Job 20
1 Then answered Zophar the Naamathite, and said,
І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:
2 Therefore do my thoughts cause me to answer, and for [this] I make haste.
„Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!
3 I have heard the check of my reproach, and the spirit of my understanding causeth me to answer.
Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
4 Knowest thou [not] this of old, since man was placed upon earth,
Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —
5 That the triumphing of the wicked [is] short, and the joy of the hypocrite [but] for a moment?
то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?
6 Though his excellency mount up to the heavens, and his head reach unto the clouds;
Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,
7 [Yet] he shall perish for ever like his own dung: they which have seen him shall say, Where [is] he?
проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
8 He shall fly away as a dream, and shall not be found: yea, he shall be chased away as a vision of the night.
Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:
9 The eye also [which] saw him shall [see him] no more; neither shall his place any more behold him.
його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...
10 His children shall seek to please the poor, and his hands shall restore their goods.
Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.
11 His bones are full [of the sin] of his youth, which shall lie down with him in the dust.
Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!
12 Though wickedness be sweet in his mouth, [though] he hide it under his tongue;
Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,
13 [Though] he spare it, and forsake it not; but keep it still within his mouth:
над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —
14 [Yet] his meat in his bowels is turned, [it is] the gall of asps within him.
то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!
15 He hath swallowed down riches, and he shall vomit them up again: God shall cast them out of his belly.
Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.
16 He shall suck the poison of asps: the viper’s tongue shall slay him.
Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!
17 He shall not see the rivers, the floods, the brooks of honey and butter.
Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.
18 That which he laboured for shall he restore, and shall not swallow [it] down: according to [his] substance [shall] the restitution [be], and he shall not rejoice [therein].
Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.
19 Because he hath oppressed [and] hath forsaken the poor; [because] he hath violently taken away an house which he builded not;
Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
20 Surely he shall not feel quietness in his belly, he shall not save of that which he desired.
Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
21 There shall none of his meat be left; therefore shall no man look for his goods.
Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:
22 In the fulness of his sufficiency he shall be in straits: every hand of the wicked shall come upon him.
за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!
23 [When] he is about to fill his belly, [God] shall cast the fury of his wrath upon him, and shall rain [it] upon him while he is eating.
Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.
24 He shall flee from the iron weapon, [and] the bow of steel shall strike him through.
Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.
25 It is drawn, and cometh out of the body; yea, the glittering sword cometh out of his gall: terrors [are] upon him.
Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!
26 All darkness [shall be] hid in his secret places: a fire not blown shall consume him; it shall go ill with him that is left in his tabernacle.
При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.
27 The heaven shall reveal his iniquity; and the earth shall rise up against him.
Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —
28 The increase of his house shall depart, [and his goods] shall flow away in the day of his wrath.
урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.
29 This [is] the portion of a wicked man from God, and the heritage appointed unto him by God.
Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“
