Psalms 12

1 Unto the end. For the octave. A Psalm of David. Save me, O Lord, because holiness has passed away, because truths have been diminished, before the sons of men.

Керівнику хору. У супроводі восьмиструнного інструмента. Псалом Давидів. Врятуй, Господи, бо не стало справедливого, бо зникли вірні з-посеред синів людських!

2 They have been speaking emptiness, each one to his neighbor; they have been speaking with deceitful lips and a duplicitous heart.

Марне говорять одне одному, вуста слизькі [в них], глибоко в серці промовляють [інше].

3 May the Lord scatter all deceitful lips, along with the tongue that speaks malice.

Нехай розрубає Господь кожні слизькі вуста [й] зухвалий язик тих,

4 They have said: “We will magnify our tongue; our lips belong to us. What is Lord to us?”

що говорять: «Нашим язиком здолаємо [кого завгодно]; вуста наші з нами – то хто нам пан?»

5 Because of the misery of the destitute and the groaning of the poor, now I will arise, says the Lord. I will place him in safety. I will act faithfully toward him.

«Через те, що грабують пригноблених, що бідняки стогнуть, нині повстану Я, – говорить Господь, – врятую від тих, хто зводить на них наклеп».

6 The eloquence of the Lord is pure eloquence, silver tested by fire, purged from the earth, refined seven times.

Слова Господні – слова чисті, немов срібло, що в горнилі земляному очищене, сім разів переплавлене.

7 You, O Lord, will preserve us, and you will guard us from this generation into eternity.

Ти, Господи, берегтимеш [нужденних], стерегтимеш нас від роду цього [злого] повіки,

8 The impious wander aimlessly. According to your loftiness, you have multiplied the sons of men.

[поки] навколо тиняються нечестиві й людська нікчемність у пошані.