Song of Solomon 2
1 I am a narcissus of Sharon, A lily of the valleys.
„Я — саро́нська троя́нда, я доли́нна ліле́я!
2 As the lily among thorns, So is my love among the daughters.
Як ліле́я між те́реном, так подру́га моя поміж ді́вами!“
3 As the apple-tree among the trees of the wood, So is my beloved among the sons: In his shadow have I rapture and sit down; And his fruit is sweet to my taste.
„Як та яблуня між лісови́ми дере́вами, так мій коханий поміж юнака́ми, — його ті́ні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебі́ння солодкий!
4 He hath brought me to the house of wine, And his banner over me is love.
Він впровадив мене до виня́рні, а пра́пор його надо мною — любов!
5 Sustain ye me with raisin-cakes, Refresh me with apples; For I am sick of love.
Підкріпіте мене виногра́довим пе́чивом, освіжі́ть мене яблуками, — бо я хвора з любови!
6 His left hand is under my head, And his right hand doth embrace me.
Ліва рука його — під головою моєю, прави́ця ж його — пригорта́є мене!.
7 I charge you, daughters of Jerusalem, By the gazelles, or by the hinds of the field, That ye stir not up, nor awake [my] love, till he please.
Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газе́лями чи польови́ми оленями, — щоб ви не споло́хали, й щоб не збудили любови, аж доки йому́ до вподо́би!“
8 The voice of my beloved! Behold, he cometh Leaping upon the mountains, Skipping upon the hills.
„Голос мого коханого! Ось він іде, ось він скаче гора́ми, по пагі́рках вистри́бує.
9 My beloved is like a gazelle or a young hart. Behold, he standeth behind our wall, He looketh in through the windows, Glancing through the lattice.
Мій коханий подібний до са́рни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у ві́кна, заглядає у ґра́ти.
10 My beloved spake and said unto me, Rise up, my love, my fair one, and come away.
Мій коханий озвався й промовив до мене: „Уставай же, подру́го моя, моя кра́сна, й до мене ходи́!
11 For behold, the winter is past, The rain is over, it is gone:
Бо оце промину́ла пора дощова́, дощ ущу́х, перейшов собі він.
12 The flowers appear on the earth; The time of singing is come, And the voice of the turtle-dove is heard in our land;
Показались квітки́ на землі, пора солове́йка настала, і голос го́рлиці в нашому кра́ї луна́є!
13 The fig-tree melloweth her winter figs, And the vines in bloom give forth [their] fragrance. Arise, my love, my fair one, and come away!
Фіґа ви́пустила свої ранні плоди́, і розцвілі виногра́дини па́хощі ви́дали. Уставай же, подру́го моя, моя красна, й до ме́не ходи́!“
14 My dove, in the clefts of the rock, In the covert of the precipice, Let me see thy countenance, let me hear thy voice; For sweet is thy voice, and thy countenance is comely.
„Голубко моя у розщі́линах ске́льних, у бе́скіднім схо́вку, — дай побачити мені твоє ли́чко, дай почути мені голосо́к твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродли́ве!“
15 Take us the foxes, The little foxes, that spoil the vineyards; For our vineyards are in bloom.
„Ловіть нам лисиці, лисиня́та маленькі, що ушко́джують нам виногра́дники, виноградники ж наші — у цві́ті!
16 My beloved is mine, and I am his; He feedeth [his flock] among the lilies,
Мій коханий — він мій, я ж його́, він пасе між ліле́ями!
17 Until the day dawn, and the shadows flee away. Turn, my beloved: be thou like a gazelle or a young hart, Upon the mountains of Bether.
Поки день прохоло́ду наві́є, а ті́ні втечу́ть, — вернись, мій коханий, стань подібний до са́рни чи до молодого оленя в паху́чих гора́х!“
