Luke 17
1 Then said he unto the disciples, It is impossible but that offences will come: but woe [unto him], through whom they come!
Рече ж до учеників: Не можна не прийти поблазням; горе ж, через кого приходять!
2 It were better for him that a millstone were hanged about his neck, and he cast into the sea, than that he should offend one of these little ones.
Лучче б йому було, коли б жорно млинове почеплено на шию йому, та й укинуто в море, нїж щоб зблазнив одного з малих сих.
3 Take heed to yourselves: If thy brother trespass against thee, rebuke him; and if he repent, forgive him.
Озирайтесь на себе. Коли погрішить проти тебе брат твій, докори йому й коли покаєть ся, прости йому.
4 And if he trespass against thee seven times in a day, and seven times in a day turn again to thee, saying, I repent; thou shalt forgive him.
І коли сїм раз на день погрішить проти тебе, й сїм раз на день обернеть ся до тебе, кажучи: Каюсь; прости йому.
5 And the apostles said unto the Lord, Increase our faith.
І казали апостоли Господеві: Прибав нам віри.
6 And the Lord said, If ye had faith as a grain of mustard seed, ye might say unto this sycamine tree, Be thou plucked up by the root, and be thou planted in the sea; and it should obey you.
Рече ж Господь: Коли б ви мали віру з зерно горчицї, то сказали б щовковинї оцій: Викоренись і посадись у морю, то послухала б вас.
7 But which of you, having a servant plowing or feeding cattle, will say unto him by and by, when he is come from the field, Go and sit down to meat?
Хто ж з вас, слугу мавши, ратая чи пастуха, як ійде з поля, скаже йому зараз: Прийшовши сїдай їсти?
8 And will not rather say unto him, Make ready wherewith I may sup, and gird thyself, and serve me, till I have eaten and drunken; and afterward thou shalt eat and drink?
А чи не скаже йому: Наготов менї що вечеряти, та підперезавшись послугуй менї, поки їсти му та пити му, а потім їсти меш і пити меш ти?
9 Doth he thank that servant because he did the things that were commanded him? I trow not.
Чи дякує тому слузї, що зробив, що звелено йому?
10 So likewise ye, when ye shall have done all those things which are commanded you, say, We are unprofitable servants: we have done that which was our duty to do.
Так і ви, коли зробите все, що звелено вам, кажіть: Що слуги ми нікчемні; бо, що повинні зробити, вробили.
11 And it came to pass, as he went to Jerusalem, that he passed through the midst of Samaria and Galilee.
І сталось, як ійшов Він у Єрусалим, і проходив серединою Самариї та Галидеї,
12 And as he entered into a certain village, there met him ten men that were lepers, which stood afar off:
і, як увійшов ув одно село, зустріло Його десять прокажених чоловіків, що стояли оддалеки.
13 And they lifted up [their] voices, and said, Jesus, Master, have mercy on us.
І піднесли вони голос, кажучи: Ісусе, наставниче, помилуй нас.
14 And when he saw [them], he said unto them, Go shew yourselves unto the priests. And it came to pass, that, as they went, they were cleansed.
І побачивши рече їм: Ідїть покажіть себе священикам. І сталось, як пійшли вони, очистились.
15 And one of them, when he saw that he was healed, turned back, and with a loud voice glorified God,
Один же з них, бачивши, що одужав, вернувсь, голосом великим прославляючи Бога,
16 And fell down on [his] face at his feet, giving him thanks: and he was a Samaritan.
і, припав лицем до ніг Його, дякуючи Йому; а був він Самарянин.
17 And Jesus answering said, Were there not ten cleansed? but where [are] the nine?
Озвав ся ж Ісус і рече: Чи не десять очистились? девять же де?
18 There are not found that returned to give glory to God, save this stranger.
Не знайшлись, щоб вернувшись оддати славу Богу, тільки чужоземець сей?
19 And he said unto him, Arise, go thy way: thy faith hath made thee whole.
І рече йому: Уставши йди; віра твоя спасла тебе.
20 And when he was demanded of the Pharisees, when the kingdom of God should come, he answered them and said, The kingdom of God cometh not with observation:
Як же спитали Його Фарисеї, коли прийде царство Боже, відказав їм, і рече: Не прийде царство Боже з постереганнєм,
21 Neither shall they say, Lo here! or, lo there! for, behold, the kingdom of God is within you.
анї казати муть: Дивись, ось воно; або: Дивись, он, бо царство Боже у вас усерединї.
22 And he said unto the disciples, The days will come, when ye shall desire to see one of the days of the Son of man, and ye shall not see [it].
Рече ж де учеників: Прийдуть дні, що бажати мете один з днїв Сина чоловічого вь'дїти, та й не побачите.
23 And they shall say to you, See here; or, see there: go not after [them], nor follow [them].
І казати муть вам: Дивись, ось; або: Дивись, он; не йдіть і не ганяйтесь.
24 For as the lightning, that lighteneth out of the one [part] under heaven, shineth unto the other [part] under heaven; so shall also the Son of man be in his day.
Бо, як блискавиця, блиснувши з одного краю під небом, до другого краю під небом сьвітить, так буде й Син чоловічий дня свого.
25 But first must he suffer many things, and be rejected of this generation.
Перше ж мусить Він багато терпіти й відцураєть ся Його рід сей.
26 And as it was in the days of Noe, so shall it be also in the days of the Son of man.
І як сталось за днїв Ноя, так буде й за днїв Сива чоловічого.
27 They did eat, they drank, they married wives, they were given in marriage, until the day that Noe entered into the ark, and the flood came, and destroyed them all.
Їли, пили, женились, оддавались, аж до дня, як увійшов Ной у ковчег, і настав потоп, та й вигубив усіх.
28 Likewise also as it was in the days of Lot; they did eat, they drank, they bought, they sold, they planted, they builded;
Так само, як сталось і за Лота; їли, пили, торгували, продавали, насаджували, будували,
29 But the same day that Lot went out of Sodom it rained fire and brimstone from heaven, and destroyed [them] all.
которого ж дня вийшов Лот із Содома, линуло огнем та сіркою з неба та й вигубило всіх.
30 Even thus shall it be in the day when the Son of man is revealed.
Так же буде й в день, котрого Син чоловічий відкриєть ся.
31 In that day, he which shall be upon the housetop, and his stuff in the house, let him not come down to take it away: and he that is in the field, let him likewise not return back.
Того дня, хто буде на криші, а надібє його в хатї, нехай не злазить узяти його; й хто на полї, так само нехай не вертаєть ся назад.
32 Remember Lot’s wife.
Спогадайте Лотову жінку.
33 Whosoever shall seek to save his life shall lose it; and whosoever shall lose his life shall preserve it.
Коли хто шукати ме душу свою спасти, погубить її, а хто погубить її, оживить її.
34 I tell you, in that night there shall be two [men] in one bed; the one shall be taken, and the other shall be left.
Глаголю вам, тієї ночі буде двоє на однім ліжку; один візьметь ся, а другий зоставить ся.
35 Two [women] shall be grinding together; the one shall be taken, and the other left.
Дві молоти муть укупі; одна візьметь ся, а друга зоставить ся.
36 Two [men] shall be in the field; the one shall be taken, and the other left.
Двоє будуть у полї; один візьметь ся, а другий зоставить ся.
37 And they answered and said unto him, Where, Lord? And he said unto them, Wheresoever the body [is], thither will the eagles be gathered together.
І озвавшись кажуть до Него: Де, Господи? Він же рече їм: Де тїло, там збирати муть ся орли.
