Romans 8
1 So there is now no condemnation for those who are in Christ Jesus.
Тим же то тепер нема ніякого осуду тим, що в Христї Ісусї не по тїлу ходять, а по духу.
2 The law of the Spirit of life in Christ Jesus has set me free from the law of sin and death.
Закон бо духа життя в Христї Ісусї визволив мене від закону гріха і від смерти.
3 What the law couldn't do because it was powerless due to our sinful nature, God was able to do! By sending his own Son in human form, God dealt with the whole problem of sin and destroyed sin's power in our sinful human nature.
Позаяк закон, ослаблений тілом, був безсилен, то Бог, піславши Сина свого в подобі тїла гріховного і ради гріха, осудив гріх у тїлї,
4 In this way we could fulfill the good requirements of the law by following the Spirit and not our sinful nature.
щоб оправданнє закону сповнилось в нас, которі не по тїлу ходимо, а по духу.
5 Those who follow their sinful nature are preoccupied with sinful things, but those who follow the Spirit concentrate on spiritual things.
Которі бо по тїлу, ті думають про тілесне, которі ж по духу, - про духовне.
6 The sinful human mind results in death, but having the mind led by the Spirit results in life and peace.
Думаннє бо тілесне - смерть, а думаннє духовне - життє і впокій.
7 The sinful human mind is hostile to God because it refuses to obey the law of God—in fact it never can,
Тим що думаннє тілесне - ворогуваннє проти Бога; законові бо Божому не корить ся, та й не може.
8 and those who follow their sinful nature can never please God.
Хто бо по тїлу, ті Богу вгодити не можуть.
9 But you're not following your sinful nature, but the Spirit—if it's true that the Spirit of God is living in you. For those that don't have the Spirit of Christ in them don't belong to him.
Ви ж не по тїлу, а в дусі, коли тільки Дух Божий, домує в вас. Коли ж хто Духа Христового не має, то сей не Його.
10 However, if Christ is in you, even though your body is going to die because of sin, the Spirit gives you life because you're now right with God.
Коли ж Христос в вас, тоді тіло мертве для гріха, дух же живий ради праведности.
11 The Spirit of him who raised Jesus from the dead lives in you. He who raised Jesus from the dead will also give life to your dead bodies through his Spirit that lives in you.
Коли ж Дух Того, хто воскресив Ісуса з мертвих домує в вас, то Воскресивший Христа із мертвих оживить і смертні тїла ваші Духом своїм, що домує в вас.
12 So brothers and sisters, we don't have to follow our sinful nature that operates according to our human desires.
Тим же то, браттє, ми довжники не тілу, щоб, по тілу жити.
13 For if you live under the control of your sinful nature, you're going to die. But if you follow the way of the Spirit, putting to death the evil things you do, then you will live.
Коли бо живете по тїлу, то помрете; коли ж духом дїла тїлесні мертвите, будете живі.
14 All those who are led by the Spirit of God are God's children.
Котрі бо Духом Божим водять ся, ті сини Божі.
15 You were not given a spirit to enslave and terrify you once more. No, what you received was the spirit that makes you children in God's family. Now we can shout out, “God is our Father!”
Бо не прийняли ви духа неволї, знов на боязнь, а прийняли духа всиновлення, нимже покликуємо: Авва, Отче!
16 The Spirit himself agrees with us that we're God's children.
Сей самий Дух сьвідкує нашому духові, що ми дїти Божі,
17 If we're his children, then we're his heirs. We are heirs of God, and heirs together with Christ. But if we want to share in his glory we must share in his sufferings.
коли ж дїти, то й насдїдники, наслїдники Божі, а спільні наслїдники Христові, коли тільки з Ним страждемо, щоб з Ним і прославитись.
18 Yet I'm convinced that what we suffer in the present is nothing compared to the future glory that will be revealed to us.
Думаю бо, що муки теперішнього часу недостойні слави, що має явитись в нас.
19 All of creation is patiently waiting, longing for God to reveal his children.
Бо дожиданнє творива дожидає одкриття синів Божих.
20 For God allowed the purpose of creation to be frustrated.
Суетї бо твориво пїдневолидось не по волї, а через підневолившого, в надїї,
21 But creation itself waits in hope for the time when it will be set free from the slavery of decay and share the glorious freedom of God's children.
що й саме твориво визволить ся з неволї зотлїння на волю слави дітей Божих.
22 We know that all creation groans with longing, suffering birth-pains even up till now.
Знаємо бо, що все твориво вкупі стогне і мучить ся аж досї.
23 Not only creation, but we too, who have a foretaste of the Spirit, we groan inwardly as we wait for God to “adopt” us—the redemption of our bodies.
Не тільки ж (воно), та й ми самі, первоплід духа маючи, й ми самі в собі стогнемо, ждучи всиновлення, избавлення тіла нашого.
24 For we were saved by hope. Yet hope that's already seen isn't hope at all. Who hopes for what they can already see?
Надїєю бо спаслись ми; надія ж видима не єсть надія; що бо хто бачить, чого й надіятись?
25 Since we're hoping for what we haven't yet seen, we wait for it patiently.
Коли ж надіємось, чого не бачимо, терпіннєм ждемо.
26 Similarly the Spirit helps us in our weakness. We don't know how to speak with God, but the Spirit himself intercedes with and through us by groans that can't be put into words.
Так же само й Дух помагав нам в немощах наших; про що бо молитись нам так, як треба, не знаємо, та сам Дух заступаєть ся за нас стогнаннєм невимовним.
27 The one who examines the minds of everyone knows the Spirit's motives, because the Spirit pleads God's cause on behalf of the believers.
Той же, хто вивідує серця, знає, яка думка в Духа; бо по Богу промовляє за сьвятих.
28 We know that in all things God works for the good of those who love him, those who he has called to be part of his plan.
Знаємо ж, що люблячим Бога, усе допомагає до доброго, котрі по постанові покликані;
29 For God, choosing them in advance, set them apart to be like his Son, so that the Son would be the first of many brothers and sisters.
бо котрих наперед узнав, тих наперед і призначив, бути подобним образу Сина Його, щоб Він був первородним між многими братами.
30 Those that he chose, he also called; and those that he called, he also made right; and those that he made right, he also glorified.
А кого наперед призначив, тих і покликав; а кого прикликав, тих і оправдив, а кого справдив, тих і прославив.
31 So what's our response to all this? If God is for us, who can be against us?
Що ж скажемо на се? Коли Бог за нас, хто на нас?
32 God, who did not hold back his own Son, but gave him up for all of us, won't he also freely give us everything?
Він, що свого Сина не пощадив, а за всіх нас видав Його, хиба ж з Ним і всього нам не подарує?
33 Who can accuse God's special people of anything? It's God who sets us right,
Хто буде винуватити вибраних Божих? Бог же, той, що оправдує!
34 so who can condemn us? It's Christ Jesus who died—more importantly, who was raised from the dead—who stands at God's right-hand, presenting our case.
Хто ж се, що осуджує? (Та ж) Христое умер, ба й воскрес; Він і по правиці в Отця, Він і заступаєть ся за нас!
35 Who can separate us from Christ's love? Can oppression, distress, or persecution? Or hunger, poverty, danger, or violence?
Хто нас розлучить од любови Христової? чи горе, чи тіснота, чи гоненнє, чи голод, чи нагота, чи біда, чи меч?
36 Just as Scripture says, “For your sake we're in danger of being killed all the time. We're treated like sheep to be slaughtered.”
Яко ж писано: задля тебе вбивають нас увесь день, полічено нас як овечок на заріз.
37 No—in all that happens to us we're more than conquerors through him who loved us.
Та у всьому тому ми побіждаємо через Возлюбившого нас.
38 I'm absolutely convinced that neither death nor life, neither angels nor devils, neither the present nor the future, nor powers,
Упевнив ся бо я, що ні смерть, нї життє, нї ангели, ні князівства, нї сили, нї теперішнє, нї будуче,
39 neither height nor depth, in fact nothing in all creation can separate us from the love of God in Christ Jesus our Lord.
нї висота, нї глибина, ні инше яке твориво не возможе нас розлучити від любови Божої, що в Христї Ісусї, Господі нашім.
