Genesis 21
1 Nowe the Lord visited Sarah, as he had saide, and did vnto her according as he had promised.
А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
2 For Sarah conceiued, and bare Abraham a sonne in his olde age, at the same season that God tolde him.
І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
3 And Abraham called his sonnes name that was borne vnto him, which Sarah bare him, Izhak.
І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
4 Then Abraham circumcised Izhak his sonne, when he was eight dayes olde, as God had commanded him.
І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
5 So Abraham was an hundreth yeere olde, when his sonne Izhak was borne vnto him.
А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
6 Then Sarah said, God hath made me to reioyce: all that heare will reioyce with me.
І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.
7 Againe she said, Who would haue saide to Abraham, that Sarah shoulde haue giuen children sucke? for I haue borne him a sonne in his olde age.
І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.
8 Then the childe grewe and was weaned: and Abraham made a great feast the same day that Izhak was weaned.
І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
9 And Sarah sawe the sonne of Hagar the Egyptian (which she had borne vnto Abraham) mocking.
І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
10 Wherefore she saide vnto Abraham, Cast out this bond woman and her sonne: for ye sonne of this bonde woman shall not be heire with my sonne Izhak.
I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.
11 And this thing was very grieuous in Abrahams sight, because of his sonne.
Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
12 But God said vnto Abraham, Let it not be grieuous in thy sight for the childe, and for thy bonde woman: in all that Sarah shall say vnto thee, heare her voyce: for in Izhak shall thy seede be called.
І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
13 As for the sonne of the bond woman, I will make him a nation also, because he is thy seede.
І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.
14 So Abraham arose vp early in ye morning, and tooke bread, and a bottell of water, and gaue it vnto Hagar, putting it on her shoulder, and the childe also, and sent her away: who departing wandred in the wildernesse of Beer-sheba.
І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
15 And when the water of the bottell was spent, she cast the childe vnder a certaine tree.
І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
16 Then she went and sate her ouer against him a farre off about a bowe shoote: for she said, I will not see the death of the child. and she sate downe ouer against him, and lift vp her voyce and wept.
І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
17 Then God heard the voyce of ye childe, and the Angel of God called to Hagar from heauen, and said vnto her, What aileth thee, Hagar? feare not, for God hath heard the voyce of the childe where he is.
І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.
18 Arise, take vp the childe, and holde him in thine hand: for I will make of him a great people.
Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.
19 And God opened her eyes, and she sawe a well of water. so she went and filled the bottell with water, and gaue the boy drinke.
І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
20 So God was with the childe, and he grewe and dwelt in the wildernesse, and was an archer.
І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
21 And he dwelt in the wildernesse of Paran, and his mother tooke him a wife out of the land of Egypt.
І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.
22 And at that same time Abimelech and Phichol his chief captaine spake vnto Abraham, saying, God is with thee in all that thou doest.
І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!
23 Nowe therefore sweare vnto me here by God, that thou wilt not hurt me, nor my children, nor my childrens children: thou shalt deale with me, and with the countrey, where thou hast bene a stranger, according vnto the kindnesse that I haue shewed thee.
А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.
24 Then Abraham said, I will sweare.
І сказав Авраам: „Я присягаю!“
25 And Abraham rebuked Abimelech for a well of water, which Abimelechs seruants had violently taken away.
І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
26 And Abimelech saide, I knowe not who hath done this thing: also thou toldest me not, neither heard I of it but this day.
І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.
27 Then Abraham tooke sheepe and beeues, and gaue them vnto Abimelech: and they two made a couenant.
І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.
28 And Abraham set seuen lambes of the flocke by themselues.
І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
29 Then Abimelech said vnto Abraham, What meane these seuen lambes, which thou hast set by themselues?
І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“
30 And he answered, Because thou shalt receiue of mine hand these seuen lambes, that it may be a witnes vnto me, that I haue digged this well.
А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.
31 Wherefore the place is called Beer-sheba, because there they both sware.
Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
32 Thus made they a couenant at Beer-sheba: afterward Abimelech and Phichol his chiefe captaine rose vp, and turned againe vnto the land of the Philistims.
І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
33 And Abraham planted a groue in Beer-sheba, and called there on the Name of ye Lord, the euerlasting God.
А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.
34 And Abraham was a stranger in the Philistims land a long season.
І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.
