, and told them, 'Conduct business until I come.'
І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: „Торгуйте, аж поки верну́ся“.
14 But his citizens hated him, and sent an envoy after him, saying, 'We do not want this man to reign over us.'
Та його громадяни його нена́виділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: „Не хочемо, щоб він був над нами царем“.
15 "It happened when he had come back again, having received the kingdom, that he commanded these servants, to whom he had given the money, to be called to him, that he might know what they had gained by conducting business.
І сталось, коли він верну́вся, як царство прийняв, то звелів посклика́ти рабів, яким срі́бло роздав, щоб довідатися, хто́ що набув.
16 The first came before him, saying, 'Lord, your mina has made ten more minas.'
І перший прийшов і сказав: „Пане, міна твоя принесла́ десять мін“.
17 "And he said to him, 'Well done, good servant. Because you were faithful with very little, you will have authority over ten cities.'
І відказав він йому: „Гаразд, рабе добрий! Ти в мало́му був вірний, — володій десятьма́ містами“.
18 "The second came, saying, 'Your mina, Lord, has made five minas.'
І другий прийшов і сказав: „Пане, твоя міна п'ять мін принесла́“.
19 "So he said to him, 'And you are to be over five cities.'
Він же сказав і тому́: „Будь і ти над п'ятьма́ містами“.
20 Another came, saying, 'Lord, look, your mina, which I kept laid away in a handkerchief,
І ще інший прийшов і сказав: „Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.
21 for I feared you, because you are an exacting man. You take up that which you did not lay down, and reap that which you did not sow.'
Я бо боявся тебе, — ти ж бо люди́на жорсто́ка: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв“.
22 "He said to him, 'Out of your own mouth will I judge you, you wicked servant. You knew that I am an exacting man, taking up that which I did not lay down, and reaping that which I did not sow.
І відказав той йому: „Уста́ми твоїми, злий рабе, суджу́ я тебе! Ти знав, що я — жорстока люди́на, беру́, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.
23 Then why did you not deposit my money in the bank, and at my coming, I might have earned interest on it?'
Чому́ ж не віддав ти міня́льникам срі́бла мого, — і я, повернувшись, узяв би своє із прибу́тком?“
24 He said to those who stood by, 'Take the mina away from him, and give it to him who has the ten minas.'
І сказав він присутнім: „Візьміть міну від нього, та дайте тому́, хто десять мін має“.
25 "They said to him, 'Lord, he has ten minas.'
І відказали йому: „Пане, — він десять мін має“.
26 'For I tell you that to everyone who has, will more be given; but from him who does not have, even that which he has will be taken away.
Говорю́ бо я вам: „Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього і те, що він має.
27 But bring those enemies of mine who did not want me to reign over them here, and kill them before me.'"
А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, — і на оча́х моїх їх повбивайте“.
28 Having said these things, he went on ahead, going up to Jerusalem.
А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.
29 It happened, when he drew near to Bethphage and Bethany, at the mountain that is called Olivet, he sent two of the disciples,
І ото, як набли́зився до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на горі, що Оли́вною зветься, Він двох учнів послав,
30 saying, "Go your way into the village on the other side, in which, as you enter, you will find a colt tied, whereon no one ever yet sat. Untie it, and bring it.
наказуючи: „Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, зна́йдете прив'язане осля́, що на нього ніко́ли ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
31 If anyone asks you, 'Why are you untying it?' say to him: 'Because the Lord needs it.'"
Коли ж вас хто спитає: „На́що відв'язуєте?“, відкажіть тому так: „Госпо́дь потребу́є його“.
32 Those who were sent went away, and found things just as he had told them.
Посланці́ ж відійшли, — і знайшли, як Він їм був сказав.
33 As they were untying the colt, its owners said to them, "Why are you untying the colt?"
А коли осля стали відв'язувати, хазяї́ його їх запитали: „На́що осля ви відв'язуєте?“
34 They said, "Because the Lord needs it."
Вони ж відказали: „Господь потребу́є його“.
35 They brought it to Jesus. They threw their cloaks on the colt, and set Jesus on them.
І вони привели́ до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.
36 As he went, they spread their cloaks in the way.
Коли ж Він їхав, вони простила́ли одежу свою по дорозі.
37 As he was now getting near, at the descent of the Mount of Olives, the whole crowd of the disciples began to rejoice and praise God with a loud voice for all the mighty works which they had seen,
А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь на́товп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,
38 saying, "Blessed is the King who comes in the name of the Lord. Peace in heaven, and glory in the highest."
кажучи: „Благослове́нний Цар, що йде у Господнє Ім'я́! Мир на небеса́х, і слава на висоті!“
39 Some of the Pharisees from the crowd said to him, "Teacher, rebuke your disciples."
А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: „Учителю, — заборони́ Своїм учням!“
40 He answered them, "I tell you that if these were silent, the stones would cry out."
А Він їм промовив у відповідь: „Кажу вам, що коли ці замо́вкнуть, то каміння кричатиме!“
41 When he drew near, he saw the city and wept over it,
І коли Він набли́зився, і місто побачив, то заплакав за ним,
42 saying, "If you, even you, had known today the things that make for peace. But now, they are hidden from your eyes.
і сказав: „О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.
43 For the days will come on you, when your enemies will throw up a barricade against you, surround you, hem you in on every side,
Бо при́йдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе ва́лом ото́чать, і обля́жуть тебе, і стиснуть тебе звідусю́ди.
44 and will dash you and your children within you to the ground. They will not leave in you one stone on another, because you did not know the time of your visitation."
І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоста́влять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти ча́су відвідин твоїх“.
45 And he entered into the temple, and began to drive out those who were selling and buying in it,
А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавці́в,
46 saying to them, "It is written, 'And my house will be a house of prayer,' but you have made it a 'den of robbers'."
до них кажучи: „Написано: „Дім Мій — дім молитви“, а ви з нього зробили „пече́ру розбійників“.
47 He was teaching daily in the temple, but the chief priests and the scribes and the leaders among the people sought to destroy him.
І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважні́ші з наро́ду шукали, щоб Його погубити,
48 They could not find what they might do, for all the people hung on to every word that he said.
але не знахо́дили, що вчинити Йому, бо ввесь наро́д горнувся до Нього та слухав Його.
