John 6
1 After this, Jesus left to go to the other side of the Sea of Galilee (also known as the Sea of Tiberias).
Після сього пійшов Ісус на той бік моря Галилейського, Тивериядського,
2 A large crowd was following him, for they'd seen his miracles of healing.
І йшло за Ним багато народу, бо бачили Його ознаки, що робив над недужими.
3 Jesus went up a hill and sat down there with his disciples.
Зійшов же на гору Ісус, і сидїв там з учениками своїми.
4 The time for the Jewish festival of the Passover was approaching.
Була ж близько пасха, сьвято Жидівське.
5 When Jesus looked up, and saw a large crowd coming towards him, he asked Philip, “Where can we buy enough bread to feed all these people?”
Знявши ж Ісус очі і побачивши, що багато народу йде до Него, рече до филипа: Звідкіля купимо хлїба, щоб вони попоїли?
6 He only asked this to see how Philip would respond, because Jesus already knew what he was going to do.
Се ж сказав, вивідуючи його, бо сам знав, що має роботи.
7 “Two hundred silver coins wouldn't buy enough bread to give everyone even just a little,” Philip replied.
Відказав Йому Филип: За двісті денариїв хлїба не стане їм, щоб кожному з них хоч трохи досталось.
8 One of his disciples, Andrew, Simon Peter's brother, spoke up.
Каже Йому один з учеників Його, Андрей, брат Симона Петра:
9 “There's a boy here who has five barley loaves and a couple of fish, but what good is that when there are so many people?”
Є тут хлопець один, що мав пять хлїбів ячних [ячмінних] та дві рибки; тільки що сього на стільки?
10 “Have everybody sit down,” Jesus said. There was plenty of grass there, so they all sat down, the men numbering around five thousand.
Рече ж Ісус: Заставте людей сїдати. Була ж трава велика на тому місці. Посідали ж чоловіки, числом тисяч з пять.
11 Jesus took the bread, gave thanks, and had it handed out to the people as they sat there. Then he did the same with the fishes, making sure the people had as much as they wanted.
Прийнявши ж хлїби Ісус, і оддавши хвалу, подав ученикам, ученики ж сидячим; так само й риби, скільки хотіли.
12 Once they were all full, he said to his disciples, “Collect what's left over so nothing is wasted.”
Як же наситились, рече ученикам своїм: Позбирайте останки окрушин, щоб не пропало нїщо.
13 So they collected and filled twelve baskets with the pieces of the five barley loaves the people had eaten.
Зібрали ж і наповнили дванайцять кошів окрушин із пяти хлїбів ячних, що зосталось у тих, що їли.
14 When the people saw this miracle, they said, “Surely this is the Prophet who was to come into the world.”
Люде ж, бачивши, яку ознаку зробив Ісус, сказали, що се справді пророк, грядущий на сьвіт.
15 Jesus realized that they were about to force him to become their king, so he left them and went up into the hills to be by himself.
Як же постеріг Ісус, що хочуть прийти та схопити Його, щоб зробити Його царем, то пійшов ізнов на гору сам один.
16 When evening came, his disciples went down to the sea,
Як же настав вечір, пійшли ученики Його над море,
17 climbed into a boat, and headed across the water towards Capernaum. By now it was night and Jesus had not joined them yet.
і, ввійшовши в човен, плили на той бік моря у Капернаум. І вже стемнїло, й не приходив до них Ісус.
18 A strong wind began blowing and the sea grew rough.
А море, од великого вітру, що пурхав, піднялось.
19 When they had rowed three or four miles, they saw Jesus walking on the sea, coming towards the boat. They were very frightened.
Одпливши ж гоней на двайцять і пять або трийцять, бачять, що Ісус ходить по морю, і до човна наближують ся, і полякались.
20 “Don't be afraid!” he told them. “It's me.”
Він же рече їм: Се я; не лякайтесь.
21 Then they gladly took him into the boat, and immediately they reached the shore where they were going.
Тодї радо прийняли Його в човен, і зараз човен опинивсь коло землї, куди вони прямували.
22 The next day the crowd that had stayed on the other side of the sea noticed that there had been only one boat there, and that Jesus had not got into the boat with his disciples, but they had left without him.
Назавтра народ, стоячий по тім боці моря, побачивши, що иншого човна не було там, тільки один той, у котрий ввійшли ученики Його, й що не ввійшов з учениками сво'їми Ісус у човен, а що самі ученики Його відчалили,
23 Then other boats arrived from Tiberias, landing near to the place where they'd eaten the bread once the Lord had blessed it.
инші ж човни поприходили з Тиверияди поблизу місця, де їли хліб, як хвалу оддав Господь;
24 Once the crowd realized that neither Jesus nor his disciples were there, they got into the boats and went over to Capernaum, looking for Jesus.
побачивши ж оце люде, що Ісуса там нема, анї учеників Його, ввійшли і вони в човни, та й прибули в Капернаум, шукаючи Ісуса.
25 When they found him on the other side of the sea, they asked him, “Rabbi, when did you get here?”
І, знайшовши Його на тім боцї моря, сказали Йому: Рави, коли прибув єси сюда?
26 “I tell you the truth,” Jesus replied, “you're looking for me because you ate as much bread as you wanted, not because you understood the miracles.
Відказав Їм Ісус і рече: Істино, істино глаголю вам: Шукаєте мене не тому, що бачили ознаки, а що їли хлїб, та й наситились.
27 Don't be preoccupied about food that doesn't last, but concentrate on the lasting food of eternal life which the Son of man will give you, for God the Father has placed his seal of approval on him.” (aiōnios g166)
Трудіть ся не для їжи погибаючої, а для їжи, що зостаєть ся в вічне життє, котру Син чоловічий вам дасть; Сього бо Отець ствердив, Бог. (aiōnios g166)
28 So they asked him, “What do we have to do in order to do what God wants?”
Казали ж до Него: Що нам робити, щоб чинити діла Божі?
29 Jesus replied, “What God wants you to do is to trust in the one he sent.”
Відказав Ісус і рече їм: Се єсть дїло Боже, щоб вірувати в Того, кого післав Він.
30 “What miracle are you going to perform for us to see so we can trust you? What are you able to do?” they asked.
Казали ж Йому: Що ж робиш Ти за ознаку, щоб виділи ми, та й вірували Тобі? Що чиниш?
31 “Our forefathers ate manna in the desert in fulfillment of the Scripture that says, ‘He gave them bread from heaven to eat.’”
Батьки наші манну їли в пустинї, як писано: Хлїб з неба дав їм їсти.
32 “I tell you the truth, it wasn't Moses who gave you bread from heaven,” Jesus replied. “It's my Father who gives you the true bread of heaven.
Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Не Мойсей дав вам хлїб з неба, а Отець мій дає вам хлїб з неба правдивий.
33 For the bread of God is the one who comes from heaven and gives life to the world.”
Бо хлїб Божий той, що сходить з неба, і життє дає сьвітові.
34 “Lord, please give us this kind of bread all the time!” they said.
Казали ж до Него: Господи, всякого часу давай нам хлїб сей.
35 “I am the bread of life,” Jesus replied. “Anyone who comes to me will never be hungry again, and anyone who trusts in me will never be thirsty again.
Рече ж їм Ісус: Я хлїб життя, хто приходить до мене, не голодувати ме, і хто вірує в мене, не жаждувати ме нїколи.
36 But as I explained to you before, you have seen me, but you still don't trust me.
Тільки глаголю вам, що й видїли мене, та й не віруєте.
37 All those the Father gives me will come to me, and I won't reject any of them.
Усе, що дає менї Отець, до мене прийде; а хто приходить до мене, не вижену геть.
38 For I came down from heaven not to do what I want, but to do what the one who sent me wants.
Бо зійшов я з неба, не щоб чинити волю мою, а волю Пославшого мене.
39 What he wants is for me not to lose anyone he has given to me, but for me to raise them up at the last day.
Се ж воля пославшого мене Отця, щоб з усього, що дав менї, не погубив я нічого, а воскресив його останнього дня.
40 What my Father wants is for everyone who sees the Son and trusts in him to have eternal life, and for me to raise them up at the last day.” (aiōnios g166)
Се ж воля пославшого мене, щоб кожен, хто видить Сина й вірує в Него, мав житте вічне, і я воскрешу його останнього дня. (aiōnios g166)
41 Then the Jews began to grumble about him because he had said, “I am the bread that came down from heaven.”
Миркали [відказували] тодї Жиди про Него, що сказав: Я хлїб, що зійшов з небес;
42 They said, “Isn't this Jesus, the son of Joseph? We know his father and his mother. So how can he now tell us, ‘I came down from heaven’?”
і казали: Хиба се не Ісус, син Йосифів, котрого знаємо ми батька й Матїр? Як же Він каже: Що з неба зійшов я?
43 “Stop grumbling to each other,” Jesus said.
Озвав ся ж Ісус і рече їм: Не миркайте між собою.
44 “No one can come to me unless the Father who sent me attracts them, and I will raise them up at the last day.
Нїхто не може прийти до мене, коли Отець, пославший мене, не притягне його, й я воскрешу його останнього дня.
45 As is written in Scripture by the prophets, ‘Everyone will be taught by God.’ Everyone who listens to and learns from the Father comes to me.
Написано в пророків: І будуть усї навчені від Бога. Тим кожен, хто чув од Отця і навчивсь, приходить до мене.
46 Not that anyone has seen God, except he who is from God; he has seen the Father.
Не то, щоб Отця хто видїв, тільки Той, хто від Бога, Той видїв Отця.
Істино, істино глаголю вам: Хто вірує в мене, має життє вічне. (aiōnios g166)
48 I am the bread of life.
Я хлїб життя.
49 Your forefathers ate manna in the desert but they still died.
Батьки ваші їли манну в пустинї, та й повмирали.
50 But this is the bread that comes down from heaven, and anyone who eats it won't ever die.
Се хлїб, що з неба сходить, щоб, хто їсть Його, не вмер.
51 I am the life-giving bread from heaven, and anyone who eats this bread will live forever. The bread is my flesh that I give so that the world may live.” (aiōn g165)
Я хлїб живий, що з неба зійшов. Коли хто їсть сей хлїб, жити ме по вік; а хлїб, що я дам, се тіло моє, що я дам за життє сьвіту. (aiōn g165)
52 Then the Jews argued heatedly among themselves. “How can this man give us his flesh to eat?” they asked.
Змагались тодї між собою, говорячи: Як може Він дати нам тіло їсти?
53 Jesus told them, “I tell you the truth, unless you eat the flesh of the Son of man and drink his blood, you cannot truly live.
Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Як не їсте тіла Сина чоловічого й не пєте Його крові, не маєте життя в собі.
54 Those who eat my flesh and drink my blood have eternal life, and I will raise them up at the last day. (aiōnios g166)
Хто їсть тіло моє і пє мою кров, має життє вічне, і я воскрешу його останнього дня. (aiōnios g166)
55 For my flesh is true food, and my blood is true drink.
Тїло моє справді єсть їжа, а кров моя справді єсть напиток.
56 Those who eat my flesh and drink my blood remain in me, and I remain in them.
Хто їсть тїло моє і пє кров мою, в менї пробуває, а я в йому.
57 Just as the life-giving Father sent me and I live because of the Father, so anyone who feeds on me will live because of me.
Як післав мене живий Отець, і я живу Отцем, так і хто їсть мене, й той жити ме мною.
58 Now this is the bread that came down from heaven, not the kind your forefathers ate and still died. Anyone who eats this bread will live forever.” (aiōn g165)
Се хлїб, що з неба зійшов. Не як батьки ваші їли манну та й повмирали; хто їсть сей хлїб, жити ме по вік. (aiōn g165)
59 Jesus explained this while he was teaching in a synagogue at Capernaum.
Се Він глаголав у школі, навчаючи в Капернаумі.
60 Many of his disciples when they heard it said, “This is hard to accept! Who can follow it?”
Многі ж слухавши з учеників Його казали: Жорстоке се слово; хто може його слухати?
61 Jesus saw that his disciples were complaining about this, so he asked them, “Are you offended by this?
Знаючи ж Ісус сам у собі, що миркають про Него ученики Його, рече їм: Се вас блазнить?
62 Then what if you were to see the Son ascend to where he was before?
Що ж, коли побачите Сина чоловічого, як входить туди, де перше був?
63 The Spirit gives life; the physical body doesn't do anything. The words I've told you are spirit and life!
Се дух, що оживлює; тіло не годить ся нї на що. Слова, що я глаголю вам, се дух і життє.
64 Yet there are some of you who don't trust me.” (Jesus had known from the very beginning who didn't trust him, and who would betray him.)
Тільки ж є такі між вами, що не вірують. Знав бо з почину Ісус, котрі не вірують, і хто зрадить Його.
65 Jesus added, “This is why I told you that no one can come to me unless it is made possible by the Father.”
І рече: Тим глаголав вам, що ніхто не може прийти до мене, коли не буде дано йому від Отця мого.
66 From this time on many of Jesus' disciples gave up and no longer followed him.
Після сього багато з учеників Його пійшли назад, і вже більш з Ним не ходили.
67 Then Jesus asked the twelve disciples, “What about you? Do you want to leave as well?”
Рече ж Ісус дванайцятьом: Чи й ви хочете йти?
68 Simon Peter answered, “Lord, who would we follow? You're the one who has the words of eternal life. (aiōnios g166)
Відказав тодї Йому Симон Петр: Господи, до кого йти нам? у Тебе слова життя вічнього, (aiōnios g166)
69 We trust in you, and we're convinced that you are God's Holy One.”
і ми увірували й взнали, що Ти єси Христос, Син Бога живого.
70 Jesus replied, “Didn't I choose you, the twelve disciples? Yet one of you is a devil.”
Відказав їм Ісус: Хиба не я вас дванайцятьох вибрав? А один з вас диявол.
71 (Jesus was referring to Judas, son of Simon Iscariot. He was the one of the twelve disciples who would betray Jesus.)
Говорив же про Юду Симонового Іскариота: сей бо мав Його зрадити, один з дванайцяти.
