Luke 17
1 Then He said to the disciples: “Things that cause people to fall are bound to come, but woe to him through whom they do come!
І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!
2 It would be better for him if a millstone were hung around his neck and he were thrown into the sea, than that he should cause one of these little ones to fall.
Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!
3 Watch out for yourselves: if your brother sins against you, rebuke him; and if he repents, forgive him.
Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.
4 Even if he sins against you seven times in a day, and seven times in that day returns, saying, ‘I repent,’ you must forgive him.”
І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“
5 The apostles said to the Lord, “Increase our faith.”
І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“
6 So the Lord said: “If you had faith like a mustard seed has, you could say to this mulberry tree, ‘Be uprooted, and be planted in the sea,’ and it would obey you.
А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!
7 “And which of you, having a slave plowing or tending sheep, will say to him when he comes in from the field, ‘Come at once and recline to eat’?
Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?
8 Will he not rather say to him, ‘Prepare something for me to eat, and gird yourself and serve me until I eat and drink, and afterward you will eat and drink’?
Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?
9 Does he thank that slave because he did the things commanded? I guess not!
Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
10 So likewise you, whenever you have done everything you were told to do, say, ‘We are unworthy slaves, because we have only done what we were supposed to.’”
Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“
11 Now as He was traveling toward Jerusalem, He went along between Samaria and Galilee.
І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.
12 And as He entered a certain village, ten men met Him—being lepers they stood at a distance.
І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.
13 They called out, saying, “Jesus, Master, have mercy on us!”
І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“
14 And paying attention He said to them, “Go and show yourselves to the priests.” It happened that as they went they were cleansed!
І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.
15 Well one of them, when he saw that he was healed, returned, glorifying God with a loud voice;
Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.
16 then he fell on his face at His feet, thanking Him—and he was a Samaritan!
І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...
17 So Jesus reacted by saying: “Were not all ten cleansed? So where are the nine?
Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?
18 None were found to return and give glory to God except this foreigner!”
Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“
19 Then He said to him, “Get up and go; your faith has made you well.”
І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“
20 Now when He was asked by the Pharisees when the Kingdom of God would come, He answered them and said: “The Kingdom of God does not come with observation;
А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно,
21 nor will they say, ‘Look, here!’ or ‘Look, there!’ because indeed the Kingdom of God is within you.”
і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“
22 Then He said to the disciples: “Days are coming when you will long to see one of the days of the Son of the Man, and you will not see it.
І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите.
23 And they will say to you, ‘Look, here!’ or ‘Look, there!’ Do not go along or follow.
І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть!
24 Because just like the lightning that lights the whole sky when it flashes, so also will the Son of the Man be in His day.
Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський.
25 But first He must suffer many things and be rejected by this generation.
А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього.
26 Also, just as it was in the days of Noah, so will it also be in the days of the Son of the Man.
І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:
27 They were eating, drinking, marrying and being given in marriage, until the day that Noah entered the ark, and the flood came and destroyed them all.
їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.
28 Likewise also as it was in the days of Lot; they were eating, drinking, buying, selling, planting, building—
Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
29 but on the day Lot went out from Sodom, fire and brimstone rained down from heaven and destroyed them all.
того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.
30 Even so will it be in the day when the Son of the Man is revealed.
Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться!
31 “In that day, he who is on the housetop, and his goods in the house, let him not go down to get them; and likewise he who is in the field, let him not turn back.
Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, —
32 Remember Lot's wife!
пам'ятайте про Ло́тову дружи́ну!
33 Whoever seeks to save his life will lose it, and whoever ‘wastes’ it will preserve it.
Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.
34 I tell you: on that night there will be two men in one bed; one will be taken and the other left.
Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться.
35 Two women will be grinding together; one will be taken and the other left.”
Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.
Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“
37 They reacted by saying to Him, “Where, Lord?” He said to them, “Where there is a carcass, there will the vultures also be gathered.”
І казали вони Йому в відповідь: „Де, Господи?“А Він відказав їм: „Де труп, там зберуться й орли“.
