Psalms 59
1 Unto the end. May you not destroy. Of David, with the inscription of a title, when Saul sent and watched his house, in order to execute him. Rescue me from my enemies, my God, and free me from those who rise up against me.
Керівнику хору. На мотив «Не згуби». Міхтам Давидів, коли Саул послав людей стерегти його дім, щоб убити його. Визволи мене від ворогів Моїх, Боже мій, захисти мене від тих, хто підноситься проти мене.
2 Rescue me from those who work iniquity, and save me from men of blood.
Від тих, що чинять беззаконня, визволи мене і від людей кровожерних врятуй мене.
3 For behold, they have seized my soul. The strong have rushed upon me.
Ось вони чатують на душу мою, сильні змовляються проти мене не за беззаконня моє чи гріх, Господи.
4 And it is neither my iniquity, nor my sin, O Lord. I have run and gone directly, without iniquity.
Немає беззаконня в мене, але збігаються вони й готуються [до нападу]. Піднімися назустріч мені й поглянь.
5 Rise up to meet me, and see: even you, O Lord, the God of hosts, the God of Israel. Reach out to visit all nations. Do not take pity on all those who work iniquity.
Ти, Господи, Боже Воїнств, Боже Ізраїлю, пробудися, щоб покарати всі народи; не помилуй жодного з нечестивих зрадників! (Села)
6 They will return toward evening, and they will suffer hunger like dogs, and they will wander around the city.
Вони повертаються в сутінках вечірніх, виють, немов пси, обступають місто звідусіль.
7 Behold, they will speak with their mouth, and a sword is in their lips: “For who has heard us?”
Ось вивергають вони ганьбу, в устах у них – мечі! На їхніх язиках [приказка]: «Хто чує?»
8 And you, O Lord, will laugh at them. You will lead all the Gentiles to nothing.
Але Ти, Господи, посмієшся з них, поглузуєш з усіх народів.
9 I will guard my strength toward you, for you are God, my supporter.
Сило моя, Тебе я пильную очікуючи, адже Ти, Боже, твердиня моя.
10 My God, his mercy will precede me.
Бог, Що милує мене, піде поперед мене [переможно]; Бог покаже мені [падіння] супротивників моїх.
11 God will oversee my enemies for me. Do not slay them, lest at times my people may forget them. Scatter them by your virtue. And depose them, O Lord, my protector,
Не вбивай їх, щоб не забув мій народ; розкидай їх силою Своєю і кинь їх долілиць, щите наш, Владико!
12 by the offense of their mouth and by the speech of their lips. And may they be caught in their arrogance. And, for their cursing and lying, they will be made known
Гріх вуст їхніх – це слова, що губи їхні [промовили]. Нехай впіймані вони будуть гординею своєю за прокляття й кривду, що вони розповсюджують.
13 at the consummation, in the fury of the consummation, and so they will be no more. And they will know that God will rule over Jacob, even to the ends of the earth.
Знищ їх у гніві, знищ, щоб не було їх! Тоді відомо стане аж до країв землі, що Бог володарює серед Якова. (Села)
14 They will return toward evening, and they will suffer hunger like dogs, and they will wander around the city.
А вони повертаються в сутінках вечірніх, виють, немов пси, обступають місто звідусіль. (Села)
15 They will be dispersed in order to gnaw, and truly, when they will not have been satisfied, they will murmur.
Вони вештаються в пошуках їжі, та, не наситившись, ночують.
16 But I will sing your strength, and I will extol your mercy, in the morning. For you have been my supporter and my refuge in the day of my tribulation.
А я буду співати про міць Твою і вранці радісно про милість Твою виспівувати. Адже Ти був для мене прихистком, притулком у день моєї скорботи.
17 To you, my helper, I will sing psalms. For you are God, my supporter. My God is my mercy.
Сило моя, Тобі я співатиму, адже Ти, Боже, твердиня моя, Бог, Який милує мене.
