2 Peter 2
1 But there were also false prophets among the people, just as there will be among you lying teachers, who will introduce divisions of perdition, and they will deny him who bought them, the Lord, bringing upon themselves swift destruction.
Але як в народі були лжепророки, так і поміж вами будуть лжевчителі, які тайно вноситимуть згубні єресі й, відрікшись Володаря, Який їх викупив, наведуть на себе швидку загибель.
2 And many persons will follow their indulgences; through such persons, the way of truth will be blasphemed.
І багато хто піде за їхньою розпустою, а через них дорога істини буде зневажатися.
3 And in avarice, they will negotiate about you with false words. Their judgment, in the near future, is not delayed, and their perdition does not sleep.
І в ненаситності вони будуть наживатися на вас через видумані слова. Однак вирок, [винесений] ще здавна, не затримується, а їхня загибель не дрімає.
4 For God did not spare those Angels who sinned, but instead delivered them, as if dragged down by infernal ropes, into the torments of the underworld, to be reserved unto judgment. (Tartaroō g5020)
Адже якщо Бог не пощадив ангелів, які згрішили, а передав їх кайданам мороку, відправивши до Тартару, щоб зберегти для суду; (Tartaroō g5020)
5 And he did not spare the original world, but he preserved the eighth one, Noah, the herald of justice, bringing the flood upon the world of the impious.
і якщо не пощадив стародавнього світу, навівши на безбожних світовий потоп, але зберіг Ноя, проповідника праведності, і з ним ще сімох;
6 And he reduced the cities of Sodom and Gomorrah to ashes, condemning them to be overthrown, setting them as an example to anyone who might act impiously.
і якщо Він засудив міста Содома та Гоморри на руйнування, спопеливши їх і показавши приклад, що трапиться з безбожними людьми,
7 And he rescued a just man, Lot, who was oppressed by the unjust and lewd behavior of the wicked.
проте врятував праведного Лота, який був пригнічений розбещеною поведінкою беззаконних
8 For in seeing and in hearing, he was just, though he lived with those who, from day to day, crucified the just soul with works of iniquity.
(адже праведник, живучи між ними, день у день мучив [свою] праведну душу через беззаконні діла, які бачив і чув),
9 Thus, the Lord knows how to rescue the pious from trials, and how to reserve the iniquitous for torments on the day of judgment;
[то] Господь знає, як врятувати благочестивих від випробування, а неправедних зберегти на День суду для покарання,
10 even more so, those who walk after the flesh in unclean desires, and who despise proper authority. Boldly pleasing themselves, they do not dread to introduce divisions by blaspheming;
особливо тих, хто ходить за тілесною зіпсованою пожадливістю й зневажає владу. [Вони] зарозумілі свавільці, які не бояться зневажати славних,
11 whereas the Angels, who are greater in strength and virtue, did not bring against themselves such a deplorable judgment.
тоді як ангели, котрі переважають їх силою і міццю, не виносять на них зневажливого осуду перед Господом.
12 Yet truly, these others, like irrational beasts, naturally fall into traps and into ruin by blaspheming whatever they do not understand, and so they shall perish in their corruption,
Але ці [люди] зневажають те, чого не розуміють. Вони, немов нерозумні тварини, народжені для вилову й забиття, [самі] будуть забиті у своїй зіпсованості,
13 receiving the reward of injustice, the fruition of valuing the delights of the day: defilements and stains, overflowing with self-indulgences, taking pleasure in their feasts with you,
прийнявши кару як відплату за неправедність. Вони повсякденні розкоші вважають за задоволення. Брудні й мізерні, вони насолоджуються своїм обманом, бенкетуючи з вами.
14 having eyes full of adultery and of incessant offenses, luring unstable souls, having a heart well-trained in avarice, sons of curses!
Маючи очі, повні перелюбу й безупинних гріхів, та серце, привчене до ненаситності, вони зваблюють нестійкі душі. Вони – діти прокляття.
15 Abandoning the straight path, they wandered astray, having followed the way of Balaam, the son of Beor, who loved the wages of iniquity.
Покинувши пряму дорогу, вони заблукали, слідуючи дорогою Валаама, [сина] Восора, який полюбив неправедну нагороду.
16 Yet truly, he had a correction of his madness: the mute animal under the yoke, which, by speaking with a human voice, forbid the folly of the prophet.
Проте він отримав докір за своє беззаконня: німа під’яремна ослиця, заговоривши людським голосом, запобігла божевіллю пророка.
17 These ones are like fountains without water, and like clouds stirred up by whirlwinds. For them, the mist of darkness is reserved.
Вони – безводні джерела й тумани, гнані бурею, для яких приготований морок темряви.
18 For, speaking with the arrogance of vanity, they lure, by the desires of fleshly pleasures, those who are fleeing to some extent, who are being turned from error,
Адже промовляючи пишномовні нісенітниці, вони зваблюють тілесною похіттю та розпустою людей, які ледве втекли від тих, хто живе в обмані.
19 promising them freedoms, while they themselves are the servants of corruption. For by whatever a man is overcome, of this also is he the servant.
Вони обіцяють їм волю, а самі є рабами тління. Адже чим хтось переможений, тим і поневолений.
20 For if, after taking refuge from the defilements of the world in the understanding of our Lord and Savior Jesus Christ, they again become entangled and overcome by these things, then the latter state becomes worse than the former.
Бо якщо вони уникнули загнивання світу через пізнання нашого Господа й Спасителя Ісуса Христа, а потім виявилися оплутані та переможені ним, – то останнє для них гірше від першого.
21 For it would have been better for them not to have known the way of justice than, after acknowledging it, to turn away from that holy commandment which was handed on to them.
Адже краще їм було не пізнавати дороги праведності, ніж, пізнавши, відвернутися від святої заповіді, яку їм передали.
22 For the truth of the proverb has happened to them: The dog has returned to his own vomit, and the washed sow has returned to her wallowing in the mud.
Справдилося щодо них прислів’я: «Пес повертається до своєї блювотини», а також: «Помита свиня [повертається] валятися в багні».
