Luke 11
1 And it came to pass, as he was in a certain place praying, that, when he ceased, one of his disciples said to him: Lord, teach us to pray, as John also taught his disciples.
І сталось, як Він молив ся на одному місці, і як перестав, сказав один з учеників до Него: Господи, навчи нас молитись, як і Йоан навчив учеників своїх.
2 And he said to them: When you pray, say, Our Father who art in heaven, hallowed be thy name; thy kingdom come; thy will be done, as in heaven, so on earth.
Рече ж їм: Коли молитесь, кажіть: Отче наш, що на небесах! Нехай святить ся імя Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землї.
3 Give us, day by day, the bread sufficient for our support;
Хлїб наш щоденний дай нам сьогодні.
4 and forgive us our sins, for we also forgive every one that is indebted to us; and lead us not into temptation, but deliver us from the evil one.
І прости нам довги наші, як і ми прощаємо кожному довжникові нашому; й не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого.
5 And he said to them: Which of you shall have a friend, and shall go to him at midnight, and say to him, Friend, lend me three loaves;
І рече до них: Хто з вас мати ме приятеля, і прийде до него о півночі, і скаже йому: Друже, позич менї три хліби,
6 for a friend of mine, who is on a journey, has come to me, and I have nothing to set before him?
бо приятель мій прийшов до мене з дороги, й не маю що поставити перед ним;
7 And he from within shall answer and say, Trouble me not; the door is already closed, and my children and myself are in bed; I can not rise and give you.
а той із середини, озвавшись, скаже: Не турбуй мене; вже двері зачинені, і діти мої зо мною в постелї; не можу, вставши, дати тобі:
8 I say to you, Although he will not arise and give him, because he is his friend, yet, on account of his importunity, he will arise and give him as many as he needs.
глаголю вам: Хоч і не дасть йому, вставши, що він йому друг, та задля докучання його, вставши, дасть йому, скільки йому треба.
9 And I say to you, Ask, and it shall be given you; seek, and you shall find; knock, and it shall be opened to you.
І я вам глаголю: Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й одчинить ся вам.
10 For every one that asks, receives; and he that seeks, finds; and to him that knocks, it shall be opened.
Кожен бо, хто просить, одержує; і хто шукав, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють.
11 If a son ask bread of any one of you that is a father, will he give him a stone? Or if he ask a fish, will he, instead of a fish, give him a serpent?
У которого ж з вас, батьків, просити ме син хліба, чи каменя подасть йому? а як риби, чи замість риби гадюку подасть йому?
12 Or if he ask an egg, will he give him a scorpion?
Або коли просити ме яйця, чи подасть йому скорпиона?
13 If, then, you, being evil, know how to give good gifts to your children, how much more will your heavenly Father give the Holy Spirit to them that ask him?
Коли ж ви, лихими бувши, знаєте добрі дари давати дїтям вашим, яв же більш Отець із неба, не дасть Духа сьвятого тим, що просять у Него?
14 And he was casting out a demon, and it was dumb; and it came to pass, when the demon had gone out, that the dumb man spoke: and the multitudes wondered.
І вигнав біса, а той був нїмий. Стало ся ж, як диявол вийшов, промовив нїмий; і дивувавсь народ.
15 But some of them said: He casts out demons by Beelzebul, the prince of the demons.
Деякі ж з них казали: Вельзевулом, князем бісовським, виганяв біси.
16 And others, that they might tempt him, asked of him a sign from heaven.
Другі ж, спокушуючи Його, ознаки від Него шукали з неба.
17 But, knowing their purpose, he said to them: Every kingdom divided against itself, is brought to desolation; and a house that is divided against a house, falls.
Він же, знаючи думки їх, рече їм: Кожне царство, проти себе розділившись, пустіє; і господа - проти господи, падає.
18 If Satan be divided against himself, how shall his kingdom stand? For you say, that I cast out demons by Beelzebul.
Коли ж і сатана проти себе роздїлить ся, яв устоїть царство його? Бо кажете, що Ведьзевулом виганяю біси.
19 But if I cast out demons by Beelzebul, by whom do your sons cast them out? Therefore, they shall be your judges.
Коли ж я Вельзевулом виганяю біси, то сини ваші ким виганяють їх? Тим суддями вашими вони будуть.
20 But if I cast out demons by the finger of God, then has the kingdom of God already come upon you.
Коли ж пальцем Божим виганяю біси, то конче пристигло до вас царство Боже.
21 When the strong man armed keeps guard over his palace, his goods are in peace;
Коли ж сильний, в'оружившись, стереже свого двору, то в спокою добро його.
22 but when one stronger than he comes upon him and overcomes him, he takes away all his armor in which he trusted, and divides his spoils.
Коли ж сильнїщий над него, прийшовши, подужав його, то всю зброю його бере, що на неї вповав, та й роздав здобич його.
23 He that is not with me, is against me; and he that gathers not with me, scatters.
Хто не зо мною, той проти мене; і хто не збирає зо мною, розсипає.
24 When the unclean spirit has gone out of a man, he goes through dry places, seeking rest; and finding none, he says, I will return to my house out of which I came.
Як же нечистий дух вийде з чоловіка, то блукав по безвіддях, шукаючи впокою, і, не знайшовши, каже: Вернусь до домівки моєї, звідкіля вийшов.
25 And he comes and finds it swept, and set in order.
І прийшовши знайде її виметену й прибрану.
26 Then he goes and takes with him seven other spirits, more wicked than himself, and they enter in, and dwell there: and the last state of that man is worse than the first.
Тоді йде та бере сім инших духів, злїщих над себе; і, ввійшовши, домують там; і буде останнє чоловіка того гірше першого.
27 And it came to pass, that, when he said these things, a certain woman from among the multitude lifted up her voice, and said to him: Blessed is the womb that bore thee, and the breasts that thou didst suck.
Стало ся ж, як промовляв Він се, піднявши одна жінка зміж народу голос, каже Йому: Блаженна утроба, що носила Тебе, й соски, що ссав єси.
28 And he said: Yes, rather blessed are they that hear the word of God, and keep it.
Він же рече: Блаженні ж і ті, що слухають слово Боже, та й хоронять його.
29 And when the multitudes were crowded together, he began to say: This is an evil generation; it asks for a sign, and no sign shall be given to it but the sign of Jonah the prophet.
Як же народ громадив ся, почав глаголати: Кодло се лукаве; воно ознаки шукає, і не дасть ся ознака йому, тільки ознака Йони пророка.
30 For as Jonah was a sign to the Ninevites, so the Son of man shall also be to this generation.
Бо, як Йона був ознакою Ниневянам, так буде й Син чоловічий кодлу сьому:
31 The queen of the south shall rise in the judgment with the men of this generation, and shall condemn them; for she came from the most distant parts of the earth to hear the wisdom of Solomon; and lo, something greater than Solomon is here.
Цариця полуденна встане на суд із чоловіками кодла сього, та й осудить їх: бо прийшла вона з краю землі послухати премудростї Соломонової; а ось більший Соломона тут,
32 The men of Nineveh shall rise in the judgment with this generation, and condemn it; for they repented in accordance with the preaching of Jonah; and lo, something greater than Jonah is here.
Ниневяне встануть на суд із кодлом сим, та й осудять його; бо покаялись по проповіді Йониній; а ось більший Йони тут.
33 No one, when he has lighted a lamp, puts it in a secret place, nor under the measure, but upon the lamp-stand, that those who come in may see the light.
Ніхто ж, засьвітивши сьвічку, на потайному не ставить, нї під посудину, а на сьвічнику, щоб хто входить, сьвітло бачив.
34 The lamp of the body is the eye; when, therefore, your eye is sound, your whole body also is light; but if it be diseased, your body also is dark.
Сьвітло тїлу око; коли ж оце тїіо твоє ясне буде, то й все тїло твоє сьвітле: коли ж лихе буде, то й тїло твоє темне.
35 Take heed, therefore, lest the light that is in you be darkness.
Гледи ж оце, щоб сьвітло, що в тобі, не була темрява.
36 If, therefore, your whole body is light, having no part dark, the whole shall be light, as when a lamp, by its brightness, gives you light.
Коли ж тїло твоє все сьвітле, не маючи ніякої частини темної, то буде сьвітле все, як би сьвічка сяєвом просьвічувала тебе.
37 And as he spoke, a certain Pharisee asked him to dine with him. And he went in and reclined at table.
Як же Він промовляв, просив Його Фарисей один, щоб обідав у него; ввійшовши ж, сів за столом.
38 And when the Pharisee saw it, he wondered that he had not first immersed himself before dinner.
Фарисей же, побачивши, здивував ся, що перше не обмив ся перед обідом.
39 And the Lord said to him: Now you Pharisees cleanse the outside of the cup and the plate; but your inward part is full of extortion and wickedness.
Рече ж Господь до него: Тепер ви, Фарисеї, верх чаші і блюда очищаєте; середина ж ваша повна здирства та лукавства.
40 Senseless men, did not he who made the outside, make the inside also?
Безумні! хиба, хто зробив верх, і середини не зробив.
41 But give as charity the contents of the cup, and behold, all things are clean for you.
Тільки давайте милостиню з того, що є, і ось усе чисте вам буде.
42 But alas for you, Pharisees! for you tithe mint and rue and every herb, and pass by the justice and the love of God; these you ought to have done, and those you ought not to have left undone.
Та горе вам, Фарисеї! бо даєте десятину з мяти, рути і всякого зїлля, а минаєте суд і любов Божу. Се повинні були чинити, та й того не залишати.
43 Alas for you, Pharisees! for you love the chief seat in the synagogues, and greetings in the markets.
Горе вам, Фарисеї! бо любите перві сїдалища по школах і витання на торгах.
44 Alas for you, scribes and Pharisees, hypocrites! for you are like graves that are not seen; and men that walk over them know it not.
Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! бо ви мов гроби, що їх невидко, й люде, ходячи поверх них, не знають.
45 And one of the lawyers answered and said to him: Teacher, in saying these things, you reproach us also.
Озвав ся ж один з законників, і каже Йому: Учителю, так говорячи, ти й вас обижаєш.
46 He replied: Alas for you, lawyers, also! for you bind upon men burdens hard to be borne, and you yourselves touch not the burdens with one of your fingers,
Він же рече: І вам, законникам, горе! що накдадуете людям тягарі котрі важко носити, а самі одним пальцем вашим не приторкнетесь до тягарів.
47 Alas for you! for you build the sepulchers of the prophets, and your fathers killed them.
Горе вам! що будуєте гроби пророкам, батьки ж ваші повбивали їх.
48 Therefore you attest and approve the deeds of your fathers; for they indeed killed them, and you build their sepulchers.
Правдиво ви сьвідкуєте, і любі вам учинки батьків ваших; бо се вони повбивали їх, ви ж будуєте їм гроби.
49 For this reason also the Wisdom of God said: I will send them prophets and apostles, and some of them they will kill, and persecute,
Тим і премудрість Божа глаголе: Пішлю до них пророків та апостолів, і инших з них вони вбивати муть та гонити муть,
50 that the blood of all the prophets, which has been shed from the foundation of the world, may be required of this generation;
щоб відомстити за кров усїх пророків, пролиту від основання сьвіта кодлу сьому,
51 from the blood of Abel to the blood of Zachariah, who perished between the altar and the temple; yes, I say to you, It shall be required of this generation.
від крові Авєля аж до крові Захарії, що поліг між жертївнею й храмом. Так, глаголю вам, відомстить ся, кодлу сьому.
52 Alas for you, lawyers! for you have taken away the key of knowledge; you did not go in yourselves, and those who were entering in, you prevented.
Горе вам, законники! що ви взяли ключ розуміння: самі не ввійшли, й тим, що входять, заборонили.
53 And when he said these things to them, the scribes and the Pharisees began to be very angry, and to put questions to him about many things,
Як же промовляв Він се до них, стали письменники та Фарисеї вельми наступати на Него, й допитуватись у Него про многі речі,
54 trying to entrap him, and seeking to lay hold on something from his mouth, that they might accuse him.
чигаючи на Него й шукаючи вхопити що з уст Його, щоб обвинувати Його.
