Psalms 31
1 Unto the end. A Psalm of David according to an ecstasy. In you, Lord, I have hoped; let me never be confounded. In your justice, deliver me.
Керівнику хору. Псалом Давидів. На Тебе, я Господи, покладаю надію, [тож] нехай не посоромлюся повіки! Врятуй мене у Своїй праведності!
2 Incline your ear to me. Hasten to rescue me. Be for me a protector God and a house of refuge, so as to accomplish my salvation.
Схили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене, будь для мене скелею пристановища, домом твердині, щоб врятувати мене.
3 For you are my strength and my refuge; and for the sake of your name, you will lead me and nourish me.
Бо Ти моя скеля й твердиня моя; заради імені Твого веди мене й керуй мною.
4 You will lead me out of this snare, which they have hidden for me. For you are my protector.
Витягни мене з тенет, які вони для мене таємно розставили, адже ти моє пристановище.
5 Into your hands, I commend my spirit. You have redeemed me, O Lord, God of truth.
У руки Твої я ввіряю дух мій; визволи мене, Господи, Боже істини.
6 You have hated those who practice emptiness to no purpose. But I have hoped in the Lord.
Ненавиджу тих, що шанують марних ідолів; я ж надію покладаю на Господа.
7 I will exult and rejoice in your mercy. For you have looked upon my humility; you have saved my soul from needfulness.
Веселитимусь і радітиму Твоєму милосердю, бо Ти побачив моє пригнічення, дізнався про скорботи мого серця
8 And you have not enclosed me in the hands of the enemy. You have set my feet in a spacious place.
й не віддав мене в руки ворога мого на поталу, але поставив мої ноги на просторому місці.
9 Have mercy on me, Lord, for I am troubled. My eye has been disturbed by wrath, along with my soul and my gut.
Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, згасли від смутку мої очі, моя душа й нутро моє.
10 For my life has fallen into sorrow, and my years into sighing. My virtue has been weakened in poverty, and my bones have been disturbed.
Бо життя моє згасає в журбі, і роки мої – у зітханнях. Моя сила спіткнулася через гріхи мої, і кістки мої виснажилися.
11 I have become a disgrace among all my enemies, and even more so to my neighbors, and a dread to my acquaintances. Those who catch sight of me, flee away from me.
Через усіх супротивників моїх став я ганьбою для своїх сусідів і страхом для тих, хто [добре] знав мене; хто бачить мене на вулиці – тікає від мене.
12 I have become forgotten, like one dead to the heart. I have become like a damaged utensil.
Забутий я в серцях [їхніх], немов померлий; став я немов розбитий глек.
13 For I have heard the harsh criticism of many who linger in the area. While assembled together against me in that place, they deliberated on how to take away my life.
Бо чую я наклепи від багатьох, жах навколо. Змовляються вони разом проти мене, задумують життя моє забрати.
14 But I have hoped in you, O Lord. I said, “You are my God.”
Але я на Тебе надію покладаю, Господи! Кажу я: «Ти мій Бог!»
15 My fate is in your hands. Rescue me from the hand of my enemies and from those who are persecuting me.
У Твоїй руці час мого [життя]; визволи мене від руки ворогів моїх і від тих, хто мене переслідує.
16 Shine your face upon your servant. Save me in your mercy.
Нехай засяє обличчя Твоє над рабом Твоїм, врятуй мене в милості Твоїй.
17 Do not let me be confounded, Lord, for I have called upon you. Let the impious be ashamed and be drawn down into Hell. (Sheol h7585)
Господи, нехай не буде мені соромно, що я до Тебе кличу. Нехай соромно стане нечестивим, нехай замовкнуть вони в царстві смерті. (Sheol h7585)
18 May deceitful lips be silenced: those that speak iniquity against the just, in arrogance and in abusiveness.
Нехай оніміють вуста брехливі, що проти праведника говорять зухвало, пихато й з презирством.
19 How great is the multitude of your sweetness, O Lord, which you keep hidden for those who fear you, which you have perfected for those who hope in you, in the sight of the sons of men.
Які ж великі Твої блага, котрі приховав Ти для тих, хто боїться Тебе, які Ти здійснюєш на очах синів людських для тих, хто надію покладає на Тебе!
20 You hide them in the concealment of your face, from the disturbance of men. You protect them in your tabernacle, from the contradiction of tongues.
Ти вкриваєш їх покровом Свого обличчя від [підступних] змов людських, ховаєш їх у наметі [Своєму] від лайливих язиків.
21 Blessed is the Lord. For he has shown his wonderful mercy to me, in a fortified city.
Благословенний Господь, Що з’явив мені дивовижну Свою милість, коли я був в оточеному [ворогами] місті.
22 But I said in the excess of my mind: “I have been cast away from the glance of your eyes.” And so, you heeded the voice of my prayer, while I was still crying out to you.
Я ж сказав у тривозі моїй: «Я вигнаний геть від очей Твоїх!» Але Ти почув голос благань моїх, коли я волав до Тебе.
23 Love the Lord, all you his saints. For the Lord will require truth, and he will abundantly repay those who act with arrogance.
Любіть Господа, усі вірні Його! Оберігає Господь відданих [Йому] та відплачує сповна гордим.
24 Act manfully, and let your heart be strengthened, all you who hope in the Lord.
Будьте мужніми й зміцніться серцем, усі, хто на Господа сподівається.
