Proverbs 23
1 When thou sittest to eate with a ruler, consider diligently what is before thee,
Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
2 And put the knife to thy throte, if thou be a man giuen to the appetite.
і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
3 Be not desirous of his deintie meates: for it is a deceiuable meate.
не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
4 Trauaile not too much to be rich: but cease from thy wisdome.
Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
5 Wilt thou cast thine eyes vpon it, which is nothing? for riches taketh her to her wings, as an eagle, and flyeth into the heauen.
свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
6 Eate thou not the bread of him that hath an euil eye, neither desire his deintie meates.
не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
7 For as though he thought it in his heart, so will hee say vnto thee, Eate and drinke: but his heart is not with thee.
бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
8 Thou shalt vomit thy morsels that thou hast eaten, and thou shalt lose thy sweete wordes.
той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
9 Speake not in the eares of a foole: for hee will despise the wisdome of thy wordes.
Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
10 Remooue not the ancient boundes, and enter not into the fieldes of the fatherlesse.
Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
11 For he that redeemeth them, is mightie: he will defend their cause against thee.
бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
12 Apply thine heart to instruction, and thine eares to the wordes of knowledge.
Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
13 Withhold not correction from the childe: if thou smite him with the rodde, he shall not die.
Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш. (Sheol h7585)
15 My sonne, if thine heart be wise, mine heart shall reioyce, and I also.
Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
16 And my reynes shall reioyce, when thy lips speake righteous things.
і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
17 Let not thine heart bee enuious against sinners: but let it bee in the feare of the Lord continually.
Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
18 For surely there is an ende, and thy hope shall not be cut off.
бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
19 O thou my sonne, heare, and bee wise, and guide thine heart in the way.
Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
20 Keepe not company with drunkards, nor with gluttons.
Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
21 For the drunkard and the glutton shall bee poore, and the sleeper shalbe clothed with ragges.
бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
22 Obey thy father that hath begotten thee, and despise not thy mother when she is olde.
Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
23 Bye the trueth, but sell it not: likewise wisdome, and instruction, and vnderstanding.
Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
24 The father of the righteous shall greatly reioyce, and hee that begetteth a wise childe, shall haue ioy of him.
Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
25 Thy father and thy mother shall be glad, and she that bare thee shall reioyce.
Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
26 My sonne, giue mee thine heart, and let thine eyes delite in my wayes.
Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
27 For a whore is as a deepe ditche, and a strange woman is as a narrowe pitte.
Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
28 Also she lyeth in wait as for a praye, and she increaseth the transgressers among men.
І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
29 To whome is woe? to whome is sorowe? to whom is strife? to whom is murmuring? to whom are woundes without cause? and to whome is the rednesse of the eyes?
В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
30 Euen to them that tarie long at the wine, to them that goe, and seeke mixt wine.
У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
31 Looke not thou vpon the wine, when it is red, and when it sheweth his colour in the cup, or goeth downe pleasantly.
Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
32 In the ende thereof it will bite like a serpent, and hurt like a cockatrise.
кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
33 Thine eyes shall looke vpon strange women, and thine heart shall speake lewde things.
пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
34 And thou shalt bee as one that sleepeth in the middes of the sea, and as hee that sleepeth in the toppe of the maste.
І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
35 They haue stricken mee, shalt thou say, but I was not sicke: they haue beaten mee, but I knew not, when I awoke: therefore will I seeke it yet still.
І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
