Psalms 81
1 To the chief Musician. Upon the Gittith. [A Psalm] of Asaph. Sing ye joyously unto God our strength, shout aloud unto the God of Jacob;
Керівнику хору. У стилі ґіттіт. Псалом Асафів. Радісно співайте Богові, твердині нашій, вигукніть переможно Богові Якова!
2 Raise a song, and sound the tambour, the pleasant harp with the lute.
Заспівайте пісню, вдарте у бубон, заграйте на арфі милозвучній і лірі.
3 Blow the trumpet at the new moon, at the set time, on our feast day:
Сурміть у ріг на свято нового місяця і в повний місяць, у день святкування нашого.
4 For this is a statute for Israel, an ordinance of the God of Jacob;
Бо це постанова для Ізраїля, правило від Бога Якова.
5 He ordained it in Joseph [for] a testimony, when he went forth over the land of Egypt, [where] I heard a language that I knew not.
Він встановив це як одкровення для Йосифа, коли Він проходив по землі Єгипетській. Я чув мову, якої не знав:
6 I removed his shoulder from the burden; his hands were freed from the basket.
«Я зняв ярмо з його плеч, його руки звільнилися від коша.
7 Thou calledst in trouble, and I delivered thee; I answered thee in the secret place of thunder; I proved thee at the waters of Meribah. (Selah)
У скорботі ти покликав [Мене], і Я визволив тебе; відповідав тобі з-під покрову грозової хмари; випробовував тебе при водах Мериви. (Села)
8 Hear, my people, and I will testify unto thee; O Israel, if thou wouldest hearken unto me!
Слухай, народе Мій, Я буду свідчити тобі. О Ізраїлю, якби ти послухався Мене!
9 There shall no strange god be in thee, neither shalt thou worship any foreign god.
Нехай не буде в тебе чужого бога, і не вклоняйся богові чужоземному.
10 I am Jehovah thy God, that brought thee up out of the land of Egypt: open thy mouth wide, and I will fill it.
Я – Господь, Бог твій, Який вивів тебе із землі Єгипетської. Розкрий свої вуста, і Я наповню їх.
11 But my people hearkened not to my voice, and Israel would none of me.
Але народ Мій не слухався Мого голосу, Ізраїль не вподобав Мене.
12 So I gave them up unto their own hearts' stubbornness: they walked after their own counsels.
Тому полишив Я їх владі впертості власних сердець – нехай ходять за своїми задумами.
13 Oh that my people had hearkened unto me, that Israel had walked in my ways!
О, якби народ Мій слухався Мене, Ізраїль ходив би Моїми дорогами!
14 I would soon have subdued their enemies, and turned my hand against their adversaries.
Ще трохи, і Я підкорив би ворогів їхніх і на супротивників їхніх простягнув би руку Мою.
15 The haters of Jehovah would have come cringing unto him; but their time would have been for ever.
Ті, хто Господа ненавидить, плазували б перед Ним, і час [їхньої кари] тривав би вічно.
16 And he would have fed them with the finest of wheat; yea, with honey out of the rock would I have satisfied thee.
Я годував би Ізраїля найкращою пшеницею й насичував би тебе медом зі скелі».
