1 Corinthians 4
1 So think of us as Christ's servants given the responsibility for “the mysteries of God.”
Так нас нехай вважає чоловік, яко слуг Христових, і доморядників тайн Божих.
2 More than this, those who have such responsibilities are required to be trustworthy.
Ще ж до того від доморядників вимагають, щоб кожного знайдено вірним.
3 Personally it hardly matters to me if you or anyone else judges me—in fact I don't even judge myself.
Та се в мене найменша річ, щоб мене судили ви або людський суд; ні, я й сам себе не суджу.
4 I don't know of anything I've done wrong, but that doesn't make me morally right. It's the Lord who judges me.
Бо нічого на себе не знаю, та сим я не оправдуюсь; суддя ж мій Бог.
5 So don't judge anything before the right time—when the Lord comes. He will bring to light all the darkest secrets that are hidden, and he will reveal people's motives. God will give everyone whatever praise they deserve.
Тимже ні про що перше часу не судіть, доки прийде Господь, котрий висьвітить сховане в темряві і виявить думки сердець; а тоді похвала, буде кожному від Бога,
6 Now, brothers and sisters, I have applied this to Apollos and myself as an example for you. That way you will learn not to go beyond what has been written, and not in arrogance prefer one over the other.
Се ж, браттє, приложив я до себе та Аполоса задля вас, щоб ви з нас навчились не думати більш того, шо написано, щоб один перед одним не неслись гордо проти другого.
7 Who made you so special? What do you have that you weren't given? Since you were given it, why do you proudly claim you weren't?
Хто бо тебе одрізняє? що ж маєш, чого не прийняв (од Бога)? а коли прийняв, то чого величаєш ся, мов би не прийнявши?
8 You think you have all you need. You think you're so wealthy. You think you're kings already, and don't need us. I wish you were really ruling as kings, so we could rule with you!
Ви вже ситі, вже забагатіли, без нас зацарювали. О, щоб ви зацарювали, щоб і ми з вами царювали!
9 The way I see it, God has put us apostles on display as the last in the line, condemned to die. We have been made a public show before the entire universe, to angels and to human beings.
Та я думаю, що Бог нас, апостолів, яко останніх поставив, мов на смерть призначених; бо видовищем зробились ми сьвітові, і ангелам, і людям.
10 We're Christ's fools, but you are so wise in Christ! We're the weak ones, but you are so strong! You have the glory, but we are despised!
Ми дурні задля Христа, ви ж мудрі в Христї; ми немічні, ви ж кріпкі; ви славні, ми ж безчесні.
11 Right up till now we're hungry and thirsty. We have no clothes. We're badly beaten up, and we have no place to call home.
Ще ж і до сієї години й голодуємо й жаждуемо, й наготїєм і биті в лице, і тиняємось,
12 We struggle on doing manual work. When people curse us, we bless them. When they persecute us, we put up with it.
і трудимось, працюючи своїми руками; нас лають, а ми благословляємо; нас гонять, ми терпимо;
13 When they insult us, we respond with kindness. Even now we are treated like dirt, the worst trash in the whole world.
нас хулять, ми молимось; мов сьміттє сьвіту стали ся ми, ометиця всім аж досі.
14 I'm not writing like this to make you feel ashamed, but to caution you as my children whom I love so much.
Не на сором вам се пишу, а яко дітей моїх любих остерегаю.
15 Even though you may have thousands of Christian instructors, you don't have many fathers—it was in Christ Jesus that I became your father when I shared the good news with you.
Бо, коли б ви мали й тисячі наставників у Христї, та батьків небагато; бо в Христї Ісусї благовістєм я вас появив (зродив).
16 So I'm pleading with you to imitate me!
Благаю ж оце вас, будьте послїдувателями моїми.
17 That's why I sent Timothy to you, my trustworthy son in the Lord who I love so much. He will remind you about the way I follow Christ, just as I always teach in every church I visit.
Про се післав я до вас Тимотея, мою любу дитину і вірного в Господі, котрий вам нагадає про дороги мої в Христї, яко ж усюди у всякій церкві я навчаю.
18 Some among you have become arrogant, thinking I wouldn't bother coming to see you.
Мов би не мав я до вас прийти, так розгордїли деякі.
19 But I am coming to visit you soon, if that's what the Lord wants. Then I'll find out what these arrogant people are saying, and what kind of power they have.
Я ж прийду скоро до вас, коли Господь схоче, і розвідаю не слово розгордївших, а силу.
20 For the kingdom of God is not about mere words, but about power.
Не в слові бо царство Боже, а в силї.
21 So what do you want? Shall I come with a stick to beat you, or in love and a gentle spirit?
Чого хочете? чи з лозиною прийти менї до вас, чи з любовю і духом лагідности?
