Proverbs 29
1 A reprover is better than a stiff-necked man: for when the latter is suddenly set on fire, there shall be no remedy.
Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
2 When the righteous are praised, the people will rejoice: but when the ungodly rule, men mourn.
Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
3 When a man loves wisdom, his father rejoices: but he that keeps harlots will waste wealth.
Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
4 A righteous king establishes a country: but a transgressor destroys [it].
Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
5 He that prepares a net in the way of his own friend, entangles his own feet in it.
Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
6 A great snare [is spread] for a sinner: but the righteous shall be in joy and gladness.
У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
7 A righteous man knows how to judge for the poor: but the ungodly understands not knowledge; and the poor man has not an understanding mind.
Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
8 Lawless men burn down a city: but wise men turn away wrath.
Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
9 A wise man shall judge nations: but a worthless man being angry laughs and fears not.
Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
10 Bloody men hate a holy [person], but the upright will seek his soul.
Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
11 A fool utters all is mind: but the wise reserves his in part.
Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
12 When a king hearkens to unjust language, all his subjects are transgressors.
Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
13 When the creditor and debtor meet together, the Lord oversees them both.
Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
14 When a king judges the poor in truth, his throne shall be established for a testimony.
Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
15 Stripes and reproofs give wisdom: but an erring child disgraces his parents.
Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
16 When the ungodly abound, sins abound: but when they fall, the righteous are warned.
Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
17 Chasten your son, and he shall give you rest; and he shall give honour to your soul.
Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
18 There shall be no interpreter to a sinful nation: but he that observes the law is blessed.
Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
19 A stubborn servant will not be reproved by words: for even if he understands, still he will not obey.
Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
20 If you see a man hasty in [his] words, know that the fool has hope rather than he.
Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
21 He that lives wantonly from a child, shall be a servant, and in the end shall grieve over himself.
Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
22 A furious man stirs up strife, and a passionate man digs up sin.
Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
23 Pride brings a man low, but the Lord upholds the humble-minded with honour.
Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
24 He that shares with a thief, hates his own soul: and if any having heard an oath uttered tell not of it,
Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
25 [they] fearing and reverencing men [unreasonably] have been overthrown, but he that trusts in the Lord shall rejoice. Ungodliness causes a man to stumble: but he that trusts in his master shall be safe.
Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
26 Many wait on the favour of rulers; but justice comes to a man from the Lord.
Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
27 A righteous man is an abomination to an unrighteous man, and the direct way is an abomination to the sinner.
Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.
