Proverbs 27
1 Boast not thy selfe of to morowe: for thou knowest not what a day may bring forth.
Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
2 Let another man prayse thee, and not thine owne mouth: a stranger, and not thine owne lips.
Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
3 A stone is heauie, and the sand weightie: but a fooles wrath is heauier then them both.
Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
4 Anger is cruell, and wrath is raging: but who can stand before enuie?
Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
5 Open rebuke is better then secret loue.
Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
6 The wounds of a louer are faithful, and the kisses of an enemie are pleasant.
Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
7 The person that is full, despiseth an hony combe: but vnto the hungry soule euery bitter thing is sweete.
Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
8 As a bird that wandreth from her nest, so is a man that wandreth from his owne place.
Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
9 As oyntment and perfume reioyce the heart, so doeth the sweetenes of a mans friend by hearty counsell.
Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
10 Thine owne friend and thy fathers friend forsake thou not: neither enter into thy brothers house in the day of thy calamitie: for better is a neighbour that is neere, then a brother farre off.
Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
11 My sonne, be wise, and reioyce mine heart, that I may answere him that reprocheth me.
Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
12 A prudent man seeth the plague, and hideth himselfe: but the foolish goe on still, and are punished.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
13 Take his garment that is surety for a stranger, and a pledge of him for the stranger.
Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
14 He that prayseth his friend with a loude voyce, rising earely in the morning, it shall be counted to him as a curse.
Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
15 A continual dropping in the day of raine, and a contentious woman are alike.
Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
16 He that hideth her, hideth the winde, and she is as ye oyle in his right hand, that vttereth it selfe.
хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
17 Yron sharpeneth yron, so doeth man sharpen the face of his friend.
Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
18 He that keepeth the fig tree, shall eate the fruite thereof: so he that waiteth vpon his master, shall come to honour.
Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
19 As in water face answereth to face, so the heart of man to man.
Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
20 The graue and destruction can neuer be full, so the eyes of man can neuer be satisfied. (Sheol h7585)
Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни. (Sheol h7585)
21 As is the fining pot for siluer and the fornace for golde, so is euery man according to his dignitie.
Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
22 Though thou shouldest bray a foole in a morter among wheate brayed with a pestell, yet will not his foolishnes depart from him.
Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
23 Be diligent to know ye state of thy flocke, and take heede to the heardes.
До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
24 For riches remaine not alway, nor the crowne from generation to generation.
бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
25 The hey discouereth it selfe, and the grasse appeareth, and the herbes of the mountaines are gathered.
Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
26 The lambes are for thy clothing, and the goates are the price of the fielde.
будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
27 And let the milke of the goates be sufficient for thy foode, for the foode of thy familie, and for the sustenance of thy maydes.
і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.
