Psalms 60
1 Unto the end. For those who will be changed, with the inscription of a title, of David himself, for instruction: when he set fire to Mesopotamia of Syria and Sobal, and Joab turned back and struck Idumea, in the valley of the salt pits, twelve thousand men. O God, you have rejected us, and you have ruined us. You became angry, and yet you have been merciful to us.
Для дириґента хору. На спів: „Лілея свідчення“. Золотий псалом Давидів для навча́ння, коли він підпалив був Ара́м двох річо́к і Ара́м Цови́, і коли вернувся Йоав і побив Едо́ма в Соляній долині, дванадцять тисяч. Боже, покинув Ти нас, розпоро́шив Ти нас, Ти нагні́вався був, — поверни́ся ж до нас!
2 You have moved the earth, and you have disturbed it. Heal its breaches, for it has been moved.
Ти землею затряс, і її розірвав, — уздоров же ула́мки її, бо вона захита́лась!
3 You have revealed to your people difficulties. You have made us drink the wine of remorse.
Ти вчинив, що наро́д Твій побачив тяжке́, напоїв нас отру́тним вином.
4 You have given a warning sign to those who fear you, so that they may flee from before the face of the bow, so that your beloved may be delivered.
Ти дав пра́пора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. (Се́ла)
5 Save me with your right hand, and hear me.
Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю правицею допоможи́, й обізви́ся до нас!
6 God has spoken in his holy place: I will rejoice, and I will divide Shechem, and I will measure the steep valley of the tabernacles.
У святині Своїй Бог промовив: „Нехай розвеселю́сь, — розділю́ Я Сихе́м і долину Сукко́тську поміряю!
7 Gilead is mine, and Manasseh is mine. And Ephraim is the strength of my head. Judah is my king.
Належить Мені Ґілеа́д, Мені Манасі́я, а Єфрем — охоро́на Моїй голові́, Юда — бе́рло Моє.
8 Moab is the cooking pot of my hope. Into Idumea, I will extend my shoe. To me, the foreigners have been made subject.
Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, филисте́ю, — вигукуй для Мене із радістю!“
9 Who will lead me into the fortified city? Who will lead me all the way to Idumea?
Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто́ до Едо́му мене попрова́дить?
10 Will not you, O God, who has rejected us? And will not you, O God, go out with our armies?
Хіба́ ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не ви́йдеш вже, Боже?
11 Grant us help from tribulation. For salvation from man is empty.
Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
12 In God, we will act virtuously. And those who trouble us, he will lead to nothing.
Ми мужність ви́явимо в Бозі, — і Він пото́пче противників наших!
