Luke 15
1 Now all the tax-gatherers and sinners continued to draw near him, and to listen to him.
Усі митники та грішники приходили до [Ісуса], щоб послухати Його.
2 And the Pharisees and Scribes began to complain, saying, "He is welcoming sinners and eating with them!"
Але фарисеї та книжники нарікали кажучи: ―Він грішників приймає та їсть разом із ними.
3 And he told them a parable.
Тоді Він розповів їм притчу:
4 "Which one of you men, if he has a hundred sheep, and has lost one of them, does not leave the ninety and nine in the desert and go after the lost one until he finds it?
―Який чоловік із вас, маючи сто овець та загубивши одну з них, не залишить дев’яносто дев’ять у пустелі та не піде шукати загублену, доки не знайде її?
5 "And after he has found it, he lays it on his shoulder, rejoicing.
І, знайшовши, з радістю покладе її на свої плечі.
6 "When he gets home he calls together his friends and his neighbors, saying, "Rejoice with me, for I have found my sheep that was lost.’
Прийшовши додому, він покличе своїх друзів та сусідів, кажучи їм: «Радійте зі мною, бо я знайшов мою загублену вівцю».
7 "I say to you that even so there shall be joy in heaven over one sinner who repents, more than over ninety and nine just persons who need no repentance.
Кажу вам: на небі буде більше радості за одного грішника, що кається, ніж за дев’яноста дев’ятьох праведників, які не потребують покаяння.
8 "Or, again, suppose a woman has ten coins. If she loses one, does she not light a lamp and sweep the house, and search anxiously until she finds it?
Або яка жінка, маючи десять драхмта загубивши одну з них, не запалює світильника й не замітає в хаті, шукаючи уважно, доки не знайде?
9 "And when she has found it, she calls together her woman friends and neighbors and say, ‘Rejoice with me, for I have found the coin which I had lost.’
А знайшовши, кличе приятельок та сусідок і каже: «Радійте зі мною, бо я знайшла загублену драхму».
10 "Even so I tell you there is joy in the presence of the angels for God over one sinner who repents."
Такою, кажу вам, є радість ангелів Божих за одного грішника, який кається.
11 And he said. "There was a man who had two sons.
Він також сказав: ―Один чоловік мав двох синів.
12 "The younger of them said to his father, ‘Father, give me the share of your property which is coming to me.’ So he divided his means among them.
Молодший із них сказав батькові: «Батьку, дай мені мою частину спадщини». І той поділив між ними майно.
13 "Not many days after that the younger son gathered everything together and took his journey into a distant country; and there he wasted his money on living unsavingly.
Через декілька днів молодший син, зібравши все, відправився в далекий край і там розтратив усе своє майно, живучи розпусно.
14 "After he had spent everything there came a terrible famine in the land, and he began to be in want.
Коли ж він усе витратив, настав великий голод у тім краю, і він почав бідувати.
15 "So he went and hired to one of the citizens of that land, who sent him out into the fields to feed swine.
І пішов та пристав до одного з жителів того краю, а той послав його на свої поля пасти свиней.
16 "And he was longing to be filled with the husks which the swine were eating, but no one gave him any.
Він бажав би наїстися хоча б стручками ріжкового дерева, які їли свині, але ніхто не давав йому.
17 "When he came to himself he said. "‘How many of my father’s hired men have bread enough and to spare, while I am perishing of hunger!
Опам’ятавшись, він сказав: «Скільки наймитів мого батька мають хліба вдосталь, а я тут помираю з голоду!
18 "‘I will rise and go to my father, and say to him. "Father, I have sinned against Heaven and in your sight,
Встану, піду до свого батька та скажу йому: „Батьку, согрішив я проти Неба та проти тебе
19 "‘"I am no more worthy to be called your son; only make me like one of your hired men."‘
і вже не достойний називатися твоїм сином. Прийми мене, як одного з твоїх наймитів!“»
20 "So he arose and went to his father; but while he was yet a great way off, his father saw him and was moved with compassion, and ran and fell on his neck and kissed him.
І, вставши, пішов до свого батька. Коли він був ще далеко, батько побачив його, змилосердився над ним та побіг до нього, обійняв його та почав цілувати.
21 "The son said to him, ‘Father, I have sinned against heaven and in your sight and am no more worthy to be called your son.’
Син промовив до нього: «Батьку! Я согрішив проти Неба й проти тебе і вже недостойний називатися твоїм сином!»
22 "‘Fetch the best robe, quick,’ said the father to his slaves, ‘and put it on him, and give him a ring on his finger, and shoes on his feet.
Батько ж промовив до своїх рабів: «Принесіть швидко найкращу одежу, одягніть його і дайте перстень йому на руку та взуття на ноги!
23 "‘Bring that fatted calf and kill it, and let us eat and make merry,
Приведіть відгодоване теля та заколіть його! Будемо їсти та веселитись,
24 "‘for this son of mine was dead and is alive again - he was lost and is found.’
бо цей син мій був мертвий та ожив, пропав та знайшовся!» І почали веселитися.
25 "So they began to make merry. But his elder son was in the field, and as he drew near to the house he heard music and dancing,
А старший його син був у полі; і коли, повертаючись із поля, наблизився до дому, почув музику й танці.
26 "and he summoned one of the slaves, and began to inquire of him what all this meant.
Покликавши одного зі слуг, запитав: «Що це таке?»
27 "‘Your brother is come,’ he replied, ‘and your father has killed the fatted calf, because he has him safe and sound.’
«Твій брат прийшов, – сказав той, – і твій батько заколов відгодоване теля, бо [його син] повернувся живий та здоровий».
28 "But he was angry and would not go in; so his father came out, and attempted to plead with him; but he said to his father.
Він розлютився та не схотів увійти в дім. Батько ж його, вийшовши, став його просити.
29 "‘All these years I have been slaving for you and never disobeyed a command of yours. Yet you never gave me even a kid so that I might make merry with my friends.
Але він відповів своєму батькові: «Я стільки років служив тобі й ніколи не нехтував твоїм наказом, а ти жодного разу не дав мені й козенятка, щоб я повеселився з моїми друзями.
30 "‘But when this son of yours came, who has devoured your property with harlots, you have killed him the fatted calf.’
Але коли прийшов цей син твій, що розтратив твоє майно з блудницями, ти заколов для нього відгодоване теля».
31 "‘My dear son,’ answered his father, ‘you are always with me and all that is mine is yours.
[Батько] відповів йому: «Дитино, ти завжди зі мною, і все, що в мене є, – твоє.
32 "‘But it was fitting that we should make merry and rejoice, for this brother of yours was dead and is alive; he was lost and is found.’"
Веселитися ж і радіти треба тому, що цей брат твій був мертвий та ожив, пропав та знайшовся».
