Psalms 73
1 Truly God is good to Israel, even to such as are of a clean heart.
Псалом Аса́фів.
2 But as for me, my feet were almost gone; my steps had well nigh slipped.
А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
3 For I was envious at the foolish, when I saw the prosperity of the wicked.
бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
4 For there are no bands in their death: but their strength is firm.
бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
5 They are not in trouble as other men; neither are they plagued like other men.
на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
6 Therefore pride compasses them about as a chain; violence covers them as a garment.
Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
7 Their eyes stand out with fatness: they have more than heart could wish.
вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
8 They are corrupt, and speak wickedly concerning oppression: they speak loftily.
сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
9 They set their mouth against the heavens, and their tongue walks through the earth.
свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
10 Therefore his people return here: and waters of a full cup are wrung out to them.
Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
11 And they say, How does God know? and is there knowledge in the most High?
та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
12 Behold, these are the ungodly, who prosper in the world; they increase in riches.
як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
13 Verily I have cleansed my heart in vain, and washed my hands in innocence.
Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
14 For all the day long have I been plagued, and chastened every morning.
і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
15 If I say, I will speak thus; behold, I should offend against the generation of your children.
Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
16 When I thought to know this, it was too painful for me;
І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
17 Until I went into the sanctuary of God; then understood I their end.
аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
18 Surely you did set them in slippery places: you casted them down into destruction.
направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
19 How are they brought into desolation, as in a moment! they are utterly consumed with terrors.
Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
20 As a dream when one awakes; so, O Lord, when you awake, you shall despise their image.
Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
21 Thus my heart was grieved, and I was pricked in my reins.
Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
22 So foolish was I, and ignorant: I was as a beast before you.
а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
23 Nevertheless I am continually with you: you have held me by my right hand.
Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
24 You shall guide me with your counsel, and afterward receive me to glory.
Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
25 Whom have I in heaven but you? and there is none upon earth that I desire beside you.
Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
26 My flesh and my heart fails: but God is the strength of my heart, and my portion for ever.
Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
27 For, lo, they that are far from you shall perish: you have destroyed all them that go a whoring from you.
бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
28 But it is good for me to draw near to God: I have put my trust in the Lord GOD, that I may declare all your works.
А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!
