Luke 21
1 And having looked up, He saw those who cast their gifts into the treasury—rich men,
І поглянув Він уго́ру, і побачив заможних, що кидали да́ри свої до скарбни́ці.
2 and He also saw a certain poor widow casting two mites there,
Побачив і вбогу вдовицю одну, що дві ле́пти туди вона вки́нула.
3 and He said, “Truly I say to you that this poor widow cast in more than all;
І сказав Він: „Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця вкинула більше за всіх!
4 for all these out of their superabundance cast into the gifts to God, but this one out of her want, all the living that she had, cast in.”
Бо всі клали від лишка свого в дар Богові, а вона покла́ла з убозтва свого ввесь прожиток, що мала“.
5 And [as] some were speaking about the temple, that it has been adorned with good stones and devoted things, He said,
Коли ж дехто казав про храм, що прикрашений дорогоцінним камінням та дарами, тоді Він прорік:
6 “These things that you behold—days will come in which there will not be left a stone on a stone that will not be thrown down.”
„Наді́йдуть ті дні, коли з того, що́ бачите, не зоста́неться й каменя на камені, який не зруйнується“.
7 And they questioned Him, saying, “Teacher, when, then, will these things be? And what [is] the sign when these things may be about to happen?”
І запитали Його та сказали: „Учителю, коли ж оце станеться? І, яка буде ознака, коли має початися це?“
8 And He said, “See—you may not be led astray, for many will come in My Name, saying, I am [He], and the time has come near; do not then go on after them;
Він же промовив: „Стережіться, щоб вас хто не звів. Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“, і „Час набли́зився“. Та за ними не йдіть!
9 and when you may hear of wars and uprisings, do not be terrified, for it is necessary for these things to happen first, but the end [is] not immediately.”
І, як про ві́йни та ро́зрухи почуєте ви, — не лякайтесь, бо перш „статись належить тому́“. Але це не кінець ще“.
10 Then He said to them, “Nation will rise against nation, and kingdom against kingdom,
Тоді промовляв Він до них: „Повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“.
11 also great shakings, and there will be famines and pestilences in every place; also there will be fearful things and great signs from the sky;
І будуть землетруси великі та голод, та по́мір місцями, і страшні та великі ознаки на небі.
12 and before all these, they will lay on you their hands, and persecute, delivering up to synagogues and prisons, being brought before kings and governors for My Name’s sake;
Але перед усім тим накладуть на вас руки свої, і переслідувати будуть, і видаватимуть вас у синагоги й в'язни́ці, і поведуть вас до царів та правителів — через Ім'я́ Моє.
13 and it will become to you for a testimony.
Але це стане вам на свідо́цтво.
14 Settle, then, to your hearts, not to meditate beforehand to reply,
Отож, покладіть у серця свої — наперед не гада́ти, що́ будете відповідати,
15 for I will give to you a mouth and wisdom that all your opposers will not be able to refute or resist.
бо дам Я вам мову та мудрість, що не зможуть противитись чи супере́чити їй всі противники ваші.
16 And you will be delivered up also by parents, and brothers, and relatives, and friends, and they will put [some] of you to death;
І будуть вас видавати і батьки, і брати, і рідня, і дру́зі, а декому з вас заподі́ють і смерть.
17 and you will be hated by all because of My Name—
І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти.
18 and a hair out of your head will not perish;
Але й волосина вам із голови не загине!
19 in your patience possess your souls.
Терпеливістю вашою ду́ші свої ви здобу́дете.
20 And when you may see Jerusalem surrounded by encampments, then know that her desolation has come near;
А коли ви побачите Єрусалим, військом ото́чений, тоді знайте, що до нього набли́зилося спусто́шення.
21 then those in Judea, let them flee to the mountains; and those in her midst, let them depart out; and those in the countries, do not let them come in to her;
Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у го́ри втікають; хто ж у сере́дині міста, нехай вийдуть; хто ж в околицях, — хай не вертаються в нього!
22 because these are days of vengeance, to fulfill all things that have been written.
Бо то будуть дні помсти, щоб ви́коналося все написане.
23 And woe to those with child, and to those giving suck, in those days; for there will be great distress on the land, and wrath on this people;
Горе ж вагітним та тим, хто годує грудьми́, у ті дні, бо буде велика нужда́ на землі та гнів над цим лю́дом!
24 and they will fall by the mouth of the sword, and will be led captive to all the nations, and Jerusalem will be trodden down by nations, until the times of nations be fulfilled.
І поляжуть під гострим мечем, і заберуть до неволі поміж усі наро́ди, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скі́нчиться час тих поган.
25 And there will be signs in sun, and moon, and stars, and on the earth distress of nations with perplexity, sea and wave roaring;
І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збенте́ження від шуму моря та хвиль,
26 men fainting at heart from fear, and expectation of the things coming on the world, for the powers of the heavens will be shaken.
коли люди будуть мертвіти від стра́ху й чека́ння того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні пору́шаться.
27 And then they will see the Son of Man coming in a cloud, with power and much glory;
І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах “із си́лою й великою славою!
28 and these things beginning to happen, bend yourselves back, and lift up your heads, because your redemption draws near.”
Коли ж стане збуватися це, то ви́простуйтесь, і підійміть свої голови, — бо зближається ваше визво́лення!“
29 And He spoke an allegory to them: “See the fig tree, and all the trees,
І розповів Він їм притчу: „Погляньте на фі́ґове дерево, і на всілякі дере́ва:
30 when they may now cast forth, having seen, of yourselves you know that now the summer is near;
як вони вже розпу́куються, то, бачивши це, самі знаєте, що близько вже літо.
31 so also you, when you may see these things happening, you know that the Kingdom of God is near;
Так і ви, як побачите, що діється це, то знайте, що Боже Царство вже близько!
32 truly I say to you, this generation may not pass away until all may have come to pass;
Поправді кажу вам: Не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться.
33 the sky and the earth will pass away, but My words may not pass away.
Небо й земля промину́ться, але не минуться слова́ Мої!
34 And take heed to yourselves lest your hearts may be weighed down with carousing, and drunkenness, and anxieties of life, and suddenly that day may come on you,
Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтя́жувалися ненаже́рством та п'янством, і життє́вими кло́потами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано,
35 for it will come as a snare on all those dwelling on the face of all the earth,
немов сітка; бо він при́йде на всіх, що живуть на пове́рхні всієї землі.
36 watch, then, in every season, praying that you may be accounted worthy to escape all these things that are about to come to pass, and to stand before the Son of Man.”
Тож пильнуйте, і кожного ча́су моліться, щоб змогли ви уни́кнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Лю́дським!“
37 And He was teaching in the temple during the days, and during the nights, going forth, He was lodging at [that] called the Mount of Olives;
За дня ж Він у храмі навчав, а на́ ніч виходив та перебува́в на горі, що зветься Оли́вна.
38 and all the people were coming early to Him in the temple to hear Him.
А зра́нку всі люди до Нього прихо́дили в храм, щоб послухати Його.
