Matthew 26
1 And it came to passe, when Iesus had finished all these sayings, he saide vnto his disciples,
Коли Ісус закінчив усе це говорити, Він звернувся до Своїх учнів:
2 Ye know that after two dayes is ye Passeouer, and the Sonne of man shalbe deliuered to be crucified.
«Ви знаєте, що через два дні Пасха і Сина Людського буде видано на розп’яття».
3 Then assembled together the chiefe Priests, and the Scribes, and the Elders of ye people into the hall of the high Priest called Caiaphas:
Тоді зібралися первосвященники та старійшини народу у дворі первосвященника, на ім’я Каяфа.
4 And consulted together that they might take Iesus by subtiltie, and kill him.
І змовилися підступом схопити та вбити Ісуса.
5 But they sayd, Not on the feast day, least any vprore be among the people.
Але говорили: «Не у свято, щоб не сталося заворушення в народі».
6 And when Iesus was in Bethania, in the house of Simon the leper,
Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого.
7 There came vnto him a woman, which had a boxe of very costly oyntment, and powred it on his head, as he sate at the table.
Коли Він сидів за столом, до Нього підійшла жінка, яка принесла алебастровий глечик із дуже дорогим миром, і вилила його на голову Ісуса.
8 And when his disciples sawe it, they had indignation, saying, What needed this waste?
Побачивши це, учні обурилися й сказали: ―Навіщо така трата?
9 For this oyntment might haue bene solde for much, and bene giuen to the poore.
Адже це миро можна було продати дорого та роздати бідним.
10 And Iesus knowing it, sayde vnto them, Why trouble yee the woman? for shee hath wrought a good woorke vpon me.
Але Ісус, знаючи це, сказав їм: ―Чому ви докоряєте жінці? Адже вона зробила добре діло для Мене.
11 For yee haue the poore alwayes with you, but me shall yee not haue alwaies.
Бідних ви завжди маєте з собою, а Мене не завжди матимете.
12 For in that shee powred this oyntment on my bodie, shee did it to burie me.
Виливши миро на Моє тіло, вона приготувала Мене до поховання.
13 Verely I say vnto you, wheresoeuer this Gospel shall bee preached throughout all the worlde, there shall also this that shee hath done, be spoken of for a memoriall of her.
Істинно кажу вам: всюди, де буде проповідуватись ця Добра Звістка у всьому світі, будуть казати й те, що вона зробила, на згадку про неї.
14 Then one of the twelue, called Iudas Iscariot, went vnto the chiefe Priestes,
Тоді один із дванадцятьох, якого звали Юда Іскаріот, пішов до первосвященників
15 And said, What will ye giue me, and I will deliuer him vnto you? and they appoynted vnto him thirtie pieces of siluer.
і сказав: «Що ви дасте мені, якщо я віддам вам Ісуса?» Вони ж заплатили йому тридцять срібних монет.
16 And from that time, he sought opportunitie to betraie him.
Відтоді він шукав слушної нагоди, щоб Його видати.
17 Nowe on the first day of the feast of vnleauened bread the disciples came to Iesus, saying vnto him, Where wilt thou that we prepare for thee to eate the Passeouer?
У перший день свята Опрісноків учні підійшли та запитали Ісуса: ―Де Ти хочеш, щоб ми приготували Тобі спожити Пасху?
18 And he said, Goe yee into the citie to such a man, and say to him, The master saieth, My time is at hande: I will keepe the Passeouer at thine house with my disciples.
Він відповів: ―Ідіть у місто до такого-то чоловіка й скажіть йому: «Учитель каже: „Мій час наблизився, у тебе Я буду споживати Пасху з Моїми учнями“».
19 And the disciples did as Iesus had giuen them charge, and made readie the Passeouer.
Учні зробили, як наказав їм Ісус, та приготували там Пасху.
20 So when the Euen was come, hee sate downe with the twelue.
Коли ж настав вечір, Він сів до столу разом із дванадцятьма.
21 And as they did eate, he sayde, Verely I say vnto you, that one of you shall betraie me.
А як вони їли, [Ісус] сказав їм: ―Істинно кажу вам: один із вас зрадить Мене.
22 And they were exceeding sorowfull, and began euery one of them to say vnto him, Is it I, Master?
Вони дуже засмутилися й почали запитувати Його, один за одним: ―Це не я, Господи?
23 And hee answered and sayde, Hee that dippeth his hande with me in the dish, hee shall betraie me.
Він сказав у відповідь: ―Той, хто опустить руку разом зі Мною в миску, той Мене зрадить.
24 Surely the Sonne of man goeth his way, as it is written of him: but woe be to that man, by whom the Sonne of man is betrayed: it had bene good for that man, if hee had neuer bene borne.
Син Людський, безумовно, іде, як про Нього написано, але горе тому чоловікові, через якого зраджено Сина Людського. Було б краще тому чоловікові не народжуватись.
25 Then Iudas which betraied him, answered and sayde, Is it I, Master? He sayde vnto him, Thou hast sayd it.
Юда, який зрадив Його, спитав: ―Це не я, Равві? [Ісус] відповів йому: ―Ти сказав!
26 And as they did eate, Iesus tooke the bread, and when he had blessed, he brake it, and gaue it to the disciples, and sayd, Take, eate: this is my bodie.
Коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив його, розламав та дав учням, кажучи: «Візьміть та їжте, це є тіло Моє».
27 Also he tooke the cuppe, and when he had giuen thankes, he gaue it them, saying, Drinke ye all of it.
Потім узяв чашу, подякував і дав її учням, кажучи: «Пийте з неї всі,
28 For this is my blood of the Newe Testament, that is shedde for many, for the remission of sinnes.
бо це кров Моя, [кров] Нового Завіту, яка проливається за багатьох для прощення гріхів.
29 I say vnto you, that I will not drinke henceforth of this fruit of the vine vntil that day, when I shall drinke it new with you in my Fathers kingdome.
Кажу вам: не питиму більше з цього виноградного плоду до дня, коли питиму з вами нове вино в Царстві Мого Отця».
30 And when they had sung a Psalme, they went out into the mount of Oliues.
І, проспівавши пісні, вони пішли на Оливну гору.
31 Then saide Iesus vnto them, All yee shall be offended by me this night: for it is written, I wil smite the shepheard, and the sheepe of the flocke shalbe scattered.
Тоді Ісус сказав [учням]: ―Усі ви відмовитесь від Мене цієї ночі, бо написано: «Уражу пастиря – і вівці отари розсіються».
32 But after I am risen againe, I will go before you into Galile.
Але після Мого воскресіння Я піду до Галілеї, і там ми зустрінемось.
33 But Peter aunswered, and sayde vnto him, Though that al men should be offended by thee, yet will I neuer be offended.
Тоді Петро відповів Йому: ―Навіть якщо всі зречуться Тебе, я ніколи не зречусь.
34 Iesus sayde vnto him, Verely I say vnto thee, that this night, before the cocke crow, thou shalt denie me thrise.
Ісус сказав йому: ―Істинно кажу тобі: цієї ночі, перед тим, як півень заспіває, ти тричі зречешся Мене.
35 Peter saide vnto him, Though I should die with thee, I will in no case denie thee. Likewise also sayd all the disciples.
Петро ж наполягав: ―Навіть якщо треба буде померти разом із Тобою, усе одно я не зречуся. І всі учні сказали так само.
36 Then went Iesus with them into a place which is called Gethsemane, and said vnto his disciples, Sit ye here, while I goe, and pray yonder.
Тоді Ісус разом із ними прийшов до місця, яке називається Гефсиманія, і сказав учням: ―Посидьте тут, поки Я піду й помолюся там.
37 And hee tooke vnto him Peter, and the two sonnes of Zebedeus, and began to waxe sorowfull, and grieuously troubled.
І, узявши з Собою Петра та обох синів Зеведеєвих, почав сумувати та тривожитись.
38 Then sayde Iesus vnto them, My soule is very heauie, euen vnto the death: tarie yee here, and watch with me.
Тоді сказав їм: ―Моя душа страждає смертельно! Залишайтеся тут та пильнуйте зі Мною.
39 So hee went a litle further, and fell on his face, and praied, saying, O my Father, if it be possible, let this cup passe from me: neuerthelesse, not as I will, but as thou wilt.
І, відійшовши трохи далі, Він упав долілиць та молився кажучи: «Отче Мій, якщо можливо, нехай ця чаша обмине Мене. Однак нехай буде не як Я хочу, а як Ти».
40 After, hee came vnto the disciples, and founde them a sleepe, and sayde to Peter, What? coulde yee not watch with me one houre?
Повернувшись до учнів, знайшов, що вони заснули, та сказав Петрові: ―Ви не могли навіть однієї години пильнувати зі Мною?
41 Watch, and praie, that yee enter not into tentation: the spirit in deede is readie, but the flesh is weake.
Пильнуйте та моліться, щоб вам не впасти в спокусу. Бо дух бадьорий, а тіло немічне.
42 Againe he went away the second time, and praied, saying, O my Father, if this cuppe can not passe away from mee, but that I must drinke it, thy will be done.
І вдруге Він відійшов та молився кажучи: «Отче Мій, якщо неможливо, щоб ця чаша Мене обминула і щоб Я не пив її, то нехай станеться Твоя воля!»
43 And he came, and founde them a sleepe againe, for their eyes were heauie.
Коли Він повернувся до учнів, знову знайшов, що вони сплять, бо їхні очі були обтяжені.
44 So he left them and went away againe, and praied the third time, saying the same woordes.
Залишивши їх утретє, Він ще раз пішов молитися, промовляючи ті ж слова.
45 Then came he to his disciples, and said vnto them, Sleepe henceforth, and take your rest: behold, the houre is at hand, and the Sonne of man is giuen into the hands of sinners.
Потім прийшов до учнів і сказав їм: ―Ви все ще спите та відпочиваєте? Ось наблизилась година, і Син Людський віддається в руки грішників.
46 Rise, let vs goe: beholde, hee is at hande that betraieth me.
Вставайте, ходімо! Ось наближається Мій зрадник.
47 And while hee yet spake, loe Iudas, one of the twelue, came, and with him a great multitude with swordes and staues, from the high Priests and Elders of the people.
Коли Він ще говорив, ось підійшов Юда, один із дванадцятьох, і з ним великий натовп із мечами та киями – від первосвященників та старійшин народу.
48 Now he that betraied him, had giuen them a token, saying, Whomesoeuer I shall kisse, that is he, laie holde on him.
Зрадник дав їм такий знак, кажучи: «Той, Кого я поцілую, це Він, арештовуйте Його!»
49 And forthwith he came to Iesus, and sayd, God saue thee, Master, and kissed him.
Він одразу підійшов до Ісуса й промовив: ―Вітаю, Равві! – і поцілував Його.
50 Then Iesus sayde vnto him, Friende, wherefore art thou come? Then came they, and laide hands on Iesus, and tooke him.
Ісус сказав йому: ―Друже, [роби те, ] для чого ти прийшов! Тоді вони підійшли, наклали на Ісуса руки та заарештували Його.
51 And behold, one of them which were with Iesus, stretched out his hand, and drewe his sworde, and strooke a seruaunt of the high Priest, and smote off his eare.
І ось один із тих, що були з Ісусом, простягнув руку, вихопив свій меч, ударив раба первосвященника й відрубав йому вухо.
52 Then sayde Iesus vnto him, Put vp thy sworde into his place: for all that take the sworde, shall perish with the sworde.
Тоді Ісус сказав: «Поверни свого меча на його місце! Бо всі, хто береться за меч, від меча загинуть.
53 Either thinkest thou, that I can not now pray to my Father, and he will giue me moe then twelue legions of Angels?
Чи ти думаєш, що Я не можу просити Отця Мого надіслати зараз більше дванадцяти легіонівангелів?
54 Howe then shoulde the Scriptures bee fulfilled, which say, that it must be so?
Але як тоді сповниться Писання, яке каже, що так має статися?»
55 The same houre sayde Iesus to the multitude, Ye be come out as it were against a thiefe, with swordes and staues to take mee: I sate daily teaching in the Temple among you, and yee tooke me not.
У той час Ісус звернувся до натовпу: «Ви вийшли проти Мене, як проти розбійника, з мечами та киями, щоб заарештувати Мене. Щодня Я сидів та навчав у Храмі, і ви не заарештовували Мене.
56 But all this was done, that the Scriptures of the Prophets might be fulfilled. Then all the disciples forsooke him, and fled.
Але все це сталося, щоб збулося Писання пророків». Тоді всі учні, залишивши Його, втекли.
57 And they tooke Iesus, and led him to Caiaphas the hie Priest, where the Scribes and the Elders were assembled.
Ті, що схопили Ісуса, привели Його до первосвященника Каяфи, де зібралися книжники та старійшини.
58 And Peter followed him a farre off vnto the hie Priestes hall, and went in, and sate with the seruants to see the ende.
Петро ж ішов за Ісусом на відстані до двору первосвященника й, зайшовши всередину, сів разом зі слугами, щоб побачити, [чим усе] скінчиться.
59 Nowe the chiefe Priestes and the Elders, and all the whole councill sought false witnesse against Iesus, to put him to death.
Первосвященники й весь Синедріон шукали неправдивого свідчення проти Ісуса, щоб засудити Його на смерть,
60 But they founde none, and though many false witnesses came, yet founde they none: but at the last came two false witnesses,
але не знаходили, хоча прийшло багато лжесвідків. Наостанок прийшли двоє,
61 And saide, This man saide, I can destroie the Temple of God, and build it in three daies.
які сказали: ―Він говорив: «Я можу зруйнувати Храм Божий і за три дні відбудувати його».
62 Then the chiefe Priest arose, and sayde to him, Answerest thou nothing? What is the matter that these men witnesse against thee?
Первосвященник, піднявшись, запитав Ісуса: ―Нічого не відповідаєш на те, що вони свідчать проти Тебе?
63 But Iesus helde his peace. Then the chiefe Priest answered, and saide to him, I charge thee sweare vnto vs by the liuing God, to tell vs, If thou be that Christ the Sonne of God, or no.
Але Ісус мовчав. Первосвященник запитав Його: ―Заклинаю Тебе живим Богом, скажи нам: Ти – Христос, Син Божий?
64 Iesus saide to him, Thou hast saide it: neuerthelesse I say vnto you, hereafter shall ye see the Sonne of man, sitting at the right hande of the power of God, and come in the cloudes of the heauen.
Ісус відповів йому: ―Ти сказав це! Навіть більше скажу вам: відтепер побачите Сина Людського, Який сидить праворуч від Всемогутнього й приходить на хмарах небесних!
65 Then the hie Priest rent his clothes, saying, Hee hath blasphemed, what haue wee any more neede of witnesses? beholde: nowe yee haue heard his blasphemie.
Тоді первосвященник розірвав на собі одяг та сказав: ―Він богохульствує! Навіщо нам потрібні свідки? Ось тепер ви чули богохульство!
66 What thinke yee? They answered, and said, He is guiltie of death.
Яке ваше рішення? Вони відповіли: ―Він заслуговує на смерть!
67 Then spet they in his face, and buffeted him, and other smote him with roddes,
Тоді почали плювати Ісусові в обличчя та бити кулаками, а інші били Його по щоках,
68 Saying, Prophecie to vs, O Christ, Who is he that smote thee?
кажучи: «Пророкуй нам, Христе, хто Тебе вдарив?»
69 Peter sate without in the hall, and a maide came to him, saying, Thou also wast with Iesus of Galile:
Петро ж сидів назовні, у дворі. До нього підійшла одна зі служниць і сказала: ―І ти був з Ісусом із Галілеї.
70 But hee denied before them all, saying, I wote not what thou saiest.
Але Петро заперечив перед усіма, кажучи: ―Не знаю, про що ти говориш.
71 And when hee went out into the porche, another maide sawe him, and sayde vnto them that were there, This man was also with Iesus of Nazareth.
Коли він виходив за ворота, його побачила інша [служниця] й сказала тим, що були там: ―Цей [чоловік] теж був з Ісусом із Назарета.
72 And againe he denied with an othe, saying, I knowe not the man.
Петро знову заперечив, поклявшись, що не знає Цього Чоловіка.
73 So after a while, came vnto him they that stoode by, and sayde vnto Peter, Surely thou art also one of them: for euen thy speache bewraieth thee.
Згодом підійшли ті, що стояли там, і сказали Петрові: ―Ти й справді один із них, бо й мова твоя викриває тебе.
74 Then began hee to curse himselfe, and to sweare, saying, I knowe not the man. And immediately the cocke crewe.
Тоді він почав клястися та присягати [кажучи]: ―Не знаю Цього Чоловіка! І одразу заспівав півень.
75 Then Peter remembred the wordes of Iesus, which had sayde vnto him, Before the cocke crowe thou shalt denie me thrise. So he went out, and wept bitterly.
Тоді Петро згадав слова, які сказав Ісус: «Перед тим, як заспіває півень, ти тричі зречешся Мене». І, вийшовши геть, він гірко заплакав.
