1 Corinthians 13
1 If I were to have eloquence in human languages—even the language of angels—but have no love, then I would only be an echoing gong or a clashing cymbal.
Коли мовами людськими глаголю й ангелськими, любови ж не маю, то став ся я як мідь дзвіняча і бубен гудячий.
2 If I were to speak prophecies, to know every secret mystery and be completely knowledgeable, and if I were able to have so much faith I could move mountains, but have no love, then I am nothing.
Коли маю пророцтво і знаю всі тайни і все знаннє, і коли маю всю віру, так щоб і гори переставляти, любови ж не маю, то я нїщо.
3 If I were to donate everything I own to the poor, or if I were to sacrifice myself to be burned as a martyr, and have no love, then I gain nothing.
І коли роздам увесь маєток мій, і коли тіло моє передам, щоб його спалено, любови ж не маю, то ніякої користи мені (з того).
4 Love is patient and kind. Love is not jealous. Love is not boastful. Love is not proud.
Любов довго терпить, милосердує; любов не завидує; любов не величаєть ся, не надимаєть ся,
5 Love does not act improperly, or insist on having its own way. Love is not argumentative and doesn't keep a record of wrongs.
не осоромлює, не шукає свого, не пориваєть ся до гнїву, не думає лихого;
6 Love takes no delight in evil but celebrates the truth.
не веселить ся неправдою, а веселить ся правдою;
7 Love never gives up, keeps on trusting, stays confident, and remains patient whatever happens.
все покриває, всьому йме віри, на все вповає, все терпить.
8 Love never fails. Prophecies will come to an end. Tongues will become silent. Knowledge will become useless.
Любов ніколи не впадає (гине); чи то ж пророцтва, вони впадуть; чи то мови, вони замовкнуть; чи то знаннє, воно зникне.
9 For our knowledge and our prophetic understanding are incomplete.
Бо від части знаємо і від части пророкуємо.
10 But when completeness comes, then what is incomplete disappears.
Як же прийде звершене, тодї те, що від части, зникне.
11 When I was a child, I spoke like a child, I thought like a child, I reasoned like a child. When I grew up I left behind such child-like ways.
Як був я малоліток, то яко малолїток говорив, яко малолїток розумів, яко малоліток думав; як же став чоловіком, то покинув дитяче.
12 At the moment we peer into a mirror's dim reflection, but then we shall see face to face. For now I only have partial knowledge, but then I shall know completely, just as I am completely known.
Бачимо бо тепер через дзеркало, в загадці, тоді ж лицем до лиця; тепер пізнаю від части, тоді ж пізнаю, яко ж і я познаний.
13 Trust, hope, and love last forever—but the most important is love.
Тепер же пробувають віра, надїя, любов, сї троє; більша ж із сих любов.
