Job 28
1 The siluer surely hath his veyne, and ye gold his place, where they take it.
Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
2 Yron is taken out of the dust, and brasse is molten out of the stone.
залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
3 God putteth an end to darkenesse, and he tryeth the perfection of all things: he setteth a bond of darkenesse, and of the shadowe of death.
Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
4 The flood breaketh out against the inhabitant, and the waters forgotten of the foote, being higher then man, are gone away.
ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
5 Out of the same earth commeth bread, and vnder it, as it were fire is turned vp.
Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
6 The stones thereof are a place of saphirs, and the dust of it is golde.
місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.
7 There is a path which no foule hath knowen, neyther hath the kites eye seene it.
Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
8 The lyons whelpes haue not walked it, nor the lyon passed thereby.
не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
9 He putteth his hand vpon the rockes, and ouerthroweth the mountaines by the rootes.
Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
10 He breaketh riuers in the rockes, and his eye seeth euery precious thing.
пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
11 He bindeth the floods, that they doe not ouerflowe, and the thing that is hid, bringeth he to light.
Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
12 But where is wisdome found? and where is the place of vnderstanding?
Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
13 Man knoweth not the price thereof: for it is not found in the land of the liuing.
Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
14 The depth sayth, It is not in mee: the sea also sayth, It is not with me.
Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“і море звіщає: „Вона не зо мною!“
15 Golde shall not be giuen for it, neyther shall siluer be weighed for the price thereof.
Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
16 It shall not be valued with the wedge of golde of Ophir, nor with the precious onix, nor the saphir.
Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
17 The golde nor the chrystall shall be equall vnto it, nor the exchange shalbe for plate of fine golde.
Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
18 No mention shall be made of coral, nor of the gabish: for wisedome is more precious then pearles.
Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
19 The Topaz of Ethiopia shall not be equall vnto it, neither shall it be valued with the wedge of pure gold.
Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
20 Whence then commeth wisedome? and where is the place of vnderstanding,
А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
21 Seeing it is hid from the eyes of all the liuing, and is hid from the foules of the heauen?
Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
22 Destruction and death say, We haue heard the fame thereof with our eares.
Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
23 But God vnderstandeth the way thereof, and he knoweth the place thereof.
Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
24 For he beholdeth the endes of the world, and seeth all that is vnder heauen,
Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
25 To make the weight of the windes, and to weigh the waters by measure.
Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
26 When he made a decree for the rayne, and a way for the lightening of the thunders,
коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
27 Then did he see it, and counted it: he prepared it and also considered it.
тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
28 And vnto man he said, Behold, the feare of the Lord is wisedome, and to depart from euil is vnderstanding.
І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“
