Luke 7
1 After he had ended all his sayings in the hearing of the people, he went to Capernaum.
Як же скінчив усї глаголи свої в слух людям, увійшов у Капернаум.
2 Here the slave of a certain Roman captain, a man dear to his master, was ill, and at the point of death.
В одного ж сотника слуга недугуючи мав умирати, котрий був йому дорогий
3 So when the captain heard about Jesus, he sent elders of the Jews to ask him to come and save his slave.
Почувши ж про Ісуса, післав до Него старших Жидівських, благаючи Його, щоб, прийшовши, спас слугу його.
4 And they, when they reached Jesus, asked him earnestly to do this. "He deserves that you should do this," they said,
Вони ж, прийшовши до Ісуса, благали Його пильно, говорячи: Що достоєн він, щоб йому зробив се:
5 "for he loves our nation, and himself has built a synagogue for us."
любить бо нарід наш, і шкоду він збудував нам.
6 So Jesus started to go with them, but while he was not far from the house, the captain sent friends to him with a message. "Lord do not trouble yourself, for I am not fit that you should come under my roof,
Ісус же пійшов з ними. І як вже він недалеко був од будинка, вислав до Него сотник другів, говорячи Йому: Господи, не трудись, бо я недостоєн, щоб Ти під стелю мою ввійшов;
7 "and so I did not think myself worthy to come to you; but speak the word, and let my man be cured.
тим і себе не вважав достойним до Тебе прийти; тільки промов слово, то й одужає слуга мій.
8 "For I also am a man obedient to authority, and have soldiers under me. And I say to one ‘come,’ and he comes, and to my slave ‘do this or that,’ and he does it."
Бо й я чоловік під властю поставлений, маючи під собою воїнів; і скажу сьому: Йди, то й іде, а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби оце, то й зробить.
9 But when Jesus heard this he was astonished and he turned and said to the crowd that was following him, "I tell you that not even in Israel have I found faith like that."
Почувши ж се Ісус, дивувавсь йому, й, обернувшись до йдучого за собою народу, рече: Глаголю вам: Навіть в Ізраїлі, такої віри не знайшов я.
10 And those who had been sent, on returning to the house, found the slave well.
І вернувшись послані у будинок, знайшли недужнього слугу здоровим.
11 Soon afterward he went to a city called Nain, accompanied by his disciples, and a great crowd of people.
І сталось опісля, ійшов Він у город, званий Наш, і йшло з Ним доволї учеників Його, й багато народу.
12 Now when he drew near the gate of the city, behold, they were there carrying out one who was dead, the only son of his mother, and she was a widow.
Як же наближився до городських воріт, аж ось винесено мертвого, сина єдиного в матері своєї, вона ж була вдова; й багато народу з городу було з нею.
13 A great crowd accompanied her. And when the Lord saw her, he had compassion on her and said to her, "Do not weep."
І побачивши її Господь, змилосердивсь над нею, і рече їй: Не плач.
14 And he came near and touched the bier; the bearer stopped and he said, "Young man, I bid you to rise."
І приступивши, приторкнув ся до мар; ті ж, що несли, з'упинились. І рече: Молодче, тобі глаголю: встань.
15 And he who was dead sat up and began to speak; and he gave him to his mother.
І сїв мерлець, і почав говорити. І оддав його матері його.
16 And awe took hold on them all, and they began to glorify God saying. "A great prophet has risen among us;" and, "God has visited his people."
Обняв же страх усїх; і прославляли вони Бога, кажучи: Що пророк великий устав між нами, й навідав Бог людей своїх.
17 And the report of what Jesus had done went forth throughout Judea and the surrounding regions.
І розійшлось слово се по всїй Юдеї про Него й по всїй околицї.
18 John’s disciples brought him word of all these things
І сповістили Йоана ученики його про все те.
19 and, calling a certain two disciples to him, he sent them to Jesus, to say, "Are you ‘the coming one,’ or if we are to expect another?"
І покликавши двох ученикїв своїх Йоан, післав до Ісуса, кажучи: Ти єси грядущий, чи иншого ждати нам?
20 So the men came to Jesus and said, "Johnthe Baptist has sent us to ask you if you are the coming one, or if we are to expect another."
Прийшовши ж до Него чоловіки, казали: Йоан Хреститель прислав нас до Тебе, кажучи: Ти єси грядущий, чи иншого ждати нам?
21 At that moment Jesus was healing many people of diseases and plagues and evil spirits, and to many that were blind he was freely giving their sight.
Того ж часу сцїляв Він многих від недуг і ран, і духів лихих, і многим слїпим давав прозрїннє.
22 So he answered them. "Go your way, tell Johnwhat you have seen and heard. How the blind are seeing, the lame are walking, the lepers are being cleansed, the deaf are hearing, the dead are being raised, and the poor are hearing the proclamations of glad tidings.
І озвавшись Ісус, рече їм: Ідїть сповістіть Йоана, що бачили й чули: як слїпі прозирають, криві ходять, прокаженні очищають ся, глухі чують, мертві встають, і вбогі благовіствують.
23 "And blessed is he who finds no cause of stumbling in me."
І блажен, хто де зблазнить ся мною.
24 When John’s messengers were gone he began to speak to the crowds about John, saying, "What went out you out to the desert to behold? A reed shaken by the wind?
Як же пійшли посланці Йоанові, почав глаголати до народу про Йоана: Чого виходили ви дивитись у пустиню? На тростину, що вітер колише?
25 "But what you went out to behold? A man clothed in soft robes? Behold, men who are gorgeously dressed and live in luxury are in kings’ palaces.
Або чого ж виходили їй дивитись? На чоловіка, в мягку одежу одягненого? Ось ті, що в одежі пишній та роскоші, панують у царських дворах.
26 "But what went you to see? A prophet?
Або чого виходили ви дивитись: На пророка? Так, глаголю вам, і більш пророка.
27 "Yes, I tell you and more than a prophet. This is he who it is written. "Behold I send a messenger before thy face, Who shall prepare thy way before thee.
Се той, про кого написано: Ось я досилаю ангела мого перед лицем Твоїм, що приготовить дорогу Твою перед Тобою.
28 "I tell you that among all that are born of women not one is greater than John; yet he that is little in the kingdom of God is greater than he."
Глаголю бо вам: Більшого між нарожденими від жінок пророка над Йоана Хрестителя нема; найменший же у царстві Божім більший від него.
29 On hearing this all the people and the tax-gatherers acknowledged the justice of God by being baptized with the baptism of John;
І ввесь народ слухаючий, і митники, справдили Бога, хрестившись хрещеннєм Йоановим.
30 but the Pharisees and lawyers who had refused his baptism, frustrated God’s purpose for themselves.
Фарисеї ж та законники раду Божу про них відкинули, не хрестившись від него.
31 "To what then shall I compare the men of this generation?
Рече ж Господь: Кому ж оце уподоблю людей роду сього? й кому подобні вони?
32 "To What are they like, they are like children sitting in the market- place and calling to one another. "‘We have piped to you,’ they say, ‘and you have not danced; we have wailed, and you did not cry.’
Подобні вони дітям, що сидять на торгу та гукають одно на одного, та й кажуть: Ми сурмили вам, а ви не скакали; ми голосили вам, а ви не плакали.
33 "For Johnthe Baptist has come eating no bread and drinking no wine, and you say, ‘He has a demon!’
Прийшов бо Йоан Хреститель, що хлїба не їсть, анї вина не пє, і кажете: Диявола мав.
34 "The son of man has come eating and drinking, and you say, ‘Behold a gluttonous man and a winebibber, a friend of publicans and sinners!’
Прийшов Син чоловічий, що їсть і пє, і кажете: Ось чоловік прожора та пяниця, митникам друг і грішникам.
35 "Nevertheless, wisdom is justified by all her children."
І справдилась премудрість од дітей своїх усїх.
36 One of the Pharisees kept urging him to dine, so he entered the house and reclined at table.
Просив же хтось Його з Фарисеїв, щоб їв з ним. І, ввійшовши з господу Фарисееву, сїв за столом.
37 Now there was a woman who was in the city, a sinner and when she knew that that Jesus was reclining at meat in the Pharisees house, she brought an alabaster vase of perfume,
І ось жінка у городі, що була грішниця, довідавшись, що сидить за столом у господї Фарисеевій, принісши любастровий збаночок мира,
38 and standing behind, at his feet, weeping, she began to wet his feet with her tears, and to wipe them with her hair, while she tenderly kissed his feet, and poured the perfume over them.
і ставши коло ніг Його ззаду, плачучи, почала обмивати ноги Його слїзми, й волоссєм голови своєї обтирати; й цілувала ноги Його, й мастила миром.
39 When he noticed this the Pharisee, who had invited him, said to himself, "If this man were really a prophet he would have perceived who and what sort of woman this is who is touching him, and would know that she is a sinner."
Бачивши ж Фарисей, що запросив Його, казав сам у собі, говорячи: Коли б сей був пророк, знав би, хто й яка се жінка, що приторкуєть ся до Него; бо грішниця вона.
40 Jesus then spoke to him. "Simon, I have a word to say to you." "Rabbi, say on," he replied.
І озвавшись Ісус, рече до него: Симоне, маю тобі щось сказати. Він же каже: Учителю, скажи.
41 "There were once to men," said Jesus, "in debt to one money- lender. One owed him fifty pounds; the other five.
Два довжники були в одного вірителя: один завинив пятьсот денариїв, другий же пятьдесять.
42 "When they had nothing pay he forgave them with such charm. "Tell me, then, which of these will love him most?"
Як же не мали чим оддавати, обом простив він. Хто ж оце з них, скажи, більш його любити ме?
43 "I take it," said Simon, "the one he forgave the most."
Озвав ся ж Симон і Каже: Думаю, що той, кому більш простив він. Він же рече йому: Право судив єси.
44 "You have rightly judged." answered Jesus, and turning to the woman, he said to Simon. "Do you see this woman? When I came into your house you gave me no water for my feet; but she has wet my feet with her tears and wiped them with her hair.
І, обернувшись до жінки, рече Симонові: Чи бачиш ти сю жінку? Увійшов я в твою господу, - води на ноги мої не дав єси; ся ж слїзми обмила ноги мої, і волоссєм голови своєї обтерла.
45 "You gave me no kiss; but she, since she came in, has never ceased tenderly kissing my feet;
Цїлування не дав єси менї; ся ж, відколи ввійшов я, не перестала цілувати ноги мої.
46 "you never anointed my head with oil; but she has anointed my feet with my feet with perfume.
Оливою голови моєї не намастив єси; ся ж миром намастила ноги мої.
47 "This is why I tell you that her sins, many as they are, are forgiven, for her love is great; but he who is forgiven little, loves but little.
Тим тлаголю тобі: Оставляють ся гріхи її многі, бо возлюбила много; кому ж мало оставляєть ся, мало любить.
48 "Your sins are forgiven," he said to her.
Рече ж їй: Оставляють ся гріхи твої.
49 Then the other guest began to say among themselves, "Who is this even to forgive sins?"
І почали ті, що вкупі сиділи, казати в собі: Хто сей, що й гріхи відпускає?
50 But he said to the woman. "Your faith has saved you. Go in peace."
Рече ж до жінки: Віра твоя спасла тебе; йди з упокоєм.
