Psalms 10
1 So then, why, O Lord, have you withdrawn far away? Why have you overlooked us in opportunity, in tribulation?
Чому, Господи, Ти стоїш осторонь, ховаєш Себе [від нас] у часи скорботні?
2 While the impious is arrogant, the poor is enflamed. They are held by the counsels that they devise.
Нечестивий пихато переслідує пригніченого – нехай сам потрапить у задумані ним каверзи!
3 For the sinner is praised by the desires of his soul, and the iniquitous is blessed.
Бо хизується нечестивий пристрастями душі своєї і жадібний ганьбить, зневажає Господа.
4 The sinner has provoked the Lord; according to the multitude of his wrath, he will not seek him.
Зухвало нехтує нечестивець тим, щоб Господа шукати, немає [місця для] Бога в жодному його підступному задумі.
5 God is not before his sight. His ways are stained at all times. Your judgments are removed from his face. He will be master of all his enemies.
Його справи йдуть успішно повсякчас, [занадто] високі для нього закони справедливості Твоєї, глузує він з усіх супротивників своїх.
6 For he has said in his heart, “I will not be disturbed: from generation to generation without evil.”
Говорить він у серці своєму: «Не похитнуся, ніколи лихо мене не спіткає!»
7 His mouth is full of curses, and bitterness, and deceit. Under his tongue are hardship and sorrow.
Його вуста наповнені прокляттям, підступом і пригніченням, під язиком у нього лихо й сваволя.
8 He sits in ambush, with resources in hidden places, so that he may execute the innocent.
Залягає він у засідку [біля] огороджених поселень, у глухих місцевостях вбиває невинного, очі його стежать за вбогим.
9 His eyes catch sight of the poor. He lies in ambush, in hiding like a lion in his den. He lies in ambush, so that he may seize the poor, to seize the poor as he draws him in.
Чатує у схованці, немов лев у лігві; чигає, щоб схопити пригніченого; хапає бідаря, тягнучи його у свої сіті.
10 With his snare, he will bring him down. He will crouch down and pounce, when he has power over the poor.
Понівечений, він згинається й падає, і могутність [нечестивця] вражає знедолених і нещасних.
11 For he has said in his heart, “God has forgotten, he has turned away his face, lest he see to the end.”
Говорить [безбожний] у своєму серці: «Бог забув, Він сховав обличчя Своє, повік не побачить [цього]».
12 O Lord God, rise up. Let your hand be exalted. Do not forget the poor.
Повстань, Господи! Здійми руку Твою, Боже! Не забувай пригнічених!
13 How has the impious one provoked God? For he has said in his heart, “He will not inquire.”
Чому нехтує Богом нечестивий, говорить у своєму серці, що не відплатиш Ти [за зло]?
14 You do see, for you examine hardship and sorrow, so that you may deliver them into your hands. The poor one has been abandoned to you. You will be a helper to the orphan.
Але ж Ти бачиш! На утиск і гніт Ти уважно дивишся, щоб рукою Своєю покарати [винного]. Убогий Тобі ввіряється, Ти помічник сироті.
15 Break the arm of the sinner and the malicious. His sin will be sought, and it will not be found.
Зламай же плече нечестивому й злому, відплати за його беззаконня так, щоб не знайшлося [нічого після нього].
16 The Lord shall reign in eternity, even forever and ever. You will perish the Gentiles from his land.
Господь – Цар на віки вічні, згинуть народи [чужі] із землі Його.
17 The Lord has heeded the desire of the poor. Your ear has listened to the preparation of their heart,
Бажання бідних Ти чуєш, Господи, підтримуєш їхні серця, схиляєш вухо Своє [до їхнього зойку],
18 so as to judge for the orphan and the humble, so that man may no longer presume to magnify himself upon the earth.
щоб здійснити правосуддя для сироти й пригніченого, щоб [смертна] людина не наводила більше жаху на землі.
