Job 11
1 Then answered Zophar the Naamathite, and sayde,
І заговорив наама́тянин Цофа́р та й сказав:
2 Should not the multitude of wordes be answered? or should a great talker be iustified?
„Чи має зоста́тись без відповіді бе́зліч слів? І хіба язика́та люди́на невинною буде?
3 Should men holde their peace at thy lyes? and when thou mockest others, shall none make thee ashamed?
Чи мужі замо́вчать твої тереве́ні, й не бу́де кому засоро́мити тебе?
4 For thou hast sayde, My doctrine is pure, and I am cleane in thine eyes.
Ось гово́риш ти: „Чисте моє міркува́ння, і я чистий в оча́х Твоїх, Боже!“
5 But, oh that God would speake and open his lippes against thee!
О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до те́бе,
6 That he might shewe thee the secretes of wisedome, howe thou hast deserued double, according to right: know therefore that God hath forgotten thee for thine iniquitie.
і представив тобі таємни́ці премудрости, бо вони — як ті чу́да розду́мування! І знай, — вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!
7 Canst thou by searching finde out God? canst thou finde out ye Almighty to his perfection?
Чи ти Божу глибі́нь досліди́ш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогу́тнього?
8 The heauens are hie, what canst thou doe? it is deeper then the hell, how canst thou know it? (Sheol h7585)
Вона вища від неба, — що зможеш зробити? І глибша вона за шео́л, — як пізна́єш її? (Sheol h7585)
9 The measure thereof is longer then the earth, and it is broader then the sea.
її міра — довша за землю, і ширша за море вона!
10 If hee cut off and shut vp, or gather together, who can turne him backe?
Якщо Він пере́йде й замкне́ щось, і згрома́дить, — то хто заборо́нить Йому?
11 For hee knoweth vaine men, and seeth iniquitie, and him that vnderstandeth nothing.
Бо Він знає нікче́мності лю́дські та бачить насилля, — і Він не догля́не?
12 Yet vaine man would be wise, though man new borne is like a wilde asse colte.
Тож люди́на порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля́!
13 If thou prepare thine heart, and stretch out thine hands toward him:
Якщо ти зміцни́ш своє серце, і свої ру́ки до Нього простя́гнеш, —
14 If iniquitie be in thine hand, put it farre away, and let no wickednesse dwell in thy Tabernacle.
якщо є беззако́ння в руці твоїй, то прожени́ ти його, і кривда в наме́тах твоїх нехай не пробува́є, —
15 The truely shalt thou lift vp thy face without spot, and shalt be stable, and shalt not feare.
тож тоді ти піді́ймеш обличчя невинне своє, і бу́деш міцни́й, і не будеш боятись!
16 But thou shalt forget thy miserie, and remember it as waters that are past.
Бо забудеш стражда́ння, — про них будеш зга́дувати, як про воду, яка пропливла́.
17 Thine age also shall appeare more cleare then the noone day: thou shalt shine and bee as the morning.
Від пі́вдня повстане життя, а те́мрява буде, як ра́нок.
18 And thou shalt bee bolde, because there is hope: and thou shalt digge pittes, and shalt lye downe safely.
І будеш ти певний, бо маєш наді́ю, і ви́копаєш собі яму та й будеш безпе́чно лежати, —
19 For when thou takest thy rest, none shall make thee afraide: yea, many shall make sute vnto thee.
і будеш лежати, й ніхто не споло́шить, і багато-хто будуть підле́щуватися до обличчя твого́.
20 But the eyes of the wicked shall faile, and their refuge shall perish, and their hope shalbe sorow of minde.
А очі безбожних мину́ться, і згине приту́лок у них, а їхня наді́я — то сто́гін душі!“
