Matthew 13
1 In that day, Jesus, departing from the house, sat down beside the sea.
Того ж дня Ісус, вийшовши з дому, сидів на березі моря.
2 And such great crowds were gathered to him that he climbed into a boat and he sat down. And the entire multitude stood on the shore.
І зібрався біля Нього великий натовп, так що Він зайшов у човен та сів, а всі люди стояли на березі.
3 And he spoke many things to them in parables, saying: “Behold, a sower went out to sow seed.
Він багато навчав їх притчами, кажучи: «Ось сіяч вийшов сіяти.
4 And while he was sowing, some fell beside the road, and the birds of the air came and ate it.
Коли він сіяв, деякі [зерна] впали біля дороги; птахи, налетівши, повидзьобували їх.
5 Then others fell in a rocky place, where they did not have much soil. And they sprung up promptly, because they had no depth of soil.
Інші впали на кам’янистий ґрунт, де не було багато землі, і відразу проросли, бо земля була неглибока.
6 But when the sun rose up, they were scorched, and because they had no roots, they withered.
Коли ж зійшло сонце, то опалило паростки, вони зів’яли й, не маючи коріння, всохли.
7 Still others fell among thorns, and the thorns increased and suffocated them.
Ще інші впали поміж терни. Терни виросли та заглушили їх.
8 Yet some others fell upon good soil, and they produced fruit: some one hundred fold, some sixty fold, some thirty fold.
А інші впали в добру землю та дали врожай: одні в сто, інші в шістдесят, треті в тридцять разів більше.
9 Whoever has ears to hear, let him hear.”
Хто має вуха, нехай слухає!»
10 And his disciples drew near to him and said, “Why do you speak to them in parables?”
Підійшовши, учні запитали Його: ―Чому Ти говориш до них притчами?
11 Responding, he said to them: “Because it has been given to you to know the mysteries of the kingdom of heaven, but it has not been given to them.
Він же у відповідь сказав: ―Бо вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, а їм не дано.
12 For whoever has, it shall be given to him, and he shall have in abundance. But whoever has not, even what he has shall be taken away from him.
Адже тому, хто має, додасться, і матиме надмірно, а від того, хто не має, і те, що має, забереться.
13 For this reason, I speak to them in parables: because seeing, they do not see, and hearing they do not hear, nor do they understand.
Тому до них Я говорю притчами, бо вони, «дивлячись, не бачать, а слухаючи, не чують і не розуміють».
14 And so, in them is fulfilled the prophecy of Isaiah, who said, ‘Hearing, you shall hear, but not understand; and seeing, you shall see, but not perceive.
Щодо них збувається пророцтво Ісаї, що каже: «Ви будете слухати й слухати, але ніколи не зрозумієте; будете дивитись і дивитись, але ніколи не побачите.
15 For the heart of this people has grown fat, and with their ears they hear heavily, and they have closed their eyes, lest at any time they might see with their eyes, and hear with their ears, and understand with their heart, and be converted, and then I would heal them.’
Бо серце цього народу згрубіло, важко стали чути вухами й очі свої заплющили, щоб не побачити очима, не почути вухами, не зрозуміти серцем і не навернутись, щоб Я зцілив їх».
16 But blessed are your eyes, because they see, and your ears, because they hear.
Блаженні очі, які бачать, і вуха, які чують.
17 Amen I say to you, certainly, that many of the prophets and the just desired to see what you see, and yet they did not see it, and to hear what you hear, and yet they did not hear it.
Істинно кажу вам: багато пророків та праведників бажали побачити те, що ви бачите, і не побачили, та почути те, що ви чуєте, і не почули.
18 Listen, then, to the parable of the sower.
Отже, послухайте, [що означає] притча про сіяча.
19 With anyone who hears the word of the kingdom and does not understand it, evil comes and carries away what was sown in his heart. This is he who received the seed by the side of the road.
До кожного, хто слухає Слово про Царство й не розуміє його, приходить лукавий і викрадає посіяне в його серці. Це те, що посіяне біля дороги.
20 Then whoever has received the seed upon a rocky place, this is one who hears the word and promptly accepts it with joy.
Посіяне ж на кам’янисту землю – це той, хто, почувши Слово, відразу з радістю приймає його.
21 But he has no root in himself, so it is only for a time; then, when tribulation and persecution occur because of the word, he promptly stumbles.
Але він не має коріння в собі, є тимчасовим. Коли настають труднощі або гоніння за Слово, він відразу відпадає.
22 And whoever has received the seed among thorns, this is he who hears the word, but the cares of this age and the falseness of riches suffocate the word, and he is effectively without fruit. (aiōn g165)
Посіяне серед тернів – це ті, що чують Слово, але турботи цього віку й омана багатства придушують Слово, і воно залишається безплідним. (aiōn g165)
23 Yet truly, whoever has received the seed into good soil, this is he who hears the word, and understands it, and so he bears fruit, and he produces: some a hundred fold, and another sixty fold, and another thirty fold.”
А посіяне в добру землю – це той, хто чує та розуміє Слово. Він насправді приносить врожай: у сто, у шістдесят або в тридцять разів більший.
24 He proposed another parable to them, saying: “The kingdom of heaven is like a man who sowed good seed in his field.
[Ісус] розповів їм іншу притчу: «Царство Небесне подібне до чоловіка, який посіяв добре насіння на своєму полі.
25 But while the men were sleeping, his enemy came and sowed weeds amid the wheat, and then went away.
Але коли чоловік спав, прийшов його ворог, посіяв кукіль серед пшениці та пішов.
26 And when the plants had grown, and had produced fruit, then the weeds also appeared.
А як зійшло посіяне та показався колос, тоді з’явився й кукіль.
27 So the servants of the Father of the family, approaching, said to him: ‘Lord, did you not sow good seed in your field? Then how is it that it has weeds?’
Тоді прийшли слуги господаря та сказали йому: „Господарю, хіба ми не добре насіння посіяли на полі? Звідки ж узявся кукіль?“
28 And he said to them, ‘A man who is an enemy has done this.’ So the servants said to him, ‘Is it your will that we should go and gather them up?’
Він відповів їм: „Це зробив ворог“. Раби запитали його: „Хочеш, щоб ми пішли та випололи його?“
29 And he said: ‘No, lest perhaps in gathering the weeds, you might also root out the wheat together with it.
Він сказав: „Ні, щоб, виполюючи кукіль, не повиривали й пшениці“.
30 Permit both to grow until the harvest, and at the time of the harvest, I will say to the reapers: Gather first the weeds, and bind them into bundles to burn, but the wheat gather into my storehouse.’”
Залиште, щоб обоє росли разом до жнив. А під час жнив я скажу женцям: „Зберіть спочатку кукіль та пов’яжіть його в снопи, щоб спалити, а пшеницю зберіть до моєї клуні“».
31 He proposed another parable to them, saying: “The kingdom of heaven is like a grain of mustard seed, which a man took and sowed in his field.
[Ісус] розповів їм іншу притчу: «Царство Небесне подібне до гірчичного зерна, яке чоловік узяв та посіяв на своєму полі.
32 It is, indeed, the least of all seeds, but when it has grown, it is greater than all the plants, and it becomes a tree, so much so that the birds of the air come and dwell in its branches.”
Хоча воно і є найменшим серед усього насіння, але коли виростає, стає більшим за інші рослини й стає деревом, до якого прилітають птахи небесні та гніздяться на його гілках».
33 He spoke another parable to them: “The kingdom of heaven is like leaven, which a woman took and hid in three measures of fine wheat flour, until it was entirely leavened.”
[Ісус] розповів їм ще іншу притчу: «Царство Небесне подібне до закваски, яку жінка взяла та поклала до трьох мір борошна, доки все вкисло».
34 All these things Jesus spoke in parables to the crowds. And he did not speak to them apart from parables,
Усе це Ісус говорив людям притчами й нічого не говорив їм без притчі,
35 in order to fulfill what was spoken through the prophet, saying: “I will open my mouth in parables. I will proclaim what has been hidden since the foundation of the world.”
щоб збулося сказане через пророка: «Відкрию в притчі вуста Мої, розповім про приховане від початку світу».
36 Then, dismissing the crowds, he went into the house. And his disciples drew near to him, saying, “Explain to us the parable of the weeds in the field.”
Тоді, відпустивши людей, [Ісус] зайшов у дім. Його учні підійшли до Нього, кажучи: ―Роз’ясни нам притчу про кукіль на полі.
37 Responding, he said to them: “He who sows the good seed is the Son of man.
Він, відповідаючи, сказав: ―Сіяч доброго насіння – це Син Людський.
38 Now the field is the world. And the good seeds are the sons of the kingdom. But the weeds are the sons of wickedness.
Поле – це світ, добре насіння – це сини Царства, а кукіль – це сини лукавого.
39 So the enemy who sowed them is the devil. And truly, the harvest is the consummation of the age; while the reapers are the Angels. (aiōn g165)
Ворог, який його посіяв, – це диявол. Жнива – це кінець світу, а женці – це ангели. (aiōn g165)
40 Therefore, just as weeds are gathered up and burned with fire, so shall it be at the consummation of the age. (aiōn g165)
Отже, як збирають кукіль та палять його у вогні, так само буде при кінці світу. (aiōn g165)
41 The Son of man shall send out his Angels, and they shall gather from his kingdom all who lead astray and those who work iniquity.
Син Людський надішле своїх ангелів, і вони зберуть з Його Царства всі спокуси та тих, хто робить беззаконня.
42 And he shall cast them into the furnace of fire, where there shall be weeping and gnashing of teeth.
І викинуть їх у вогняну піч, де буде плач та скрегіт зубів.
43 Then the just ones shall shine like the sun, in the kingdom of their Father. Whoever has ears to hear, let him hear.
Тоді праведники сяятимуть, як сонце, у Царстві Свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!
44 The kingdom of heaven is like a treasure hidden in a field. When a man finds it, he hides it, and, because of his joy, he goes and sells everything that he has, and he buys that field.
Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі. Чоловік, знайшовши його, знов ховає і на радощах іде, продає все, що має, і купує те поле.
45 Again, the kingdom of heaven is like a merchant seeking good pearls.
Ще Царство Небесне подібне до купця, який розшукує гарні перлини.
46 Having found one pearl of great value, he went away and sold all that he had, and he bought it.
Знайшовши одну дорогоцінну перлину, він іде, продає все, що має, і купує її.
47 Again, the kingdom of heaven is like a net cast into the sea, which gathers together all kinds of fish.
Ще Царство Небесне подібне до невода, закинутого в море, який зібрав багато всякої [риби].
48 When it has been filled, drawing it out and sitting beside the shore, they selected the good into vessels, but the bad they threw away.
Коли він наповнився, його витягли на берег і, сівши, відібрали все добре в посуд, а непридатне викинули геть.
49 So shall it be at the consummation of the age. The Angels shall go forth and separate the bad from the midst of the just. (aiōn g165)
Так буде й при кінці світу: вийдуть ангели, відділять злих з-поміж праведних (aiōn g165)
50 And they shall cast them into the furnace of fire, where there will be weeping and gnashing of teeth.
і викинуть їх у вогняну піч, де буде плач та скрегіт зубів.
51 Have you understood all these things?” They say to him, “Yes.”
Чи зрозуміли ви все це? Вони відповіли: ―Так!
52 He said to them, “Therefore, every scribe well-taught about the kingdom of heaven, is like a man, the father of a family, who offers from his storehouse both the new and the old.”
Він сказав їм: ―Тому кожен книжник, навчений про Царство Небесне, подібний до господаря дому, який виносить зі своєї скарбниці нове й старе.
53 And it happened that, when Jesus had completed these parables, he went away from there.
Коли Ісус закінчив розповідати ці притчі, то пішов звідти.
54 And arriving in his own country, he taught them in their synagogues, so much so that they wondered and said: “How can such wisdom and power be with this one?
Він прийшов на Свою батьківщину й навчав людей у їхній синагозі, так що вони були здивовані та казали: «Звідки в Нього така мудрість та сила?
55 Is this not the son of a workman? Is not his mother called Mary, and his brothers, James, and Joseph, and Simon, and Jude?
Чи Він не син теслі? Хіба Його мати не зветься Марією, а Його брати – Яків, Йосиф, Симон та Юда?
56 And his sisters, are they not all with us? Therefore, from where has this one obtained all these things?”
Хіба всі Його сестри не серед нас? Звідки в Нього все це?»
57 And they took offense at him. But Jesus said to them, “A prophet is not without honor, except in his own country and in his own house.”
І вони спокушалися через Нього. Ісус же сказав їм: «Не буває пророка без пошани, хіба тільки на своїй батьківщині та у своєму домі».
58 And he did not work many miracles there, because of their unbelief.
І не зробив там багато чудес через їхнє невір’я.
