2 Corinthians 6
1 As workers together with God we also plead with you not to make your acceptance of God's grace worthless.
Помагаючи ж (Йому), благаємо вас, щоб ви марно благодать Божу не приймали.
2 Just as God said, “At the right time I heard you, and on the day of salvation I rescued you.” Believe me: now is the right time! Now is the day of salvation!
(Бо глаголе: Приятного часу вислухав я тебе, і в день спасення поміг тобі. Ось тепер пора приятна, ось тепер день спасення.)
3 We don't put anything in anyone's way that would trip them up, making sure the work we do won't be criticized.
Ніякого нї в чому не даємо спотикання, щоб не було ганене служеннє,
4 Instead we try to demonstrate we are good servants of God in every way we can. With a great deal of patience we put up with all kinds of trouble, hardship, and distress.
а у всьому показуючи себе яко слуг Божих: у великому терпінню, в горю, в нуждах, в тіснотах,
5 We have been beaten up, thrown into prison, and attacked by mobs. We have been worked to the bone, suffering sleepless nights and hunger.
в ранах, в темницях, в бучах, у працях, у недосипаннях, у постах,
6 We demonstrate who we are by living blameless lives in the knowledge of God, with a great deal of patience, being kind and filled with the Holy Spirit, showing sincere love.
в чистоті, в знанню, в довготерпінню, в добрості, в сьвятому Дусї, в любові нелицемірній,
7 We speak truthfully, living in the power of God. Our weapons consist of what is true and right; we attack with our right hand and we defend with our left.
в словах правди, в силї Божій, із зброєю праведности в правій і лївій,
8 We continue whether we are honored or dishonored, whether we are cursed or praised. People call us frauds but we tell the truth.
славою і безчестєм, ганьбою і хвалою; яко дуросьвіти, та правдиві;
9 We are disregarded, even though we are well-known; given up for dead, but we're still alive; lashed, but not killed.
яко незнані, та познані; яко вмираючі, і ось ми живі; яко карані, та не повбивані;
10 Seen as miserable, we are always rejoicing; as poor, but we make many rich; as destitute, but we own everything!
яко сумні, а завсїди веселі, яко вбогі, многих же збогачуючі; яко нічого немаючі, а все держучи.
11 I've been speaking bluntly, my Corinthian friends, loving you with a big heart!
Уста наші відкрились до вас, Коринтяне, - серця, наші розпросторились.
12 We haven't kept our love from you, but you have kept your love from us.
Не стіснені ви в нас, а тїснитесь в утробах ваших.
13 Please respond in the same way, as if you were my children, and be big-hearted!
Такою ж нагородою (кажу вам, як дїтям) розпросторітесь і ви.
14 Don't join together with people who don't believe—for what connection does goodness have with wickedness? What do light and darkness have in common?
Не ходіть у жадному ярмі з невірними, яке бо товаришуваннє праведности і беззаконня, і яка спільність сьвітла з темрявою?
15 How could Christ and the Devil ever agree? How could a believer and an unbeliever share together?
Яка ж згода в Христа з Велиялом? або яка часть вірному з невірним?
16 What compromise could the Temple of God make with idols? For we are a temple of the living God, just as God said: “I will live in them and walk among them. I will be their God, and they will be my people.”
І яка згода церкви Божої з ідолською? бо ви церква Бога живого, яко ж рече Бог: вселю ся в них, і ходити му; і буду їм Бог, а вони будуть менї люде.
17 “So leave them, and separate yourselves from them, says the Lord. Don't touch anything that is unclean, and I will accept you.”
Тимже вийдіть із між них, і відлучіть ся, глаголе Господь, і до нечистого не приторкайтесь; і я прийму вас,
18 “I will be like a Father to you, and you will be sons and daughters to me, says the Lord Almighty.”
і буду вам за отця, а ви будете менї за синів і дочок, глаголе Господь Вседержитель.
