Jonah 2
1 Then Ionah prayed vnto the Lord his God out of the fishes belly,
І молився Йона до Господа, Бога свого, з утроби тієї риби,
2 And said, I cryed in mine affliction vnto the Lord, and he heard me: out of the bellie of hell cryed I, and thou heardest my voyce. (Sheol h7585)
та й казав: „Я кли́кав з нещастя свого до Господа, — і відповідь дав Він мені, із ну́тра шеолу кричав я, — і почув Ти мій голос! (Sheol h7585)
3 For thou haddest cast me into the bottome in the middes of the sea, and the floods compassed me about: all thy surges, and all thy waues passed ouer me.
І Ти кинув мене в глибочі́нь, у серце моря, і поті́к оточив був мене. Усі хвилі Твої та буру́ни Твої надо мною пройшли́.
4 Then I saide, I am cast away out of thy sight: yet will I looke againe towarde thine holy Temple.
І сказав я: Я ви́гнаний з-перед очей Твоїх, проте́ ще побачу я храм Твій святий.
5 The waters compassed me about vnto the soule: the depth closed me rounde about, and the weedes were wrapt about mine head.
Вода аж по душу мене обгорну́ла, безо́дня мене оточи́ла, очере́т обвива́є круго́м мою го́лову!
6 I went downe to the bottome of the moutaines: the earth with her barres was about me for euer, yet hast thou brought vp my life from the pit, O Lord my God.
Я зійшов аж до спо́ду гори, а земля — її за́суви стали за мною навіки! Та піді́ймеш із ями життя моє, Господи, Боже Ти мій!
7 When my soule fainted within me, I remembred the Lord: and my prayer came vnto thee, into thine holy Temple.
Як у мені омлівала душа моя, Господа я спогада́в, — і молитва моя ця до Тебе доли́нула, до храму святого Твого!
8 They that waite vpon lying vanities, forsake their owne mercie.
Ті, що трима́ються ма́рних божкі́в, — свого Милосердного кидають.
9 But I will sacrifice vnto thee with the voice of thankesgiuing, and will pay that that I haue vowed: saluation is of the Lord.
А я голосно́ю подякою принесу́ Тобі жертву, про що присягав я, те ви́конаю. Спасі́ння — у Господа!“
10 And the Lord spake vnto the fish, and it cast out Ionah vpon the dry lande.
І Господь звелів рибі, — і вона ви́кинула Йону на суході́л.
