Psalms 53

1 To the chief Musician. On Mahalath: an instruction. Of David. The fool hath said in his heart, There is no God! They have corrupted themselves, and have done abominable iniquity: there is none that doeth good.

Керівнику хору. На мотив махалат. Повчання Давидове. Промовив безумний у своєму серці: «Немає Бога». Розбестились вони, вчинили огидні беззаконня, немає [нікого], хто б чинив добро.

2 God looked down from the heavens upon the children of men, to see if there were any that did understand, that did seek God.

Бог із небес поглядає на синів людських, щоб побачити, чи є [серед них] розумний, що шукає Бога.

3 Every one of them is gone back, they are together become corrupt: there is none that doeth good, not even one.

Усі як один збочили [з дороги], зіпсувалися; немає того, хто робив би добро, жодного немає.

4 Have the workers of iniquity no knowledge, eating up my people [as] they eat bread? they call not upon God.

Невже не схаменуться всі ті, хто чинить беззаконня, хто пожирає народ мій, немов хліб, хто Бога не кличе?

5 There were they in great fear, where no fear was; for God scattereth the bones of him that encampeth against thee. Thou hast put [them] to shame, for God hath despised them.

Там охопить їх страх, де немає чого боятися, Бо розкидає Бог кістки тих, хто оточив тебе; ти вкриєш їх ганьбою, адже Бог відцурався від них.

6 Oh that the salvation of Israel were come out of Zion! When God turneth again the captivity of his people, Jacob shall be glad, Israel shall rejoice.

О, хто дав би із Сіону порятунок Ізраїлеві! Коли Бог поверне з полону народ Свій, веселитиметься Яків, радітиме Ізраїль!