Psalms 52

1 Unto the end. The understanding of David. When Doeg the Edomite came and reported to Saul, David went to the house of Ahimelech. Why do you glory in malice, you who are powerful in iniquity?

Керівнику хору. Повчання Давидове, коли прийшов Доеґ-едомітянин до Саула й повідомив йому: «Давид у домі Ахімелеха». Чому ти хизуєшся злодійством, сильний? Милість Божа [зі мною] цілий день!

2 All day long your tongue thinks up injustice. Like a sharp razor, you have wrought deceit.

Язик твій задумує загибель, він [у тебе] – немов нагострене лезо, підступнику!

3 You have loved malice above goodness, and iniquity more than speaking righteousness.

Ти полюбив зло більше, ніж добро, брехню – сильніше, ніж правду говорити. (Села)

4 You have loved all precipitous words, you deceitful tongue.

Ти любиш усілякі згубні слова, о, підступний язику!

5 Because of this, God will destroy you in the end. He will pull you up, and he will remove you from your tabernacle and your root from the land of the living.

Але Бог уразить тебе навіки; вирве тебе й викине із шатра, і коріння твоє – із землі живих. (Села)

6 The just will see and be afraid, and they will laugh over him, and say:

Тоді побачать це праведні й сповняться страхом, і сміятимуться над ним:

7 “Behold the man who did not set God as his helper. But he hoped in the multitude of his riches, and so he prevailed in his emptiness.”

«Ось муж, що не Бога зробив своєю твердинею, а покладався на безліч свого багатства, зміцнював себе згубною пристрастю своєю!»

8 But I, like a fruitful olive tree in the house of God, have hoped in the mercy of God unto eternity, and forever and ever.

А я, немов ряснолиста маслина в домі Божому, на милість Божу сподіватимусь повік-віків.

9 I will confess to you forever, because you have accomplished it. And I will wait on your name, for it is good in the sight of your saints.

Прославлятиму Тебе вічно перед Твоїми вірними за те, що Ти зробив, і надію покладатиму на ім’я Твоє, бо воно добре.