Ecclesiastes 3
1 All things have their time, and all things under heaven continue during their interval.
Для всього свій час, і година своя́ кожній справі під небом:
2 A time to be born, and a time to die. A time to plant, and a time to pull up what was planted.
час роди́тись і час помирати, час садити і час виривати поса́джене,
3 A time to kill, and a time to heal. A time to tear down, and a time to build up.
час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,
4 A time to weep, and a time to laugh. A time to mourn, and a time to dance.
час плакати й час регота́ти, час ридати і час танцювати,
5 A time to scatter stones, and a time to gather. A time to embrace, and a time to be far from embraces.
час розкида́ти каміння і час каміння грома́дити, час обіймати і час ухилятись обі́ймів,
6 A time to gain, and a time to lose. A time to keep, and a time to cast away.
час шукати і час розгубити, час збирати і час розкида́ти,
7 A time to rend, and a time to sew. A time to be silent, and a time to speak.
час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,
8 A time of love, and a time of hatred. A time of war, and a time of peace.
час кохати і час ненави́діти, час війні і час миру!
9 What more does a man have from his labor?
Яка ко́ристь трудя́щому в тім, над чим тру́диться він?
10 I have seen the affliction that God has given to the sons of men, in order that they may be occupied by it.
Я бачив роботу, що Бог був дав лю́дським синам, щоб труди́лись над нею,
11 He has made all things good in their time, and he has handed over the world to their disputes, so that man may not discover the work which God made from the beginning, even until the end.
— усе Він прега́рним зробив свого ча́су, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє люди́на тих діл, що Бог учинив, від поча́тку та аж до кінця́.
12 And I realize that there is nothing better than to rejoice, and to do well in this life.
Я знаю, немає нічо́го в них кращого, як тільки радіти й робити добро́ у своєму житті.
13 For this is a gift from God: when each man eats and drinks, and sees the good results of his labor.
I отож, як котри́й чоловік їсть та п'є і в усім своїм тру́ді радіє добром, — це дар Божий!
14 I have learned that all the works which God has made continue on, in perpetuity. We are not able to add anything, nor to take anything away, from those things which God has made in order that he may be feared.
Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, — до того не можна нічого додати, — і з того не можна нічого відня́ти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!
15 What has been made, the same continues. What is in the future, has already existed. And God restores what has passed away.
Що є, то було́ вже воно, і що статися має — було вже, бо минуле відно́влює Бог!
16 I saw under the sun: instead of judgment, impiety, and instead of justice, iniquity.
І я бачив під сонцем іще: місце су́ду, — а в нім беззако́ння, і місце правди, — у ньому ж неправда.
17 And I said in my heart: “God will judge the just and the impious, and then the time for each matter shall be.”
Я сказав був у серці своє́му: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там ді́ло.
18 I said in my heart, about the sons of men, that God would test them, and reveal them to be like wild animals.
Я сказав був у серці своє́му: Це для лю́дських синів, щоб Бог випробо́вував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті зві́рі,
19 For this reason, the passing away of man and of beasts is one, and the condition of both is equal. For as a man dies, so also do they die. All things breathe similarly, and man has nothing more than beast; for all these are subject to vanity.
бо доля для лю́дських синів і доля звіри́ни — однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один по́дих, і нема над твариною ви́щости людям, — марно́та бо все!
20 And all things continue on to one place; for from the earth they were made, and unto the earth they shall return together.
Все до місця одно́го йде: все постало із по́роху, і ве́рнеться все знов до пороху.
21 Who knows if the spirit of the sons of Adam ascend upward, and if the spirit of the beasts descend downward?
Хто те знає, чи дух лю́дських синів підійма́ється вго́ру, і чи спуска́ється вділ до землі дух скотини?
22 And I have discovered nothing to be better than for a man to rejoice in his work: for this is his portion. And who shall add to him, so that he may know the things that will occur after him?
І я бачив, — нема чоловікові кращого, як діла́ми своїми радіти, бо це доля його́! Бо хто поведе́ його гля́нути, що́ буде по ньому?
