Romans 15
1 Now we that are strong ought to bear the infirmities of the weak, and not to please ourselves.
Ми, сильні, повинні не́сти слабості безсилих, а не собі догоджати.
2 Let each one of us please his neighbor for that which is good, unto edifying.
Кожен із нас нехай догоджа́є ближньому на добро для збудува́ння.
3 For Christ also pleased not himself; but, as it is written, The reproaches of them that reproached thee fell upon me.
Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: „Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене“.
4 For whatsoever things were written aforetime were written for our learning, that through patience and through comfort of the scriptures we might have hope.
А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писа́ння ми мали надію.
5 Now the God of patience and of comfort grant you to be of the same mind one with another according to Christ Jesus:
А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом,
6 that with one accord ye may with one mouth glorify the God and Father of our Lord Jesus Christ.
щоб ви однодушно, одними у́стами сла́вили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.
7 Wherefore receive ye one another, even as Christ also received you, to the glory of God.
Приймайте тому́ один о́дного, як і Христос прийняв нас до Божої слави.
8 For I say that Christ hath been made a minister of the circumcision for the truth of God, that he might confirm the promises [given] unto the fathers,
Кажу́ ж, що Христос для обрі́заних став за слу́жку ради Божої правди, щоб отцям потвердити обі́тниці,
9 and that the Gentiles might glorify God for his mercy; as it is written, Therefore will I give praise unto thee among the Gentiles, And sing unto thy name.
а для поган — щоб сла́вили Бога за милосердя, як написано: „Тому́ я хвали́тиму Тебе, Господи, серед поган, і Ім'я́ Твоє буду виспівувати!“
10 And again he saith, Rejoice, ye Gentiles, with his people.
І ще каже: „Тіштесь, погани, з наро́дом Його!“
11 And again, Praise the Lord, all ye Gentiles; And let all the peoples praise him.
І ще: „Хваліть, усі погани, Господа, виславляйте Його, усі люди!“
12 And again, Isaiah saith, There shall be the root of Jesse, And he that ariseth to rule over the Gentiles; On him shall the Gentiles hope.
І ще каже Ісая: „Буде корінь Єссе́їв, що постане, щоб панува́ти над поганами, — погани на Нього надіятись бу́дуть!“
13 Now the God of hope fill you with all joy and peace in believing, that ye may abound in hope, in the power of the Holy Spirit.
Бог же надії нехай вас напо́внить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагати́лись надією, силою Духа Святого!
14 And I myself also am persuaded of you, my brethren, that ye yourselves are full of goodness, filled with all knowledge, able also to admonish one another.
І я про вас сам пересві́дчений, браття мої, що й самі ви повні до́брости, напо́внені всяким знання́м, і можете й один о́дного навчати.
15 But I write the more boldly unto you in some measure, as putting you again in remembrance, because of the grace that was given me of God,
А писав я вам почасти трохи сміліше, якби вам нагадуючи благода́ттю, що да́на мені від Бога,
16 that I should be a minister of Christ Jesus unto the Gentiles, ministering the gospel of God, that the offering up of the Gentiles might be made acceptable, being sanctified by the Holy Spirit.
щоб був я слугою Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Єва́нгелії Божої, щоб прино́шення поган стало приємне й освячене Духом Святим.
17 I have therefore my glorying in Christ Jesus in things pertaining to God.
Тож маю я чим похвалитись у Христі Ісусі, щодо Божих речей,
18 For I will not dare to speak of any things save those which Christ wrought through me, for the obedience of the Gentiles, by word and deed,
бо не смію казати того, чого не зробив через мене Христос на по́слух поган, словом і чином,
19 in the power of signs and wonders, in the power of the Holy Spirit; so that from Jerusalem, and round about even unto Illyricum, I have fully preached the gospel of Christ;
силою ознак і чудес, силою Духа Божого, так що я поши́рив Єва́нгелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Іллі́ріка.
20 yea, making it my aim so to preach the gospel, not where Christ was [already] named, that I might not build upon another man’s foundation;
При то́му пильнував я звіщати Єва́нгелію не там, де Христове Ім'я́ було знане, щоб не будувати на основі чужій,
21 but, as it is written, They shall see, to whom no tidings of him came, And they who have not heard shall understand.
але як написано: „Кому не звіщалось про Нього, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють!“
22 Wherefore also I was hindered these many times from coming to you:
Тому́ часто я мав перешкоди, щоб прибути до вас.
23 but now, having no more any place in these regions, and having these many years a longing to come unto you,
А тепер, не маючи більше місця в країнах оцих, але з давніх літ мавши бажа́ння прибути до вас,
24 whensoever I go unto Spain (for I hope to see you in my journey, and to be brought on my way thitherward by you, if first in some measure I shall have been satisfied with your company)—
коли тільки піду́ до Еспа́нії, прибу́ду до вас. Бо маю надію, як бу́ду прохо́дити, побачити вас, і що ви проведе́те мене туди, коли перше почасти матиму я задово́лення з вами побути.
25 but now, [I say], I go unto Jerusalem, ministering unto the saints.
А тепер я йду до Єрусалиму послужити святим,
26 For it hath been the good pleasure of Macedonia and Achaia to make a certain contribution for the poor among the saints that are at Jerusalem.
бо Македо́нія й Аха́я ви́знали за добре подати деяку поміч незаможним святим, що в Єрусалимі живуть.
27 Yea, it hath been their good pleasure; and their debtors they are. For if the Gentiles have been made partakers of their spiritual things, they owe it [to them] also to minister unto them in carnal things.
Бо ви́знали за добре, та й боржники́ вони їхні. Бо коли погани стали спільника́ми в їх духовнім, то повинні й у тілеснім послужити їм.
28 When therefore I have accomplished this, and have sealed to them this fruit, I will go on by you unto Spain.
Як це докінчу́ та достачу їм плід цей, тоді через ваше місто я піду́ до Еспа́нії.
29 And I know that, when I come unto you, I shall come in the fulness of the blessing of Christ.
І знаю, що коли прийду́ до вас, то прийду́ в повноті́ Христового благослове́ння.
30 Now I beseech you, brethren, by our Lord Jesus Christ, and by the love of the Spirit, that ye strive together with me in your prayers to God for me;
Благаю ж вас, браття, Господом нашим Ісусом Христом і любов'ю Духа, — помагайте мені в моли́твах за мене до Бога,
31 that I may be delivered from them that are disobedient in Judæa, and [that] my ministration which [I have] for Jerusalem may be acceptable to the saints;
щоб мені ви́зволитися від неслухня́них в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі була́ приємна святим,
32 that I may come unto you in joy through the will of God, and together with you find rest.
щоб із волі Божої з радістю прийти до вас і відпочи́ти з вами!
33 Now the God of peace be with you all. Amen.
А Бог миру нехай буде зо всіма́ вами. Амі́нь.
