Psalms 35
1 [A Psalm] of David. Strive, O Jehovah, with them that strive with me; fight against them that fight against me:
Псалом Давидів. Господи, втруться в суперечку з тими, хто зі мною сперечається, почни воювати з тими, хто воює проти мене!
2 Take hold of shield and buckler, and stand up for my help;
Візьми щит і обладунки й повстань мені на допомогу!
3 And draw out the spear, and stop [the way] against my pursuers: say unto my soul, I am thy salvation.
Махни списом і загороди дорогу тим, хто переслідує мене. Скажи душі моїй: «Я – порятунок твій!»
4 Let them be put to shame and confounded that seek after my life; let them be turned backward and brought to confusion that devise my hurt:
Нехай посоромлені й принижені будуть ті, хто прагне згубити мою душу. Нехай розвернуться назад і вкриються ганьбою, хто зло проти мене задумує.
5 Let them be as chaff before the wind, and let the angel of Jehovah drive [them] away;
Нехай будуть вони як полова перед вітром, коли ангел Господній гнатиме їх.
6 Let their way be dark and slippery, and let the angel of Jehovah pursue them.
Нехай шлях їхній буде темний і слизький, коли ангел Господній переслідуватиме їх.
7 For without cause have they hidden for me their net [in] a pit; without cause they have digged [it] for my soul.
За те, що приховали для мене тенета без причини й безпідставно викопали яму для душі моєї.
8 Let destruction come upon him unawares, and let his net which he hath hidden catch himself: for destruction let him fall therein.
Нехай погибель прийде на нього несподівано, й у тенетах, що він для мене таємно розставив, заплутається сам і впаде в них собі на погибель.
9 And my soul shall be joyful in Jehovah; it shall rejoice in his salvation.
А моя душа веселитись буде в Господі, піднесеться від радості через Твоє спасіння.
10 All my bones shall say, Jehovah, who is like unto thee, who deliverest the afflicted from one stronger than he, yea, the afflicted and the needy from him that spoileth him!
Усі кістки мої нехай скажуть: «Господи, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш приниженого від того, хто сильніший від нього, приниженого й бідного – від того, хто грабує його».
11 Unrighteous witnesses rise up; they lay to my charge things which I know not.
Повстали проти мене жорстокі свідки, розпитують мене про те, чого я не знаю.
12 They reward me evil for good, [to] the bereavement of my soul.
Віддячують мені злом за добро, [тяжкою] втратою моїй душі.
13 But as for me, when they were sick, my clothing was sackcloth; I chastened my soul with fasting, and my prayer returned into mine own bosom:
Та коли вони хворіли, я вдягався в лахміття, постом виснажував мою душу, та молитва моя поверталася в нутро моє [без відповіді].
14 I behaved myself as though [he had been] a friend, a brother to me; I bowed down in sadness, as one that mourneth [for] a mother.
Я ходив, наче за другом чи братом моїм [сумуючи], наче матір оплакуючи, схилившись понуро.
15 But at my halting they rejoiced, and gathered together: the slanderers gathered themselves together against me, and I knew [it] not; they did tear [me], and ceased not:
А коли я спіткнувся, вони зраділи, і збиралися проти мене негідники, котрих я не знав, терзали мене безупинно.
16 With profane jesters for bread, they have gnashed their teeth against me.
Безбожними глузуваннями насміхалися, скреготіли на мене своїми зубами.
17 Lord, how long wilt thou look on? Rescue my soul from their destructions, my only one from the young lions.
Володарю, доки Ти дивитимешся на це? Відведи мою душу від їхніх згубних вчинків, від цих левів самотню мою!
18 I will give thee thanks in the great congregation; I will praise thee among much people.
Я прославлю Тебе в зібранні великому, посеред велелюддя хвалитиму Тебе.
19 Let not them that are wrongfully mine enemies rejoice over me; let them not wink with the eye that hate me without cause.
Нехай же не зловтішаються наді мною вороги мої неправедно, що даремно ненавидять мене. Нехай не підморгують очима [зловтішно] ті, хто ненавидить мене даремно.
20 For they speak not peace; and they devise deceitful words against the quiet in the land.
Бо не про мир вони говорять, але на мирних мешканців землі задумують підступне.
21 And they opened their mouth wide against me; they said, Aha! aha! our eye hath seen [it].
Роззявляють на мене свої пащі, кажучи: «Ага! Ага! Побачили цю [біду] наші очі!»
22 Thou hast seen [it], Jehovah: keep not silence; O Lord, be not far from me.
[Але ж і] Ти, Господи, побачив це, не мовчи! Владико, не віддаляйся від мене!
23 Stir up thyself, and awake for my right, for my cause, my God and Lord!
Пробудися і встань на мій суд, [втруться] в мою суперечку, Боже мій, Володарю мій!
24 Judge me, Jehovah my God, according to thy righteousness, and let them not rejoice over me.
Суди мене за правдою Твоєю, Господи, Боже мій; і нехай не зловтішаються вони наді мною.
25 Let them not say in their heart, Aha! so would we have it. Let them not say, We have swallowed him up.
Нехай не говорять вони в серцях своїх: «Ага, сталося, як ми хотіли!» Нехай не промовляють: «Ми проковтнули його!»
26 Let them be ashamed and brought to confusion together that rejoice at mine adversity; let them be clothed with shame and dishonour that magnify themselves against me.
Нехай посоромляться й ганьбою вкриються всі, хто радіє моєму лихові. Нехай одягнуться у сором і безчестя ті, хто величається наді мною.
27 Let them exult and rejoice that delight in my righteousness; and let them say continually, Jehovah be magnified, who delighteth in the prosperity of his servant.
Нехай же веселяться й радіють ті, кому до вподоби моя правда; нехай завжди промовляють вони: «Хай звеличиться Господь, Що бажає миру слузі Своєму!»
28 And my tongue shall talk of thy righteousness, [and] of thy praise, all the day.
Тоді язик мій проголошуватиме Твою правду, цілий день хвалитиме Тебе!
