Mark 3
1 Jesus went to the synagogue again. A man was there who had a crippled hand.
І ввійшов ізнов у школу; й був там чоловік, що мав суху руку.
2 Some of those there were watching Jesus to see if he would heal the man on the Sabbath, because they were looking for a reason to accuse him of breaking the law.
І назирали Його, чи сцїлить його в суботу, щоб обвинуватити Його.
3 Jesus told the man with the crippled hand, “Come and stand here in front of everyone.”
І рече до сухорукого чоловіка: Стань посередині.
4 “Is it lawful to do good on the Sabbath, or to do evil? Should you save life, or should you kill?” he asked them. But they didn't say a word.
І рече до них: Чи годить ся в суботу добро робити, чи зло робити? життє спасати, чи погубляти? Вони ж мовчали.
5 He looked around at them in exasperation, very upset by their hard-hearted attitude. Then he told the man, “Hold out your hand.” The man held out his hand, and it was healed.
І, позирнувши на них кругом гнівно, жалкуючи над скаменїлостю сердець їх, рехе чоловікові: Простягни руку твою. І простяг, і стала рука його здорова, як і друга.
6 The Pharisees left, and immediately began plotting with Herod's party as to how they might kill Jesus.
І вийшовши Фарисеї, зараз з Iродиянами зробили раду на Него, як Його погубити.
7 Meanwhile Jesus returned to the Sea, and a large crowd followed him. They were from Galilee, Judea,
Ісус же відійшов з учениками своїми до моря; а великий натовп із Галилеї йшов за Ним, і з Юдеї,
8 Jerusalem, Idumea, Transjordan, and from the regions of Tyre and Sidon. So many people came to see him because they'd heard all he was doing.
і з Єрусалиму, й з Ідумеї, і зза Йордану; й ті, що кругом Тира та Сидона, натовп великий, прочувши, скільки Він робив, поприходили до Него.
9 Jesus told his disciples to have a small boat ready in case the crowd crushed him,
І сказав Він ученикам своїм наготовити Йому човна задля народу щоб не тиснулись до Него.
10 because he had healed so many that all the sick people kept on pressing towards him so they could touch him.
Многих бо сцїлив, так що видались на Него, щоб приторкнутись до Него, хто з них мав недуги.
11 Whenever the evil spirits saw him they would fall down in front of him and shout out, “You are the Son of God!”
А духи нечисті, як бачили Його то падали ниць перед Ним, і кричали, говорячи: Ти єси Син Божий.
12 But he commanded them not to reveal who he was.
І остро грозив їм, щоб Його не виявляли.
13 Then Jesus went away to the hill country. He called those he wanted to be with him, and they came to him.
І вийшов Він на гору, й покликав, кого схотів сам, і поприходили до Него.
14 He chose twelve to be with him, and called them apostles. They were to be with him, and he would send them out to announce the good news,
І настановив дванайцятьох, щоб були з Ним, і щоб посилати їх проповідувати,
15 and with the authority to drive out demons.
і щоб мали силу сцїляти недуги, й виганяти біси.
16 These are the twelve he chose: Simon (whom he called Peter),
І дав Симонові імя Петр;
17 James the son of Zebedee and his brother John (who he called Boanerges, meaning “sons of thunder”),
та Якова Зеведеєвого, та Йоана, брата Якового, й дав їм імена Воанер-гес, що єсть: Сини громові;
18 Andrew, Philip, Bartholomew, Matthew, Thomas, James the son of Alphaeus, Thaddaeus, Simon the Revolutionary,
та Андрея, та Филипа, та Вартоломея, та Маттея, та Тому, та Якова Алфєєвого, та Тадея, та Симона Хананця,
19 and Judas Iscariot (who betrayed him).
та Юду Іскариодького, що зрадив Його.
20 Jesus went home, but such a large crowd gathered again that he and his disciples didn't even have time to eat.
Входять вони в господу, і знов сходить ся народ, так що не могли анї хлїба з'їсти.
21 When Jesus' family heard about it, they came to take him away, saying, “He's lost his senses!”
І прочувши свояки Його, вийшли взяти Його; казали бо, що Він не при собі.
22 But the religious leaders from Jerusalem said, “He's possessed by Beelzebub! It's by the ruler of demons that he's driving out demons!”
А письменники, поприходивши з Єрусалиму, казали, що Вельзевула має, і що бісовським князем виганяє біси.
23 But Jesus called them over to him. Using illustrations he asked them, “How can Satan throw out Satan?
І, покликавши їх, говорив до них приповістями: Як може сатана сатану виганяти?
24 A kingdom fighting itself can't continue.
І коли царство проти себе роздїлить ся, не може стояти царство те.
25 A household that's divided is doomed.
І коли господа проти себе роздїлить ся, не може стояти господа тая.
26 If Satan is divided and fights against himself, he won't last long—he'll soon come to an end.
І коли сатана устав проти себе, й розділив ся, не може стояти, а копець йому.
27 Clearly, if someone breaks into the house of a strong man and tries to take his things, he won't get far in his theft unless he ties up the strong man first.”
Не може нїхто надоби сильного, ввійшовши в господу його, пожакувати, як перше сильного не звяже; аж тодї господу його пограбить.
28 “I tell you the truth: all sins and blasphemies can be forgiven,
Істино глаголю вам: Що всї гріхи відпустять ся синам чоловічим, і хули, якими б вони нї хулили;
30 (Jesus said this because they said, “He has an evil spirit.”)
бо казали: Духа нечистого має.
31 Then Jesus' mother and brothers arrived. They waited outside and sent him a message, asking him to come out.
Приходять тодї брати й мати його, й стоячи на дворі, послали до Него, кличучи Його.
32 The crowd that was sitting around him told him, “Your mother and brothers are outside asking for you.”
І сидїв народ круг Него; кажуть же Йому: Ось мати Твоя і брати Твої на дворі шукають Тебе.
33 “Who is my mother? Who are my brothers?” he responded.
І, озвавшись до них, рече: Хто се мати моя, або брати мої?
34 Looking around at all those sitting there in a circle, he said, “Here is my mother! Here are my brothers!
І, позирнувши кругом по тих, що сидїли коло Него, рече: Оце мати моя, і брати мої!
35 Whoever does what God wants, they are my brother, and sister, and mother.”
Хто бо чинити ме волю Божу, той брат менї, й сестра моя, і мати.
