Luke 1
1 Given that many have undertaken to set in order a narrative concerning those things that really did take place among us,
Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
2 just as those who became eyewitnesses, from the beginning, and ministers of the Word delivered them to us,
як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
3 it seemed good to me also, most excellent Theophilus, having taken careful note of everything from Above, to write to you with precision and in sequence,
тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
4 so that you may know the certainty of the things in which you were instructed.
щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
5 In the days of Herod, the king of Judea, there was a certain priest named Zacharias, of the priestly division of Abijah. His wife was of the daughters of Aaron and her name was Elizabeth.
За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
6 They were both righteous before God, walking blamelessly in all the commandments and ordinances of the Lord.
І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
7 But they had no child, because Elizabeth was barren; and they both were well advanced in years.
А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
8 Now it happened, as he was officiating as priest before God in the order of his division,
І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
9 according to the custom of the priesthood, that his lot was to burn incense, upon entering the sanctuary of the Lord;
за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
10 and the whole multitude of the people was praying outside at the hour of incense.
Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
11 Then an angel of the Lord appeared to him, standing at the right side of the altar of incense;
І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
12 and upon seeing him Zacharias was shaken, and a fear fell upon him.
І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
13 But the angel said to him: “Do not be afraid, Zacharias, because your prayer was heard, and your wife Elizabeth will bear you a son, and you shall call his name John.
А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
14 And you will have joy and exultation, and many will rejoice over his birth.
І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
15 For he will be great in the sight of the Lord; he must not drink either wine or strong drink; indeed, he will be filled with Holy Spirit already from his mother's womb.
Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
16 And he will turn many of the children of Israel to the Lord their God;
І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
17 in fact he himself will go before Him in the spirit and power of Elijah, ‘to turn the hearts of fathers to children’ and the disobedient to the mindset of the righteous, to prepare a people made ready for the Lord.”
І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
18 But Zacharias said to the angel: “How can I be sure of this? For I am an old man, and my wife is well advanced in years.”
І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
19 So in answer the angel said to him: “I am Gabriel, who stands in the presence of God; I was sent to speak to you and bring you this good news.
А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
20 Now look, you will be silent and not able to speak until the day in which these things happen, because you did not believe my words, which will be fulfilled in their proper time.”
І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
21 Now the people were waiting for Zacharias and wondering at his delay in the sanctuary.
А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
22 But when he came out he was unable to speak to them, and they understood that he had seen a vision in the sanctuary—he kept gesturing to them while remaining mute.
Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
23 And so, when the days of his service were fulfilled, he took off for home.
І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
24 Well after those days his wife Elizabeth became pregnant and stayed in seclusion five months. She kept saying,
А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
25 “So that's what the Lord has done for me in the days when He concerned Himself to take away my reproach among the people!”
„Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
26 Now in the sixth month the angel Gabriel was sent by God to a town of Galilee named Natsareth,
А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
27 to a virgin betrothed to a man whose name was Joseph, of the house of David; the virgin's name was Mary.
до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
28 So upon entering where she was the angel said, “Rejoice, recipient of grace, the Lord is with you; blessed are you among women!”
І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
29 But upon seeing him she was perplexed at his word and was trying to figure out what sort of greeting it might be.
Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
30 The angel said to her: “Do not be afraid, Mary, because you have found favor with God.
А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
31 Now then, you will conceive in your womb and give birth to a Son, and you shall call His name JESUS.
І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
32 He will be great, and will be called ‘Son of the Most High’; and the Lord God will give Him the throne of His father David,
Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
33 and He will reign over the house of Jacob into the ages; indeed, of His kingdom there will be no end!” (aiōn g165)
І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“. (aiōn g165)
34 So Mary said to the angel, “How shall this be, since I do not know a man?”
А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
35 In answer the angel said to her: “Holy Spirit will come upon you and the power of the Most High will hover over you; precisely for this reason the holy One who is to be born will be called ‘Son of God’!
І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
36 Furthermore, your relative Elizabeth, she has actually conceived a son in her old age and this is now the sixth month for her who was called barren;
А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
37 because any word spoken by God will be possible.”
Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
38 So Mary said: “Yes, I am the Lord's slave! Let it happen to me according to your word.” And the angel departed from her.
А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
39 Then Mary quickly got ready and went into the hill country in those days, to a town of Judah,
Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
40 and entered the house of Zacharias and saluted Elizabeth.
І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
41 Well it happened that as Elizabeth heard Mary's salutation the babe bounced up and down in her womb, and Elizabeth was filled with Holy Spirit.
Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
42 And she cried out with a great voice and said: “Blessed are you among women, and blessed is the Fruit of your womb!
і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
43 Why am I so favored that the mother of my Lord should come to me?
І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
44 Yes indeed, because as the sound of your salutation came into my ears the babe bounced up and down in my womb for joy.
Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
45 Blessed is she who believed, because there will be a fulfillment of the things that have been spoken to her from the Lord.”
Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
46 So Mary said: “My soul magnifies the Lord,
А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
47 and my spirit has exulted over God my Savior,
і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
48 in that He paid attention to the humble station of His slave (f). Yes indeed, because from now on all generations will declare me to be highly favored,
що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
49 in that the Mighty One did sublime things for me, and Holy is His name.
бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
50 His mercy is for generations of generations to those fearing Him.
і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
51 He has done mighty deeds with His arm; He has dispersed the arrogant in the reasoning of their hearts.
Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
52 He has dethroned rulers and exalted the lowly.
Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
53 He has filled the hungry with good things and sent the rich away empty.
удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
54 He has taken the part of His servant Israel, in remembrance of mercy,
Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“ (aiōn g165)
56 So Mary stayed with her about three months, and returned to her house.
І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
57 Now the time for Elizabeth to give birth was completed and she bore a son.
А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
58 Her neighbors and relatives heard that the Lord had used His great mercy with her, and they rejoiced with her.
І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
59 So it was, on the eighth day, that they came to circumcise the child, and they started calling him by the name of his father, Zacharias.
І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
60 His mother reacted and said, “Absolutely not; he shall be called John!”
І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
61 So they said to her, “There is no one among your relatives who is called by this name.”
А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
62 So they started motioning to his father, as to what he would have him called.
І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
63 Asking for a writing tablet he wrote this: “His name is to be John!” They all marveled.
Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
64 Immediately his mouth was opened and his tongue freed and he started to speak, blessing God.
І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
65 (Well a fear came on all who lived around them; and all these sayings kept being talked about throughout all the hill country of Judea.
І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
66 All who heard kept them in their hearts saying, “What then will this child be?” And the hand of the Lord was with him.)
А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
67 Now his father Zacharias was filled with Holy Spirit and prophesied saying:
Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
68 “Blessed be the Lord, the God of Israel, because He has visited and provided redemption for His people;
„Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
69 and has raised up a horn of deliverance for us in the house of His servant David
Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх, (aiōn g165)
71 deliverance from our enemies and out of the hand of all who hate us;
що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
72 to use mercy with our fathers, even to remember His Holy covenant,
що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
73 the oath that He swore to our father Abraham;
що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
74 to grant to us (having been rescued from the hand of our enemies) to serve Him without fear,
щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
75 in holiness and righteousness before Him all the days of our life.
у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
76 And you, child, will be called Prophet of the Most High, because you will go before the face of the Lord to prepare His ways,
Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
77 to give a knowledge of salvation to His people by the forgiveness of their sins,
щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
78 through the merciful compassions of our God, with which the divine Dawn has contemplated us,
через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
79 to give light to those who are sitting in darkness and the shadow of death, to guide our feet into the way of peace.”
щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
80 So the child kept growing and being strengthened in spirit, and he stayed in uninhabited areas until the day of his manifestation to Israel.
А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
