Psalms 106
1 Alleluia. Confess to the Lord, for he is good, for his mercy is with every generation.
Алілуя! Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя!
2 Who will declare the powers of the Lord? Who make a hearing for all his praises?
Хто може виразити словами могутність Господа й сповістити всю хвалу Його?
3 Blessed are those who keep judgment and who do justice at all times.
Блаженні ті, хто стереже правосуддя, хто справедливо діє повсякчасно!
4 Remember us, O Lord, with good will for your people. Visit us with your salvation,
Згадай мене, Господи, заради прихильності до Свого народу, з’яви Себе мені в порятунку Твоєму,
5 so that we may see the goodness of your elect, so that we may rejoice in the joy of your nation, so that you may be praised along with your inheritance.
щоб [міг я] побачити добробут обраних Тобою, радіти радістю за народ Твій, похвалитися разом зі спадком Твоїм.
6 We have sinned, as have our fathers. We have acted unjustly; we have wrought iniquity.
Згрішили ми, як і предки наші, вчинили беззаконно, діяли нечестиво.
7 Our fathers did not understand your miracles in Egypt. They did not remember the multitude of your mercies. And they provoked you, while going up to the sea, even the Red Sea.
Батьки наші в Єгипті не збагнули Його чудес, не пам’ятали величі милості Твоєї, але збунтувалися біля моря, моря Червоного.
8 And he saved them for the sake of his name, so that he might make known his power.
Та Він все ж врятував їх заради Свого імені, щоб виявити Свою могутність.
9 And he rebuked the Red Sea, and it dried up. And he led them into the abyss, as if into a desert.
Пригрозив Він морю Червоному, і висохло воно, і провів Він їх через безодні морські, як по пустелі.
10 And he saved them from the hand of those who hated them. And he redeemed them from the hand of the enemy.
І врятував їх від руки ненависника, визволив від руки ворога.
11 And the water covered those who troubled them. Not one of them remained.
Покрили води супротивників їхніх – жоден з них не лишився [живим].
12 And they believed his words, and they sang his praises.
Тоді повірили вони словам Його й заспівали Йому хвалу.
13 As soon as they had finished, they forgot his works, and they would not endure his counsel.
Та швидко забули Його діяння, не чекали на пораду від Нього.
14 And they coveted their desire in the desert, and they tempted God in a waterless place.
Запалали пристрастю в пустелі й випробовували Бога в дикій землі.
15 And he granted to them their request, and he sent abundance into their souls.
Тоді Він задовольнив прохання їхнє, але послав виснаження їхнім душам.
16 And they provoked Moses in the camp, and Aaron, the holy one of the Lord.
Та вони позаздрили Мойсею у стані й Аарону, святому Господа.
17 The earth opened and swallowed Dathan, and it covered the congregation of Abiram.
Відкрилася земля, і поглинула Датана, і накрила все зборище Авірама.
18 And a fire broke out in their congregation. A flame burned up the sinners.
Запалав вогонь серед їхнього зборища, полум’я пожерло нечестивих.
19 And they fashioned a calf at Horeb, and they adored a graven image.
Вони зробили теля на Хориві й вклонилися істукану, вилитому з металу,
20 And they exchanged their glory for the likeness of a calf that eats hay.
проміняли Славу свою на зображення бика, що їсть траву.
21 They forgot God, who saved them, who did great things in Egypt:
Забули Бога, Рятівника свого, Що звершив великі діяння в Єгипті,
22 miracles in the land of Ham, terrible things at the Red Sea.
чудеса в землі Хамовій, дії страшні на морі Червоному.
23 And he said that he would destroy them, yet Moses, his elect, stood firm before him in the breach, in order to avert his wrath, lest he destroy them.
Він наказав би знищити їх, якби Мойсей, обранець Його, не став перед Ним у проломі, щоб відвернути гнів Його, аби Він не погубив [їх].
24 And they held the desirable land to be nothing. They did not trust in his word.
І знехтували вони Землею Бажаною, не повірили Його слову,
25 And they murmured in their tabernacles. They did not heed the voice of the Lord.
і ремствували в шатрах своїх, і не слухали голосу Господа.
26 And he lifted up his hand over them, in order to prostrate them in the desert,
Тоді Він простягнув руку Свою на них, щоб повалити їх в пустелі,
27 and in order to cast their offspring among the nations, and to scatter them among the regions.
і розкидати нащадків їхніх поміж народами, і розсіяти їх по [чужих] землях.
28 And they were initiated into Baal of Peor, and they ate the sacrifices of the dead.
Вони пристали до Ваал-Пеора і їли жертви мертвим [богам].
29 And they provoked him with their inventions, and ruination was multiplied in them.
І гнівили [Бога] вчинками своїми, тоді спалахнула серед них моровиця.
30 Then Phinehas stood up and placated him: and so the violent disturbance ceased.
Постав Пінхас і вчинив суд, і моровиця припинилася.
31 And it was reputed to him unto justice, from generation to generation, even forever.
Це зараховано було йому в праведність з роду в рід, навіки.
32 And they provoked him at the Waters of Contradiction, and Moses was afflicted because of them,
І розлютили Його при водах Мериви, і Мойсей зазнав через них лиха,
33 for they exasperated his spirit. And so he divided them with his lips.
бо засмутили вони його дух, і він говорив нерозсудливо своїми вустами.
34 They did not destroy the nations, about which the Lord had spoken to them.
Вони не знищили народів, про які сказав їм Господь,
35 And they were mixed among the Gentiles. And they learned their works,
але змішалися з народами й навчилися [діяти] за їхніми вчинками;
36 and they served their graven images, and it became a scandal to them.
служили ідолам їхнім, які стали для них пасткою.
37 And they sacrificed their sons and their daughters to demons.
Приносили синів своїх і доньок у жертву бісам
38 And they shed innocent blood: the blood of their sons and of their daughters, which they sacrificed to the graven images of Canaan. And the land was infected with bloodshed,
і проливали невинну кров, кров своїх синів і доньок, яких вони приносили в жертву ідолам ханаанським, і осквернилася земля кров’ю.
39 and was contaminated with their works. And they fornicated according to their own inventions.
Вони стали нечистими через свої діяння, розпусно поводилися у своїх вчинках.
40 And the Lord became furiously angry with his people, and he abhorred his inheritance.
Тоді спалахнула лють Господа на народ Його, гидким став Йому спадок Його.
41 And he delivered them into the hands of the nations. And those who hated them became rulers over them.
І віддав Він їх у руки народів, і ненависники їхні панували над ними.
42 And their enemies afflicted them, and they were humbled under their hands.
Вороги гнобили їх, і вони підкорилися під їхню руку.
43 Many times, he delivered them. Yet they provoked him with their counsel, and they were brought low by their iniquities.
Він багато разів визволяв їх, але вони бунтували у своїх задумах і занурилися у гріхи свої.
44 And he saw that they were in tribulation, and he heard their prayer.
Але Він зглянувся на скорботу їхню, коли почув їхнє волання,
45 And he was mindful of his covenant, and he repented according to the multitude of his mercies.
і згадав про Завіт Свій з ними, і змилувався через велике Своє милосердя.
46 And he provided for them with mercies, in the sight of all those who had seized them.
І викликав співчуття до них у тих, хто тримав їх у полоні.
47 Save us, O Lord our God, and gather us from the nations, so that we may confess your holy name and glory in your praise.
Врятуй нас, Господи, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб прославити Твоє святе ім’я, піднесено співати Тобі хвалу.
48 Blessed is the Lord God of Israel, from ages past, even to all ages. And let all the people say: Amen. Amen.
Благословенний Господь, Бог Ізраїлю, споконвіку й повіки! І нехай скаже увесь народ: «Амінь!» Алілуя!
